3. Властивості відношень.

Відношення являють собою множину елементів, які називаються кортежами. Наглядною формою представлення відношення є звичайна таблиця, яка має рядки (записи) та стовпчики (колонки). Кожний рядок має однакову структуру та складається з полів. Рядкам таблиці відповідають кортежі, а стовпчикам – атрибути відношень. Наприклад, таблиця може містити відомості про групу студентів, про кожного з яких відомі наступні характеристики: ПІБ, стать, вік, домашня адреса. Для опису складних логічних структур застосовують зв’язування таблиць.

Така таблиця має ряд властивостей:

1. В таблиці немає двох однакових рядків.

2. Таблиця має стовпці, відповідні атрибутам відношення.

3. Кожний атрибут у відношенні має унікальне ім'я.

4. Порядок рядків в таблиці довільний.

4. Зв’язки в реляційних базах даних.

Реляційна база даних складається з взаємопов’язаних таблиць. Структура таблиці визначається сукупністю стовпців (полів), типом і розміром даних кожного стовпця, а також первинним ключем таблиці. Рядки таблиці однозначно ідентифікуються значенням ключа. Логічні зв'язки між таблицями в реляційній базі даних реалізуються за рахунок однакових полів в зв'язуваних таблицях.

Отже, у результаті проектування має бути визначена логічна структура бази даних, тобто склад реляційних таблиць, їх структура і міжтабличні зв'язки.

Зв’язок виду 1:1: Зв’язок виду 1:1 утворюється у випадку, коли всі поля зв’язку основної та додаткової таблиці є ключовими. Оскільки значення в ключових полях обох таблиць не повторюються, забезпечується взаємооднозначна відповідність записів з цих таблиць, тобто таблиці є рівноправними.

Зв’язок виду 1:М:

Зв’язок 1:М має місце, коли одному запису основної таблиці відповідає декілька записів допоміжної таблиці.

Зв’язок виду М:1:

Зв’язок М:1 має місце у випадку, коли одній чи декільком записам основної таблиці ставиться у відповідності один запис додаткової таблиці.

Зв’язок вигляду М:М

Загальний вигляд зв’язку М:М виникає у випадках, коли декільком записам основної таблиці відповідає декілька записів додаткової таблиці.

5. Реляційна алгебра

Реляційна модель баз даних надає можливість маніпулювати над доменами відношень. Для цих цілей існує два види апарата маніпулювання відношеннями: реляційна алгебра (алгебра відношень) і реляційне обчислення (обчислення відношень). маніпулювання відношеннями: реляційна алгебра (алгебра відношень) і реляційне обчислення (обчислення відношень). Алгеброю відношень називають систему операцій маніпулювання відношеннями, кожний оператор якого в якості операнда (операндів) використовує одне чи більше відношень і утворює нове відношення по попередньо обумовленому правилу. В реляційній алгебрі використовують п'ять основних операцій: об'єднання, різниця, декартовий добуток, проекція і селекція.

6. Нормалізація бази даних.

Нормалізація схеми бази даних — покроковий процес розбиття одного відношення (на практиці: таблиці) відповідно до алгоритму нормалізації на декілька відношень на базі функціональних залежностей.

Нормальна форма — властивість відношення в реляційній моделі даних, що характеризує його з точки зору надмірності, яка потенційно може призвести до логічно помилкових результатів вибірки або зміни даних. Нормальна форма визначається як сукупність вимог, яким має задовольняти відношення.

Таким чином, схема реляційної бази даних переходить у першу, другу, третю і так далі нормальні форми. Якщо відношення відповідає критеріям нормальної форми n, та всіх попередніх нормальних форм, тоді вважається, що це відношення знаходиться у нормальній формі рівня n.