2.Тарифи, плати та збори за перевезення вантажів залізничним транспортом.

Тарифи-це система умовних ставок та правил їх застосування за якими проводяться розрахунки між перевізником та клієнтом за перевезення вантажів.

Тарифи встановлюються на: 1. внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; 2. охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов'язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті; 3. користування вагонами і контейнерами залізниць.

Тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України:1. у внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті для виконання комерційних

операцій згідно з Тарифним керівництвом N 4 залізниць України; 2. у сполученнях за участю інших видів транспорту - між станціями відправлення та перевалки вантажу на інші види

транспорту і в зворотному напрямку; 3. у міжнародних сполученнях, крім транзитних перевезень, - між станціями відправлення (призначення) і прикордонною (припортовою) станцією.

Плата за перевезення вантажів нараховується:1. При перевезеннях у залізничному сполученні: внутрішніх та експортних - за тарифами, що діють на дату приймання вантажу до перевезення, зазначену в перевізних документах станцією відправлення; імпортних: оформлених накладною прямого міжнародного залізничного сполучення - за тарифами, що діють на дату приймання вантажу до перевезення, зазначену в перевізних документах станцією відправлення; перевезення яких здійснюється з переоформленням накладної з одного транспортного права на інше, - за тарифами, що діють на залізницях України в день оформлення перевізних документів

прикордонною станцією України або станцією, яка здійснює переоформлення перевізних документів. 2. У сполученнях за участю інших видів транспорту - при відправленні вантажу: із залізничної станції - за тарифами, що діють на залізницях України на дату приймання вантажу до перевезення, зазначену в перевізних документах станцією відправлення; з пунктів відправлення інших видів транспорту - за тарифами, що діють на залізницях України на дату перевалки вантажу,

зазначену в перевізних документах станцією перевалки вантажу з інших видів транспорту на залізницю.

Плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги.

Збори, що зазначаються в перевізних документах при відправленні експортних вантажів, нараховуються за ставками, що діють у день проставлення в перевізних документах календарного

штемпеля станції відправлення.

Плата за перевезення окремої вантажної відправки визначається: 1. при "ручному" нарахуванні - за допомогою таблиць, наведених у розділі IV Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним

транспортом у межах України 2.При автоматизованому нарахуванні - з використанням

формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним

транспортом у межах України. Для розрахунку приймається середня відстань перевезення відповідного тарифного поясу. Суми, розраховані за формулами, мають бути

тотожні зазначеним у розрахункових таблицях.

Збори бувають: 1. Збір за подачу й забирання вагонів та іншого рейкового рухомого складу на (з) під'їзні(их) колії(ій) та інші(их) місця(ь) незагального користування локомотивом залізниці 2. Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування 3. Збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу Збір за накочування й викочування вагонів на/з пором(а) 4. Збори за перестановку вагонів і контейнерів та виконання інших додаткових операцій на прикордонних станціях 5. Збори за оформлення переадресування. 6. Збір за оголошення вартості вантажу 7. Збори за інші додаткові операції.

Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через

розрахункові підрозділи залізниць.

3.Складання графіків руху поїздів, загальні положення, прокладання пасажирських і вантажних поїздів, показники графіка руху поїздів. Елементи графіка руху поїздів. Розрахунок станційних інтервалів.

Графік руху поїздів будується на основі прогресивних норм експлуатаційної роботи залізниць і узагальнення передового досвіду роботи машиністів, диспетчерів, станційних і інших працівників, пов'язаних з рухом поїздів, і повинен передбачати найбільш продуктивне використання технічних засобів залізниць.

Найважливіші завдання побудови ГРП: 1.досягнення високого рівня експлуатаційних показників (дільничної й маршрутної швидкостей, середньодобового пробігу локомотивів, скорочення простою місцевих вагонів);2. забезпечення ритмічної роботи станцій; 3.найбільше використання пропускної здатності.

