- •1. Предмет курсу «Історія української культури». Поняття «культура».
- •4 Види, методи, функції культури
- •3 Філософські концепції культури
- •2 Cутність та історична еволюція поняття «культура»
- •6 Основні функції культури. Особливості функціонування культури в суспільстві.
- •7 Культура та цивілізація
- •8 Масова культура: формування, розвиток, наслідки
- •9 Досягнення в матеріальній та духовній сферах за часів первісного суспільства.
- •10 Культура збирання та полювання. Виникнення мистецтва
- •14 Витоки української культури
- •11Первісні форми релігійних вірувань, їх специфіка та особливості
- •12 Неолітична революція та культура раннього землеробства. Первісна писемність
- •13 Трипільська культура в контексті світової культури
- •15 Прийняття християнства в Київській Русі. Вплив християнства на розвиток культури Київської Русі
- •16 Напрями розвитку літератури часів Київської Русі. Напрями розвитку літератури часів Київської Русі
- •17 Історична література і літописання у княжу, польсько-литовську та козацьку добу.
- •19 Книгодрукування в Україні. Перші друкарні
- •23 Розвиток української літератури в хіх ст. Реалістичний
- •25 Радянський етап в українській літературі. «Розстріляне Відродження»
- •26 Радянська українська література 1940-1980 рр. Творчість літераторів-дисидентів. Соціалістичний реалізм.
- •27 Тенденції розвитку сучасної української літератури
- •29 Український театр хіх ст. Створення професійного театру
- •28 Український театр хvі – хvііі ст. Шкільний театр в Україні. Вертеп.
- •32 Виникнення кінематографу. Основні види та жанри кіно.
- •34 Музичне мистецтво Київської Русі. Вокальна музика (народно-побутова, придворно-світська, церковна).
- •37 Музичне мистецтво хіх - першої половини хх ст. Створення національної музичної школи. Виникнення українського оперного мистецтва
- •40 Іконопис як вид живопису. Особливості іконопису хіv – хvііі ст.
- •41 Особливості розвитку живопису доби українського бароко
- •43 Реалізм як основний напрямок живопису хіх ст.
- •47 Види архітектури Київської Русі. Найвизначніші пам’ятки
- •48 Характеристика стилю українського бароко. Основні барокові архітектурні ансамблі в Україні.
- •49 Основні тенденції розвитку української архітектури наприкінці хvііі – на початку хх ст. Стилі та видатні пам’ятки
- •50 Модерн в архітектурі України: характеристика, пам’ятки, видатні архітектори.
- •51_Радянський період розвитку архітектури. Конструктивізм.
- •59 Реформа освіти в сучасній Україні. Болонський процес та вища школа.
- •18 Особливості розвитку української літератури у хіv – першій половині хvіі ст
- •38 Сучасна українська музика
- •52 Писемність та освіта в період Київської Русі.
- •20 Напрями розвитку української літератури часів бароко та Просвітництва.
- •22 Просвітницька, художня та поетична творчість т. Шевченка.
- •31 Радянське театральне мистецтво. Театри та актори сучасної України (творчість р. Віктюка, с. Данченка, с. Мойсеєва та ін.).
- •30 Перший український професійний стаціонарний театр. Модерновий театр хх ст. Лесь Курбас і його новаторство в сценічному мистецтві
- •56 Освіта в Україні наприкінці хvііі – на початку хх ст. Типи шкіл, університети
- •33 Українське кіномистецтво. Окремі періоди в історії вітчизняного художнього кіно. О Довженко, с. Параджанов – класики українського та світового кіно.
- •36 Українські композитори в Російський імперії: м. Березовський, д. Бортнянський, а. Ведель
- •39 Мистецькі здобутки у живописі за часів Київської Русі.
- •44 Модернізм в українському живописі хх ст.
- •45 Радянський період образотворчого мистецтва в Україні. Сучасні художники.
- •54 Створення та діяльність братських шкіл в Україні. Острозька та Києво-Могилянська академії
- •55 Особливості розвитку української освіти у другій половині хvіі - хvііі ст. На землях Гетьманщини, Слобожанщини та Запорозької Січі.
