Виконавча підсистема - структура, що складається з функцій, виконавці яких повинні дотримуватися певних вимог. У процесі поділу праці (департаменталізаці) створюються різні функції, які повинні взаємодіяти в процесі ро­боти всієї організації.

Влада - це здатність керівника і керівництва викликати старанність підлег­лого за допомогою заохочень і стягнень. Влада служить засобом інтеграції діяль­ності окремих елементів організації та їх орієнтації на досягнення загальної мети.

Екогомологія - наука, яка вивчає взаємини суспільно-економічних та при­родних систем.

Ієрархія - це порядок підпорядкування нижчих (посад, структур) вищим.

Інституційна модель розглядає організацію як політичний інститут, як об’єднання груп, кожна з яких переслідує свої цілі. Відповідно до інституційної моделі нормальне функціонування організації обумовлюється не тільки раціо­нальністю структури, врахуванням соціально-психологічних запитів її членів як індивідів, але і врахуванням запитів соціальних груп, що діють як всередині, так і за межами організації.

Законодавча підсистема - структура, в межах якої виробляється політика організації, за участю представників робочої ради.

Модель організації є суперструктурою, в межах якої здійснюється діяль­ність організації. Модель організації визначає структуру і механізми коорди­нації діяльності організації. Основними елементами організаційної моделі є система робіт, робочі групи і процеси, пов’язані з ними. Останні визначають відносини управління і комунікаційні зв’язки.

Ноосфера - глобальна еколого-економічна система.

Представницька підсистема - структура, сформована з працівників та керівників для усунення протиріч і скарг, що виникають у межах будь-якого аспекту роботи. Підсистема функціонує на основі прийнятих законів.

Принцип спеціалізації полягає у поділі організації на спеціалізовані оди­ниці, кожна з яких покликана виконувати певні функції.

Процес організації - це визначення і створення загальної структури під­приємства відповідно до конкретних цілей, що породжує необхідність надати форму всій структурі й обґрунтовано визначити місце і функції кожного з її компонентів.

Тектологія - назва концепції, розробленої О. Богдановим. Її ідея полягає в тотожності природних і суспільних явищ з організаційної точки зору. Кожен еле­мент природи чи суспільства розглядається як система, для якої важливі як відно­сини між частинами, так і відносини цілого із зовнішнім середовищем. Головним для тектології О. Богданов вважав встановлення об’єктивних закономірностей ви­никнення, функціонування та руйнування систем або організаційних комплексів.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні організаційні теорії.

2. Розкрийте сутність поняття «соціальний організм» згідно з А. Файолем.

3. На яких передумовах базується класична організаційна теорія?

4. Наведіть основні властивості бюрократичних організацій.

5. Які основні положення концепції адміністративної поведінки Г. Саймона?

6. Охарактеризуйте основні принципи реалізації інституційної моделі орга­нізації.

7. Що є основною метою організації відповідно до еволюційної (популя­ційно-екологічної) теорії?

8. У чому полягає основна ідея тектології О. Богданова?

9. Що являє собою ноосфера В. Вернадського з точки зору організаційної теорії?

10. У чому полягає основна відмінність сучасної організаційної парадигми від попередніх теорій організації?

Теми рефератів:

1. Внесок представників і популяризаторів класичної організаційної теорії.

2. Сильні та слабкі сторони бюрократичних організацій.

3. Теорії організаційної поведінки.

4. Тектологія О. Богданова: суть та особливості.

5. Еволюція теоретичних концепцій організації.

6. Сучасна організаційна парадигма.

7. Соціальна відповідальність організацій

Тести

1. Основний внесок у формування класичної організаційної теорії належить:

а) Ф. Тейлору;

б) В. Вернадському;

в) О. Богданову;

г) М. Веберу.

2. Основу класичних уявлень про організацію складає:

а) бюрократична концепція;

б) еволюційний підхід;

в) механістичний підхід;

г) результати наукових досліджень у галузі соціології.

