Контрольні запитання

1. Дайте визначення та призначення генерального плану.

2. З яких зон та об’єктів складається генплан?

3. Які вимоги ставляться до вибору ділянки для розроблення генплану?

4. Назвіть вихідні дані для розробки генплану.

5. Що є визначальним при розробленні генерального плану?

6. Яких умов дотримуються при розміщенні об’єктів основних і допоміжних зон генерального плану?

7. В якій послідовності виконується схема генплану?

Література

1. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. – М.: Колос, 1984. – 191с.

2. Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування «Проектування і розрахунок технологічних процесів тваринницьких підприємств промислового типу». – Житомир, 2005. – 195с.

3. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств. / І.І.Ревенко, В.Д.Роговий, В.І.Кравчук та інші, За ред. І.І.Ревенка. – К.: Урожай, 1999. – 192с.

4. Ревенко І.І., Манько В.М., Кравчук В.І. Машиновикористання у тваринництві. – К.: Урожай, 1999. – 208с.

5. Ходанович Б.В. Проектирование и строительство животноводческих объектов. М.: Агропромиздат, 1990.

Методична довідка

Генеральний план – це графічне зображення взаємного розміщення об’єктів на території тваринницького підприємства. Він є основним документом, за яким ведеться забудова тваринницького підприємства. При цьому керуються вимогами ДБН Б.2.4.-4-97 «Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств».

Проектування генерального плану починають з вибору земельної ділянки, розміщення якої погоджують з перспективним планом, санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами. Земельну ділянку вибирають на рівній території або з невеликим схилом 3…5⁰, який забезпечує стікання дощових і талих вод. Ділянка повинна бути розміщена нижче будівель населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних приміщень і гноєсховищ. При цьому враховують напрямок пануючих вітрів (від населеного пункту до тваринницького підприємства) і передбачають санітарно-захисну зону (табл.1).

Таблиця 1

Характеристика санітарно-захисної зони

Комплекс (ферма)	Розмір санітарно-захисної зони, м
Великої рогатої худоби	300
Свинарський	500
Вівцеферма або звіроферма	300
Конеферма або кролеферма	100
Птахофабрика або птахоферма	1000

Бажано, щоб рівень залягання підземних вод знаходився на глибині 2…2,5м. Міцність ґрунту повинна відповідати вимогам зведення виробничих і допоміжних будівель. Крім того, при виборі ділянки для комплексу або ферми необхідно враховувати виробничі вимоги: зручність розміщення тваринницького підприємства відносно сільськогосподарських угідь (польової і кормової сівозмін); наявність або можливість спорудження шляхів сполучення з населеним пунктом господарства, а також базами матеріально-технічного забезпечення та реалізації одержаної продукції; можливість надійного забезпечення якісною водою, електроенергією.

Визначальним при розробленні генерального плану є цільовий напрям підприємства та плановий обсяг виробництва продукції, за яким можна розрахувати необхідну кількість товарного поголів’я тварин або птиці, що будуть одночасно утримуватись на підприємстві за залежністю:

, (1)

де П – плановий обсяг виробництва того чи іншого виду продукції, кг (ц, т);

g – індивідуальна продуктивність тварин, кг/рік, кг/гол, шт./рік

z – оборот поголів’я протягом року.

Площу генерального плану тваринницького підприємства визначають із залежності:

F_ГЕН = Г_СР ^. f_ГЕН, (2)

де Г_СР – річна програма підприємства, гол.

F_ГЕН – питома норма земельної площі під генеральний план, м²/гол (табл.2).

Відповідно до розрахункової площі вибирають розміри земельної ділянки. Для ферм великої рогатої худоби та свинарських рекомендують прямокутні ділянки із співвідношенням сторін 1:1,5; вівчарських – 1:1,3; птахівницьких та звірівницьких – 1:1.

Таблиця 2