Вихідними даними для складання ГРП служать: 1. розміри руху й норми маси пасажирських поїздів по ділянках їхнього обігу й категоріям поїздів (швидкі, пасажирські далекі, місцеві. приміські);2. розміри руху, норми маси й норми довжин составів вантажних поїздів по кожній ділянці й у кожному напрямку руху по категоріях поїздів; 3.розрахункові величини перегінних часів ходу, станційних інтервалів і інтервалів між поїздами в пакеті, по категоріях поїздів; 4. дані про ділянки обігу локомотивів і розміщення пунктів зміни локомотивних бригад і ТО составів; 5. технологічні норми на операції з локомотивами в пунктах обороту й основних депо, а також на станціях зміни бригад і технічного огляду составів; 6. план формування поїздів для станцій даного напрямку; 7.норми безперервної роботи локомотивних бригад; 8. поздовжні профілі колії на підходах до станцій; 9.обсяг місцевої роботи, прийнята система організації розвозу місцевого вантажу й норми стоянок збірних поїздів на проміжних станціях; 10. доцільний або заздалегідь обумовлений час надання «вікон» у ГРП для виконання робіт з реконструкції й капітальному ремонту колії й для огляду й ремонту контактної мережі; 11.завдання на складання варіантних графіків із вказівкою розмірів руху для кожного варіанта.

Поїзди на ГРП прокладають по категоріях у певній послідовності. Спочатку згідно з попередньо розробленою схемою наносять пасажирські поїзди, потім вантажні прискорені й інші вантажні поїзди.

Поїзди, що обслуговують місцеву роботу (збірні і вивізні) прокладають попередньо на ГРП на основі складеної схеми їхнього обігу з наступним корегуванням при прокладці всіх вантажних поїздів.

Показники ГРП. Кількісні показники ГРП: 1.розміри навантаження й вивантаження; 2.розміри руху поїздів у парному й непарному напрямках; 3. передача поїздів і вагонів по стикових пунктах залізниці; 4. вагонообіг станцій; пробіги поїздів, вагонів і вантажів; 5.середній состав поїзда.

Якісні показники: 1.технічна, дільнична й маршрутна швидкості; 2.коефіцієнт дільничної й технічної швидкості; 3.середньодобовий пробіг локомотивів; 4.оборот пасажирських составів.

Допоміжні якісні показники: 1.середня стоянка транзитних поїздів на сортувальних і дільничних станціях; 2.експлуатаційний і повний оборот локомотивів.

Елементами ГРП є:1.часи xoду поїздів по перегонах t' і t" і добавки до них на розгони й уповільнення tp і tз; 2.станційні інтервали τст - мінімальні проміжки часу між прибуттям (або відправленням) одного поїзда на роздільний пункт і прибуттям (або відправленням) іншого, необхідні для виконання всіх операцій, що забезпечують безпеку руху, відповідно до вимог ПТЕ, ІСІ, ІРП; 3. міжпоїзний інтервал - мінімальний час, яким розмежовуються поїзди при проходженні по перегонах на ділянках, обладнаних автоматичним блокуванням або напівавтоматичним блокуванням із блоками-постами, I; 4. норми стоянок поїздів tст для виконання операцій на проміжних станціях (контрольне випробування АГ, посадка й висадка пасажирів і ін.);5. норми знаходження локомотивів на станціях основного й оборотного депо tосн і tоб; 6.технологічні норми часу на обробку поїздів у парках дільничних, вантажних, пасажирських і сортувальних станцій.

На одноколійних ділянках прохідного світлофора розраховують такі станційні інтервали між прибуттям, відправленням і прямуванням поїздів: 1схрещення2.неодночасного прибуття з протилежних напрямків;3.попутного прибуття;4. попутного відправлення;5.беззупинкового схрещення; 6.неодночасного прибуття і попутного відправлення; 7.неодночасного відправлення і попутного прибуття; 8.неодночасного відправлення і зустрічного прибуття.

Станційні інтервали попутного прибуття і попутного відправлення поїздів розраховуються для роздільних пунктів розташованих на ділянках з АБ. Інтервал попутного прямування визначається для роздільних пунктів розташованих на ділянках з НАБ. Інтервали неодночасного відправлення і зустрічного прибуття поїздів розраховуються при наявності відгалуження на перегоні і управлінні стрілкою, що примикає до головної колії, зі станції.

На двоколійних ділянках визначають такі станційні інтервали між прибуттям і відправленням поїздів: 1. попутного прибуття; 2.попутного відправлення; 3.неодночасного прибуття і попутного відправлення; 4. неодночасного відправлення і попутного прибуття; 5. неодночасного відправлення і зустрічного прибуття; 6.попутного прямування (для колій, що не обладнані автоблокуванням).