3. Основоположним принципом теорії людських відносин є:

а) принцип колективної згуртованості;

б) принцип ієрархічної підпорядкованості;

в) принцип індивідуальних відмінностей;

г) принцип відповідності заохочень і покарань.

4. Яка форма організації (за Р. Лайкертом) є найбільш ефективною з точки зору організаційних параметрів?

а) експлуататорсько-авторитарна;

б) прихильно-авторитарна;

в) консультативно-демократична;

г) партисипативно-демократична.

5. Теорія адміністративної поведінки є синтезом:

а) класичної організаційної і бюрократичної теорій;

б) класичної організаційної теорії і теорії людських відносин;

в) теорії людських відносин і бюрократичної і теорії;

г) класичної організаційної теорії і принципів самоуправління.

6. Згідно з еволюційною теорією метою організації є:

а) розвиток власних характеристик відповідно до мінливих параметрів зов­нішнього середовища;

б) розвиток власних характеристик відповідно до наперед розробленої стратегії організації;

в) вплив організації на зміни у зовнішньому середовищі;

г) задоволення соціальних очікувань всередині організації.

7. Основна ідея тектології О. Богданова полягає у:

а) тотожності природних і суспільних явищ з організаційної точки зору;

б) відмінностях природних суспільних явищ з організаційної точки зору;

в) впливі природних і суспільних явищ на розвиток організацій;

г) пристосуванні організації, до змінних збурень у зовнішньому середовищі.

8. Ноосфера В. Вернадського з точки зору теорії організації є:

а) математично-структурованим описом Всесвіту;

б) системою нагромадженої енергії рослинного життя;

в) законом розвитку організації;

г) глобальною еколого-економічною системою.

9. Органічний підхід до організації передбачає використання:

а) кібернетичного підходу;

б) процесів саморегуляції;

в) соціалізації організацій;

г) ціннісно-орієнтованих методів управління.

10. Сучасна організаційна парадигма висуває на перше місце проблеми:

а) гнучкості й адаптивності до змін навколишнього середовища;

б) задоволення соціальних очікувань всередині організації;

в) формалізації управлінських процесів;

г) адекватності і прозорості застосування мотивації.

Рекомендована література до вивчення теми: [3; 6; 9; 11; 28]

Тема 3. Організація як система План

1. Поняття системного підходу.

2. Будова систем.

3. Класифікація систем.

4. Класифікація організацій.

Ключові орієнтири до вивчення теми з

1. Формування системних уявлень: Платон, Арістотель, Кант, А. Сміт. Тео­рія систем як методологічна база теорії управління. Системність як загальна властивість матерії. Системний підхід (погляд). Стан системи, властивості сис­теми, поведінка системи, дія, подія.

2. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв’язок.

Атрибути зв’язку: спрямованість, сила, характер.

Структура як системоутворюючий фактор. Системоутворюючі відносини. Види структур: лінійна, кільцева, зіркова, ієрархічна, матрична, багатозв’язкова, сотова, мережева.

3. Класифікація систем. Загальна класифікація: абстрактні системи; конк­ретні системи; відкриті системи; закриті системи; динамічні системи; адаптивні системи; ієрархічні системи, їх характеристики.

Класифікація систем за ознаками: за походженням; за описом змінних; за способом управління; за типом операторів. Менш популярні класифікації сис­тем: за ступенем ресурсної забезпеченості управління; детерміновані й імовірнісні.

3. Аспекти організаційного порядку. Класифікація організацій.

Типологія організацій. Загальна типологія організацій А. Етціоні (за спосо­бами підлеглості членів): примусові, утилітаристські, символічні.

Класичні основні типи організацій у вітчизняній соціології: ділові органі­зації, громадські спілки або масові організації, проміжні форми організації, асоціативні організації, поселення.