- •57 Освітянська політика Центральної Ради та гетьманату Скоропадського
- •58 Розвиток наукових знань в Україні під час перебування у складі срср. Ідеологізація науки
- •53 Культурно-освітні осередки в Україні у хvі – першій половині хvіі ст.
3 Філософські концепції культури
Вивчення походження, сутності культури має свою історію. Воно передусім пов'язане з такими галузями знань, як етнографія, мистецтвознавство, історія і філософія, і знайшло свій вияв у різних теоріях культури. Серед них найбільш типовими є еволюціоністська, антропологічна, філософська, революційно-демократична, а також циклічна. Еволюціоністська теорія культури представлена в працях Л. Моргана) і Тейлора. Сутність еволюціоністської концепції культури полягає в тому, що висувається і обґрунтовується принцип єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури. Основоположником концепції циклічного розвитку \ вважається італійський філософ Дж. Віко). Кожний народ, на думку вченого, проходить цикл у своєму розвитку, який включає три епохи: дитинство, або бездержавний період, де провідна роль належить жерцям; юність, для якої характерне формування держави і підкорення героям; зрілість людського роду, де відносини між людьми регулюються совістю та усвідомленням свого обов'язку.Антропологічна, або функціональна, концепція культури представлена в працях видатного англійського етнографа і соціолога Б.К. Малиновського, французького етнолога і соціолога К. Леві-Строса, американського етнографа А. Кребера та багатьох інших. Сутність цієї концепції полягає в тому, що виникнення й розвиток культури пов'язується з потребами людства. Серед різних концепцій культури вагоме місце посідає соціологічна. Вона представлена в працях багатьох вчених, зокрема П. Сорокіна , Г. Маркузе, Т. Адорно та ін. Сутність соціологічної концепції полягає в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна ієрархічна система культурних і соціальних систем.
2 Cутність та історична еволюція поняття «культура»
Термін "культура" оформлюється у наукове поняття саме в добу Нового часу не випадково. Відчутні зрушення у соціальному бутті людей, що сталися на межі Середніх віків і Нового часу, характерні, передусім, початком глибоких перетворень у ставленні людини до природи. Людство починає усвідомлювати себе силою, здатною протистояти "натурі" (природі), а "культурна" європейська людина Нового часу наділяється якостями, що значно відрізняють її від "природної" людини минулого. Культура розглядалась, передусім, як феномен духовного порядку, наслідок і вияв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, релігії, права тощо. Матеріально-виробнича діяльність поняттям культури не охоплювалась, і це не випадково. Адже матеріальне виробництво у ті часи мало переважно традиційний характер, становило собою працю багатомільйонної маси селян та ремісників і не створювало належного простору для творчої активності людини. Натомість духовна діяльність завжди асоціювалася з вільним інтелектуальним пошуком науковця, фантазією і натхненням митця, незалежним від навколишніх обставин внутрішнім світом філософа або священика, тобто з тим, що підносить людину, робить її досконалішою і сильнішою
5 Національна культура як складова частина світової культури. Основні чинники в формуванні національної культури.
Світ культури, у якому існує людство, є складним і багатоманітним, тому світову культуру слід усвідомлювати як рівноправне співіснування культур усіх народів. Це співіснування побудоване на фундаменті взаємозбагачення різних національних культур, неприпустимості претензії на лідерство з боку окремої національної культури, визнанні загальнолюдської культури вищою за її різновиди через те, що вона їх об'єднує в єдине ціле та сприяє взаєморозумінню в наповненому суперечностями світі. Ознакою сучасності є визнання за кожною національною культурою права на відстоювання власної самобутності, самостійне існування й розвиток, а також визнання тенденції її зближення з іншими культурами. Національна культура - це поєднання загальнолюдського та етнічно неповторного, національно особливого. На етапі становлення націй в їх культурі домінувало національно особливе. З подальшим розвитком людства поширюються і посилюються матеріальна і духовна взаємодія і взаємозбагачення культур, відбувається інтеграція життя окремих націй в єдине світове ціле. Без цього людство не має майбутнього. Національна ідея не виникає стихійно на побутовому рівні, вона формується в процесі цілеспрямованої діяльності національної еліти, до якої належать представники різних сфер діяльності.