- •Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації.
- •Основні тенденції розвитку буржуазної держави.
- •Форми буржуазної держави.
- •Загальна характеристика буржуазного права.
- •Принципи буржуазного права.
- •Риси буржуазного права.
- •Передумови та особливості англійської буржуазної революції.
- •«Петиція про права», 1628 р., Англія.
- •Індепендентська республіка і Англії.
- •Протекторат Кромвеля.
- •Формування конституційної монархії в Англії в післяреволюційний період.
- •«Hateas corpus actта» його роль у захисті прав та свобод громадянина.
- •«Славна революція в Англії».
- •«Білль про права» і «Закон про престолоспадкування» як складові частини неписаної англійської конституції.
- •Становлення парламентської монархії в Англії.
- •Війна за незалежність у північноамериканських колоніях як своєрідна американська революція.
- •«Декларація незалежності», 4 липня 1776 р.
- •«Статті конфедерації і вічного союзу» та їх роль у розбудові державності сша.
- •Підготовка, прийняття та загальна характеристика Конституції сша.
- •Основні положення Конституції сша.
- •Принципи Конституції сша.
- •Механізм стримувань і противаг гілок влади у Конституції сша.
- •«Білль про права» - перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна в сша та її вплив на розвиток законодавства.
- •«Чорні кодекси» сша.
- •Особливості права сша.
- •Сутність «правового дуалізму» в сша.
- •Буржуазна революція у Франції: передумови, причини та основні етапи.
- •«Декларація прав людини і громадянина» 1789 р., Франція.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •Перша республіка у Франції.
- •Якобінська диктатура у Франції.
- •Декларація прав людини і громадянина1793 р. Та Конституція 1793 р., Франція
- •Механізм якобінської диктатури та її законодавство.
- •Директоріальна та консульська республіки у Франції.
- •Державно-правовий розвиток Франції у хіх ст. Друга республіка.
- •Паризька Комуна 1871 р. У Франції.
- •Третя республіка у Франції. Конституція 1875 р.
- •Ліквідація Священної Римської імперії германської нації та утворення Німецького.
- •Підготовка та прийняття Конституції Пруссії 1850 року.
- •Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
- •Цивільне уложення Німеччини 1900 р.
- •Кримінальне уложення Німеччини 1870 р.
- •Становлення буржуазного права та формування національних правових систем.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 р.
- •Кримінальний кодекс Франції 1810р.
- •Англійське буржуазне цивільне право.
- •Кримінальне право буржуазної Англії.
- •Передумови буржуазних реформ в Росії II половини хіх ст.
- •Селянська реформа в Росії 1861 року.
- •Формування органів місцевого самоуправління в Росії в II половині хіх ст.
- •Судова реформа 1864 року в Росії.
- •Військова та поліцейська реформи в Росії у II пол. Хіх ст.
- •Право Росії II половини хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в Росії.
- •Зміни в державному устрої Росії на початку хх ст.
- •Формування буржуазної держави в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції.
- •Встановлення та законодавче закріплення більшовицького режиму в Росії.
- •Проблема Установчих зборів у більшовицькій Росії.
- •Конституція рфсрр 1918 року: передумови прийняття та зміст.
- •Державне будівництво у більшовицькій Росії в перші післяреволюційні роки.
- •Становлення основ радянського права в перші післяреволюційні роки.
- •Постанова Раднаркому Росії Про червоний терор 5 вересня 1918 року.
- •Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
- •Загальні закономірності державно-правового розвитку провідних країн світу у хх
- •Якісні зміни у правових системах країн світу в новітній час.
- •Державно-правові наслідки Першої світової війни.
- •Веймарська республіка в Німеччині та її конституція.
- •Встановлення та правове затвердження нацистської диктатури в Німеччині.
- •Сутність фашистської політичної доктрини.
- •Формування нацистської держави в Німеччині та механізм фашистської диктатури.
- •Післявоєнний розвиток Німеччини. Конституція фрн 1949 р.
- •Об'єднання Німеччини в єдину державу.
- •Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.
- •Фашистська диктатура в Італії.
- •Воєнно-монархічна диктатура в Японії.
- •78. Державність і право сша новітнього періоду
Кримінальне уложення Німеччини 1870 р.
Кримінальне уложення являло собою обширний звід, що складався із вступних постанов і двох частин.
Вступна частина стосувалася розмежування злочинів, проступків і поліцейських порушень, характеристики зворотної дії закону тощо.
У першій частині розглядалися загальні питання кримінального права (співучасть, обставини, що скасовували чи пом'якшували покарання, замах та ін.).
У другій - містилися норми щодо окремих видів злочинів (своєрідна особлива частина).