Типологія М. Вебера господарчих економічно орієнтованих організацій за М. Вебером: власне «економічні організації»; неекономічні організації, що ви­конують економічні функції; економічні організації, регульовані неекономічни­ми способами; організації, «стверджуючі формальний порядок».

Сучасна типологія ділових організацій: підприємства; установи (зайняті у сфері розумової праці). Суспільні функції ділових організацій: задоволення людських потреб, соціальна інтеграція.

Типологія, побудована на виділенні ідеальних типів господарчих організа­цій, за Я. І. Кузьміновим: громада, корпорація та асоціація.

Класифікація організацій за принципами управління: унінодальна, мультинодальна, гомогенна, гетерогенна.

Класифікація ділових організацій за функціональними ознаками: відособ­лені та корпоративні організації.

Класифікація організацій за суспільними функціями: первинна, комплекс­на, формальна, неформальна, статусна, адміністративна, громадська, добровіль­на, примусова.

Класифікація організацій за принципами визначення цілі: ціннісно-орієнтовані; цілескеровані; цілеспрямовані; цілеорієнтовані; цілепридатні; парази­тичні.

Словник термінів з теми з

Абстрактні системи - системи, всі елементи яких є поняттями.

Адаптивні системи - системи, що функціонують в умовах початкової невизначеності і змінюються у зовнішніх умовах.

Асоціативні організації - сім’я, наукова школа, неформальна група.

Відкриті системи - системи, що обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною, енергією та інформацією.

Властивості системи - сукупність параметрів, що визначають поведінку системи.

Гетерогенна організація керується своїми членами більше, ніж вона управляє ними.

Гомогенна організація управляє своїми членами більше, ніж вони управ­ляють нею.

Громадські спілки або масові організації - їх цілі виробляються зсередини і є узагальненням індивідуальних цілей учасників.

Динамічні системи - структурований об’єкт, що має входи і виходи, об’єкт, в який у певні моменти часу можна в юдити і з якого можна виводити речовину, енергію, інформацію.

Дискретні динамічні системи - такі системи, де процеси здійснюються тільки в певні моменти часу.

Ділові організації-- підприємства та установи, які або виникають самі для комерційних цілей, або створюються ширшими організаційними системами для вирішення окремих завдань.

Дія - подія, що відбувається з системою, викликана іншою подією.

Елемент - це найпростіша неподільна частина системи. Елемент - межа розчленування системи з точки зору вирішення конкретного завдання.

Закриті системи - системи, в яких немає обміну із зовнішнім середовищем.

Зв’язок - поняття, що виражає необхідні і достатні відношення між еле­ментами. Атрибутами зв’язку є: спрямованість; сила; характер.

Ієрархічні системи - системи, елементи яких згруповані за рівнями, вер­тикально співвіднесені один з іншим, при цьому елементи рівнів мають роз­галужені виходи.

Конкретні системи - системи, елементи яких є фізичними об’єктами. По­діляються на природні (виникають та існуючі без участі людини) і штучні (створені людиною).

Мультинодальна організація (від лат. multum - багато) характеризується відсутністю персоніфікованої влади; рішення приймаються двома або кількома автономними відповідальними особами.

Поведінка системи - реальна чи потенційна дія системи.

Подія - зміна принаймні однієї властивості системи.

Поселення - тип спільноти, що схожий за організаційними ознаками до асоціативних організацій. Члени поселення підкоряються певній доцільності цілого, яка кожному окреме не потрібна.

Проміжні форми організацій поєднують у собі основні ознаки спілок, але виконують підприємницькі функції (наприклад, кооперативні (сільськогоспо­дарські, риболовецькі колгоспи, артілі)).

Система (від грецького systema - «ціле, складене з частин») - об’єкт до­вільної природи, що володіє вираженою системною властивістю, яким не воло­діє жодна з частин системи при будь-якому способі її членування, не виво­диться з властивостей частин. Система - це цілісна сукупність взаємопов’я­заних елементів, що має певну структуру і взаємодіє з навколишнім середови­щем в інтересах досягнення мети.