цей роздільний пункт вантажного або пасажирського поїзда з іншої лінії (або зустрічного напрямку), маршрути прямування яких перетинаються.

4.Маршрутизація перевезень масових вантажів залізничним транспортом, техніко-економічне обгрунтування їх ефективності. Види маршрутів та порядок ії організації.

Маршрутизація перевезень , система організації відправлення вантажів маршрутами (цілим складом поїзда) з однієї або декількох залізничних станцій призначенням в пункти вивантаження (станція, пристань, порт), розташовані в одному районі. Здійснюється по планах маршрутизації, складених на залізницях. Маршрути підрозділяються на: відправники, організовувані з вагонів, занурених одним відправником на одній станції (пристані або в порту); ступінчасті — з вагонів, занурених різними відправниками на одній або декількох станціях (пристанях або в портах) одного або двох ділянок; формовані на спеціалізованих маршрутних базах, які створюються на виходах з районів масового вантаження. По дальності дотримання маршрути відправників і ступінчастих підрозділяються на: місцеві (внутрішньодорожні) — при дотриманні в межах однієї залізниці, і мережеві — при дотриманні в межах двох і більш залізних доріг. Маршрути, забезпечені постійно закріпленим складом вагонів для звернення між певними пунктами відправлення і призначення, називаються кільцями.

Вихідними даними для розробки плану маршрутизації перевезень з місць навантаження є плани перевезень вантажів, характеристика навантажувальних та розвантажувальних станцій з зазначенням місткості вантажних фронтів та засобів механізації, технологічні процеси роботи станцій навантаження і вивантаження, договори на експлуатацію під’їзних колій, норми маси та довжини составів поїздів, перелік діючих пунктів заадресовки вагонів (наливних, вугільних та інш.), аналіз маршрутного навантаження за минулий період.

Для кожного маршрутного призначення встановлюються норми маси маршруту Q_м(j) і його состава m_м(j). При цьому враховуються встановлені графіком уніфіковані і дільничні норми маси та довжини составів поїздів.

При зміні норм маси і довжини вантажних поїздів у бік зменшення маршрути організуються з ядра (вагонів дальнього призначення), що відповідають найменшій масі або довжині поїзда на цьому напрямку, і причіпкою вагонів, які будуть слідувати у составі маршруту до станції зміни маси поїзда.

Для включення в план маршрутизації окремого струменю (вантажної кореспонденції) до станції вивантаження або об’єднання струменів до станції розпилення дотримуються наступні необхідні умови:1. сумарний добовий об’єм навантаження за всіма вантажами усіх вантажовідправників, що беруть участь в організації маршрутів розглядаємого призначення, повинен бути не менше величини m_м вагонів; 2. сумарна вивантажувальна спроможність за добу у всіх одержувачів за всіма вантажами, які включені в розглядаємі маршрути, не менше величини m_м вагонів; 3.якщо між станцією навантаження маршруту і станцією його призначення є хоча б одна технічна станція, на якій за планом формування передбачена переробка вагонопотоку даного призначення, або якщо маршрут формується або розформовується на під’їзній колії підприємства із звільненням відповідних технічних станцій примикання від формування або розформування маршруту.

Достатнього для включення в план маршрутизації окремої кореспонденції вантажів є така умова: додаткові витрати на організацію маршрутів порівняно з немаршрутним відправленням на станції навантаження ∆Е_сн(j) і, якщо маршрути прямі, також на станції вивантаження ∆Е_св(j), не повинні перевищувати економії на шляху прямування ∆Е^прям_ек по кожному j-му призначенню з потужністю вагонопотоку, що визначається за формулою:

∆Е_сн(j) + ∆Е_св(j) ≤ ∆ Ефективність маршрутизації за формулою може бути оцінена різними критеріями:1. в грошовому виразі – з використанням витратних ставок вагоно-год, маневрових локомотиво- і бригадо-годин. При цьому для розрахунку витратної ставки вагоно-годин враховується вартість тільки тих вантажів, а також вартість і витрати на ремонт тільки того роду вагонів, які приймають участь в розглядаємих перевезеннях; 2.в приведених вагоно-годинах, коли всі види витрат і економії за допомогою відповідних економічних еквівалентів (Σr_вл) приводяться до натурних вагоно-годин;3.в натурних вагоно-годинах, коли враховуються тільки витрати і економія часу на простої і переробку вагонів.