Найбільше статей присвячувалося державним злочинам, злочинам проти власності та особи. До числа державних злочинів, крім класичних належали – образа імператора, місцевих князів, фальшивомонетництво, опір владі чи заклик до непокори - смертна кара чи тюремне ув'язнення. злочини проти власності (крадіжка, розбій, пограбування тощо) каралися тюремним ув'язненням.
Останній розділ Уложення присвячений поліцейським правопорушенням. Коло обов'язків поліції було досить широким.
Становлення буржуазного права та формування національних правових систем.
Становлення буржуазного права проходило, з одного боку, з використанням феодальних правових систем, а з іншого - шляхом застосування цілком нових принципів: єдності закону; юридичної рівності осіб; законності; свободи. Водночас у рамках єдиного типу буржуазного права кожна держава мала свою національну систему права з притаманними їй особливостями.
Правові системи європейських держав, котрі складалися в добу зародження і утвердження капіталізму, можна поділити на дві групи.
Першу групу складають правові системи країн континентальної Європи. Названі системи характеризуються поділом права на приватне і публічне, чітко розмежовують право матеріальне і процесуальне. Головним джерелом права тут виступає закон. Особливістю континентальних правових систем є поширення кодифікації як матеріального, так і процесуального права. Недоліком цієї системи є її закостенілість, мала рухливість.
Англосаксонські правові системи ґрунтуються на "загальному праві" Англії. Тут відсутній поділ на публічне і приватне право, не існує розмежування на матеріальне і процесуальне право. Галузі права структурно не виділені. Відсутні кодифікації. Головним джерелом права в країнах цієї системи є судовий прецедент, який вважається обов'язковим для всіх судів при розгляді аналогічних справ. Тут суд творить право, але він створює не загальні, а казуїстичні норми (тобто правила для вирішення конкретної справи).
Цивільний кодекс Франції 1804 р.
Джерелами Кодексу стали окремі положення французького звичаєвого права, революційне законодавство, юридична доктрина післяреволюційного періоду і рецептоване римське право.
У своїй первісній редакції Кодекс складався із чотирьох книг, поділених на титули, глави, розділи і параграфи.
Головними принципами, покладеними в основу Кодексу, були юридична рівноправність, законність, єдність права та свобода.
Подібно до англійського цивільного права, в Кодексі передбачалося, що кожний француз користується громадянськими правами, здійснення яких не залежить від соціального стану громадянина. Водночас іноземці і заміжні жінки були позбавлені повної правоздатності.
Характерною особливістю Кодексу є невизнання юридичних осіб як суб'єктів цивільного права.
Право власності. Кодекс закріпив і узаконив нові суспільні прошарки власників - буржуазію і селянство - ліквідували відмінності у правовому статусі між родовим і набутим майном; заборонили субституції.
Кодекс н перераховує головні повноваження власника. Тут право власності за своєю широтою і повнотою наближається до його розуміння римським правом, яке, як відомо, дозволяло власнику широко володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю згідно зі своїми потребами аж до її знищення. Однак свобода власності зовсім не означала абсолютної свободи суб'єкта права власності. В інтересах третіх осіб Кодекс встановлює деякі обмеження щодо сваволі власника.
Зобов'язальні відносини. Договір є угодою, за допомогою якої одна чи декілька осіб зобов'язуються перед іншою особою дати що-небудь, зробити щось або не робити нічого - поняття предмета договору тут співпадає з поняттям предмета зобов'язання.
За Кодексом, першою умовою дійсності договору є згода сторони, яка дає зобов'язання. Другим принципом, за яким будувався договір, була непорушність договору, але за взаємної згоди договір може бути змінений.
Крім договорів для виникнення зобов'язань - заподіяння шкоди.
Шлюбно-сімейні відносини. Головними принципами відносин у сім'ї були:
а) повновладдя чоловіка і батька;
б) обмежена правоздатність і недієздатність заміжньої жінки.був світський шлюб і свобода розлучення.
взаємна згода майбутнього подружжя була першою необхідною умовою вступу до шлюбу. Другою умовою було досягнення шлюбного віку (для хлопців - 18 років, для дівчат - 15 років) і не перебувати в іншому шлюбі. Для дітей віком до 25 років (хлопці) і 21 року (дівчата) при вступі до шлюбу вимагалася згода батьків. Заборонялися шлюби між родичами.
Допускаючи розлучення, Кодекс вказує на такі його причини:
- перелюб; - зловживання, тяжкі образи одного із подружжя; - засудження когось із них до тяжкого чи ганебного покарання; взаємне і вперте наполягання обох сторін на розлученні.