Соціальна організація - сукупність індивідів і ролей, системно взаємо­пов’язаних між собою для досягнення спільної мети.

Стан системи - упорядкована безліч істотних властивосгей, якими вона володіє в певний момент часу.

Структура походить від латинського structura - «будова», «розташуван­ня», «порядок». Структура системи включає в себе її елементи, зв’язки між ни­ми й атрибути цих зв’язків.

Типологія - це класифікац я об’єктів за спільністю ознак.

Унінодальна організація (від лат. unnis - один) має ієрархічну структуру: на вершині піраміди влади перебуває індивід, що має вирішальний голос і здатний вирішити всі проблеми, які виникають на більш низьких рівнях.

Питання для самоконтролю:

1. Яким чином теорія систем пов’язана з теорією управління?

2. Якими базисними поняттями визначається система?

3. У чому полягає принцип системності в економіці, сформульований А. Смітом?

4. Що розуміють під поняттям «структура організації» у вузькому та широ­кому сенсі?

5. Назвіть основні характеристики ієрархічних систем.

6. За якими ознаками класифікують системи?

7. Назвіть основні типи організацій за типологією, поширеною у вітчиз­няній соціології.

8. Як можна класифікувати організації за функціональними ознаками?

9. Як можна класифікувати організації за суспільними функціями?

10. Розкрийте сутність поняття ціннісно-орієнтованої організації.

Теми рефератів:

1. Формування системних уявлень та концепцій.

2. Структура організації як системоутворюючий фактор.

3. Типологія організацій: класичний та сучасний підходи.

4. Класифікація організацій за принципами управління.

5. Особливості організацій відповідно до принципів визначення цілей.

Тести:

1. Вперше системні уявлення було сформовано в межах галузі знань:

а) астрономія;

б) філософія;

в) медицина;

г) суспільствознавство.

2. Упорядкована безліч істотних властивостей системи, якими вона воло­діє в певний момент часу, називається:

а) станом системи;

б) властивістю системи;

в) поведінкою системи;

г) подією.

3. Структура системи включає в себе:

а) графічне відображення рівнів управління;

б) ієрархічний розподіл повноважень;

в) аспекти організаційного порядку;

г) елементи структури, зв’язки між ними та атрибути цих зв’язків.

4. Системи, елементи яких є фізичними об’єктами, називаються:

а) абстрактними системами;

б) відкритими системами;

в) конкретними системами;

г) динамічними системами.

5. Системи, що функціонують в умовах початкової невизначеності і змі­нюються у зовнішніх умовах, класифікуються як:

а) адаптивні системи;

б) динамічні системи;

в) конкретні системи;

г) ієрархічні системи.

6. До класу ієрархічних систем відносять системи, елементи яких згруповані:

а) за рівнями, вертикально співвіднесені один з іншим, елементи рівнів мають розгалужені виходи;

б) за рівнями, горизонтально співвіднесені один з іншим;

в) на одному рівні, з вираженими зв’язками між елементами;

г) на одному рівні, без виражених зв’язків між елементами.

7. Класифікаційній ознаці системи «за описом зв'язку» відповідають сис­темні ознаки:

а) змішаний опис змінних, з якісними змінними, з кількісними змінними;

б) із зовнішнім управлінням, самокеровані, з комбінованим управлінням;

в) штучні, натуральні, змішані;

г) чорна скриня, непараметризовані оператори, біла скриня.

7. Емпірична типологія ділових організацій виділяє серед них типи:

а) зайняті задоволенням людських потреб та зайняті у сфері суспільної ін­теграції;

б) громада, корпорація та асоціація;

в) підприємства та установи;

г) економічні та неекономічні організації.

