Переломи передпліччя
Поширене пошкодження. Виникає при непрямій (падіння на руку) або прямій (удар по передпліччю) травмі. Практично завжди супроводжується зміщенням уламків. Через скорочення розташованої між кістками мембрани фрагменти променевої та ліктьової кісток зазвичай зближуються між собою.
Передпліччя деформовано, укорочено. Хворий притримує кінцівку здоровою рукою. Виявляється рухливість відламків, різкий біль при промацуванні місця пошкодження.
При переломах кісток передпліччя без зміщення на зігнуту руку накладають лонгету, захоплюючу два сусідніх суглоба, строком до 8 тижнів. При переломах кісток передпліччя зі зміщенням попередньо виконується репозиція. При неможливості зіставити і або утримати відламки проводиться остеосинтез з використанням накісткового, внутрішньокісткових або зовнішніх металоконструкцій.
Вивихи плеча
Всі травматичні вивихи плеча супроводжуються різкою хворобливістю в місці пошкодження, деформацією області плечового суглоба (суглоб стає незграбним, запалим, увігнутим). Рухи в суглобі неможливі. При спробі пасивних рухів визначається характерне пружні опір.
При передньому вивиху плеча головка зміщується вперед і вниз. Рука знаходиться у вимушеному положенні (відведена в сторону або зігнута, відведена і розгорнута назовні). При пальпації головка плечової кістки не виявляється на звичному місці, може промацуватися в передніх відділах пахвової западини (при передньонижніх вивихах). Передні і передньонижні вивихи плеча іноді супроводжуються відривом великого горбка плечової кістки, переломом клювовидного або акроміального відростків лопатки.
При нижньому вивиху плеча головка зміщується в пахвову западину. У пахвовій западині проходять судини і нерви. Якщо головка здавлює судинно-нервовий пучок, виникає оніміння шкіри і параліч м'язів в області, яку іннервує здавлений нерв. Для заднього вивиху плеча характерно усунення голівки у бік лопатки.
Лікування вивиху плеча
Перша допомога при вивиху плеча полягає в іммобілізації пошкодженого суглоба за допомогою пов'язки Дезо чи сходової шини. Травматичний вивих плеча супроводжується різким болем, для зменшення якої пацієнту вводять ненаркотичні (анальгін) або наркотичні (промедол) анальгетики.
При надходженні в область плечового суглоба вводять місцевий анестетик. Під місцевою анестезією проводять закрите усунення вивиху плечового суглоба. Використовується спосіб Джанелідзе, Кохера, Гіппократа, Мухіна-Кота.
Працюючи в поліклінічному відділенні у хірургічному кабінеті КЦРЛ, я провела аналіз наслідків травматизму, визначила найпоширеніші, та вивела їх відсоткове співвідношення.
Висновок
Для боротьби з травматизмом насамперед треба створити для людини сприятливі соціально-економічні та екологічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру.
Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілактики є ретельна організація на виробництвах заходів з техніки безпеки та суворий контроль за їх виконанням усіма працівниками.
Дорожньо-транспортний травматизм вимагає великої уваги з боку як держави з її контрольно регулюючими установами, так і конструкторів машин, а також водіїв та пішоходів. Благоустрій доріг, виготовлення машин підвищеної стійкості та опірності з безпечним кермом, обов'язкове користування прив'язними поясами, суворе додержання правил руху, технічна справність машин, підвищення кваліфікації водіїв тощо — все це складові профілактики дорожньо-транспортного травматизму. Введення лише прив'язних поясів безпеки в машинах сприяло значному зменшенню кількості загиблих на місці катастрофи.
Побутовий травматизм можна зменшити шляхом поліпшення житлових умов людей, розвитку сфери комунальних послуг, збільшення кількості і доступності дошкільних дитячих закладів, підвищення знань з експлуатації побутових приладів, зокрема електричних та газових плит, боротьби з пияцтвом та наркоманією та ін.
У профілактиці вуличного травматизму головними напрямками є благоустрій вулиць (своєчасний ремонт їх покриття, посипання тротуарів і доріжок піском в ожеледицю, добре освітлення у вечірній час, організація вуличного руху, справність засобів руху), обладнання майданчиків для дитячих розваг та ігор та забезпечення нагляду за дітьми.
Профілактика спортивного травматизму зводиться до удосконалення організації проведення тренувань та змагань, спортивних знарядь, дотримання дисципліни, поліпшення роботи керівників та тренерів спортивних колективів, контролю за додержанням санітарно-гігієнічних норм під час заняття спортом (уникання перевантажень). Нею передбачені добре налагоджена робота, медичний контроль за спортсменами та медичний відбір людей для занять тим чи тим видом спорту.
Дитячий травматизм — сфера уваги всіх — держави, міністерств внутрішніх справ, освіти, охорони здоров'я, дошкільних закладів, школи, спортивних організацій, водіїв усіх видів транспорту і , насамперед, сім'ї.
Список використаної літератури
А. Н Великорецький Хірургія 1952
Урологія -Шуляк О.В., Возіанов С.О., Банира О.Б
Т.М Гут, Р.П Гут Військово-медична підготовка, навчальний посібник.
Д. Ф Скрипниченко Хирургия 1984