7. За принципами управління розрізняють такі типи організацій:

а) унінодальна, мультинодальна, гомогенна, гетерогенна;

б) ділові організації, громадські спілки, проміжні форми організацій, асо­ціативні організації, поселення;

в) примусові, утилітаристські, символічні;

г) виробничі, торговельні, обслуговувальні.

7. Найбільш стійку категорію людських відносин, яка формується протя­гом діяльності організації прийнято називати:

а) поведінкою системи;

б) організаційними нормами;

в) правилами внутрішнього розпорядку організації;

г) системою цінностей організації.

Рекомендована література до вивчення теми: [3; 5; 9; 17-20; 23-36; 30]

Тема 4. Організація як соціум План

1. Загальні ознаки соціальної організації.

2. Основні види соціальних організацій: формальні й неформальні.

3. Механізми регулювання у соціальних системах.

Ключові орієнтира до вивчення теми 4

1. Соціальна організація і соціальна спільнота.

Соціальна система як важливий об’єкт теорії організації.

Людина як елемент соціальної системи. Активна поведінка людини за

Н. Вінером: нецілеспрямована (випадкова) і цілеспрямована.

Активність і опірність соціальної організації. Загальні ознаки соціальної організації.

Соціограма як важливий інструмент відображення взаємозв’язків в орга­нізації.

2. Основні види соціальних організацій: формальна й неформальна органі­зації. їх особливості, позитивний та негативний вплив на трудовий процес. Соціальні ролі працівників у трудовому колективі.

3. Механізми регулювання (регулятори) у соціальних системах: цільова управлінська д я, саморегуляція (самоуправління), організаційний порядок.

Словник терміни з теми 4

Неформальна організація - це організація, для якої характерна система не приписаних соціальних ролей, неформальних інститутів і санкцій, еталонів поведінки, переданих звичаями і традиціями. Вони існують одночасно з формальними. їх поява пов’язана зі своєрідністю дії «людського фактора» в організації, що ще раз підкреслює роль особистості в організаційному процесі.

Організаційний порядок - це система відносно стабільних, довгостроко­вих ієрархічних Зв’язків, стандартів, норм і посад, яка є результатом розподілу прав, обов’язків, повноважень і відповідальності.

Організація є сукупністю двох або більше індивідів, діяльність яких побудо­вана на досягненні свідомо координованих цілей. Організація передбачає форму­вання соціальних зв’язків, тобто індивіди взаємодіють всередині організації.

Соціальна спільність - це реально існуюча, емпірично фіксована сукуп­ність індивідів, що відрізняється відносною цілісністю і виступає самостійним суб’єктом соціальної дії та поведінки.

Соціальні системи - це впорядковані в певному відношенні безлічі взаємодіючих індивідів і груп індивідів, що утворюють цілісність.

Соціограма - це графічне зображення зв'язків усередині соціальної групи на основі виявлених її членами симпатій (антипатій), позитивних (негативних) оцінок своїх колег за певним критерієм. Соціограма представлена сукупністю певних позначень із прізвищами або присвоєними номерами кожного члена групи і лініями, які відображають вибори.

Формальна організація - це організація, в якій діє узаконена система норм, правил, принципів діяльності, стандартів поведінки членів організації. Формальна організація забезпечує проходження ділової інформації, необхідної для функціональної взаємодії її членів.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність поняття соціальної системи.

2. Що таке соціальна спільнота з точки зору теорії організації?

3. Охарактеризуйте найважливіший компонент соціальної системи.

4. Що таке соціограма та як вона будується?

5. Від чого залежить практична стійкість організації?

6. Наведіть головні ознаки формальних організацій.

7. Яка основна відмінність формальних і неформальних організацій?

8. Назвіть типи регуляторів цілісності соціальної системи.

9. Які існують види цільового управління?

10. Охарактеризуйте переваги і недоліки зовнішнього управління.

11. Що таке організаційний порядок?

Теми рефератів:

1. Соціальна організація: її суть та особливості.

2. Фактори активізації поведінки людини в соціальній системі.

3. Соціальні ролі працівник в у трудовому колективі.

4. Соціограма як важливий інструмент відображення взаємозв’язків в орга­нізації.

5. Механізми регулювання в соціальних системах.

Тести

1. Соціальна організація - це сукупність індивідів, об’єднаних:

а) подібним світосприйняттям;

б) за національною ознакою;

в) спільною метою;

г) за тендерною ознакою.

2. З точки зору Е. Фромма, людина погано адаптується до соціальних умов, оскільки наділена:

а) пристрастями і прагненнями;

б) раціональним способом мислення;

в) життєвим досвідом;

г) прагненням задовольнити особисті потреби.

3. У процесі соціалізації індивіда стабільність його фізіологічних інтересів супроводжується:

а) посиленням динамізму індивіда;

б) послабленням динамізму індивіда;

в) посиленням опірності організації;

г) послабленням опірності організації.

4. Активність системи є властивістю її елементів, що характеризує:

а) ступінь впливу змінних внутрішнього середовища на існування системи;

б) можливість опору чинникам впливу зовнішнього середовища;

в) взаємодію вищого і нижчих рівнів управління;

г) спрямованість на розвиток або консервацію системи.

5. Головною ознакою формальних організацій є:

а) юридичний статус організації;

б) наявність формалізованої структури управління;

в) формальні організації, що знаходяться у державній власності;

г) система норм, правил, принципів діяльності, стандартів поведінки.

6. На дії «людського фактора» ґрунтуються:

а) формальні організації;

б) соціальні організації;

в) неекономічні організації;

г) неформальні організації.

7. Механізм цільової управлінської дії включає в себе:

а) організаційну структуру управління і штатний розпис;

б) цілепокладання і цілеотримання;

в) адекватну систему мотивації та демотивації;

г) алгоритм прийняття управлінських рішень.

8. Система, автономна по відношенню до зовнішнього середовища_? вва­жається:

а) самокерованою;

б) абстрактною;

в) динамічною;

г) закритою.

9. Основним показником ефективності механізмів регулювання соціальної системи є:

а) ступінь вирішення суперечностей в організаційному середовищі;

б) ступінь впливу факторів зовнішнього середовища;

в) фінансово-економічні показники діяльності;

г) визнання соціальної ролі даної системи суспільством.

10. Організаційний порядок є результатом:

а) розподілу прав, обов’язків, повноважень і відповідальності;

б) вдало обраного стилю управління;

в) раціонально побудованої структури управління;

г) зменшення впливу збурюючих чинників мікро- і макрооточення органі­зації.

Рекомендована література до вивчення теми: [6; 8; 12; 19; 30-32]

Тема 5. Організаційний процес План

1. Організаційна діяльність.

2. Принципи управління.

3. Оптимізація управління.

4. Методи управління.

Ключові орієнтири до вивчення теми 5

1. Організаційна діяльність. Альтернативні парадигми організаційного процесу. Підходи до організаційної діяльності. Підхід примусу. Підхід, орієнто­ваний на природні процеси організації.

Кібернетика як наука про загальні закономірності процесів управління та інформації у машинах, живих організмах і суспільстві. Вихідні позиції кіберне­тичного підходу. Кібернетичний підхід до поняття управління.

2. Принципи управління. Організація як процес організування. Принцип розімкнутого ) правління. Принцип компенсаційного управління. Вимірювання збурень. Принцип розімкнутого управління з компенсацією збурень. Принцип замкнутого управління. Системи програмного регулювання. Системи стабіліза­ції. Системи стеження, коли вхідний сигнал апріорно невідомий. Принцип мак­симуму Л. Понтрягіна та динамічне програмування Р. Беллмана. Принцип одно­разового управління.

Теорія дослідження операцій та теорія прийняття рішень. Особа, яка прий­має рішення (ОПР). Ситуаційні кімнати.

3. Оптимізація управління.

Принцип вибору оптимальної поведінки системи. Адаптивні системи. Ме­та трансформацій. Структура адаптивної системи. Метод дуального управління А. Фельдбаумг .

Самоналагоджувальні системи. Процеси самоналагодження.

Шляхи подолання недостатності апріорних даних.

4. Методи управління. Детермінований метод управління. Використання детермінованою методу стосовно організації. Призначення зворотного зв’язку. Переваги та недоліки детермінованого методу. Програмно-цільовий метод управління. Відмінність програмно-цільової о методу від детермінованого. Механізм зворотного зв’язку. Переваги та недоліки програмно-цільового мето­ду. Ціннісно-орієнтований метод управління. Переваги та недоліки ціннісно- орієнтованого методу. Система цінностей.

Словник термінів, з теми 5

Кібернетика - наука про загальні закономірності процесів управління та інформації у машинах, живих організмах і суспільстві.

Принцип розімкнутого управління - в його основу покладено ідею авто­номного впливу на систему незалежно від умов її роботи.

Принцип розімкнутого управління з компенсацією збурень - зміст підходу полягає в прагненні ліквідувати обмеженість першої схеми: нерегульований вплив збурень на функціонування системи.

Принцип замкнутого управління - клас замкнутих контурів управління утворюють системи зі зворотним зв’язком, що втілюють базовий принцип кі­бернетики. У таких системах заздалегідь програмується не вхідний вплив, а потрібний стан системи, тобто наслідок впливу на об’єкт, в т. ч. управління.

Принцип одноразового управління покладений в основу розвинутої теорії дослідження операцій. Широке коло практично значущих завдань скла­дається з необхідності здійснити одноразовий акт управління, а саме - прий­няти деяке рішення, наслідком якого виявляються тривалий час.

Адаптивні системи дозволяють справлятися з невизначеністю шляхом отримання та використання додаткової інформації про стан об’єкта і його взає­модії з середовищем в процесі управління з подальшою перебудовою структури системи і зміною її параметрів при відхиленні умов роботи від апріорно відомих.

Від адаптивних систем відрізняють клас самоналагоджувальних систем, які в процесі адаптації настроюються.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає дефініція «організаційна діяльність»?

2. У чому полягають альтернативні парадигми організаційного процесу?

3. Чи може кібернетичний підхід застосовуватися до управлінських про­цесів, які реалізуються у соціальних системах?

4. Що включає у себе поняття організації як функції управління?

5. У чому полягає відмінність між принципами розімкнутого та компенса­ційного управління?

6. Які системи утворюють клас замкнутих контурів управління?

7. Який принцип покладено за основу розвинутої теорії дослідження опера­цій?

8. Що спричинило розробку принципів адаптивних і самоналагоджувальних систем?

9. За яких умов зовнішнього середовища краще застосовувати детермінова­ний, а за яких — програмно-цільоний метод управління?

10. У чому полягає внутрішня логіка ціннісно-орієнтованого методу управ­ління?

Теми рефератів

1. Кібернетика як наука.

2. Організація як відкрита динамічна система.

3. Системний підхід у менеджменті.

4. Методи та моделі прийняття управлінських рішень.

5. Системи програмного регулювання та їх практичне застосування.

6. Дослідження операцій у транспортних системах.

Тести

1. Процес, за допомогою якого створюється середовище, придатне для спільної діяльності, називається:

а) організаційна діяльність;

б) Оптимізація управління;

в) замкнуте управління;

г) динамічне управління.

2 Кібернетика - це наука про:

а) закономірності розвитку суспільства;

б) методи управління соціальними організаціями;

в) закономірності процесів управління у машинах, живих організмах і суспільстві;

г) математичне моделювання економічних процесів.

3. Організація як процес організування являє собою:

а) одну з основних функцій управління;

б) сукупність методів управлінського впливу;

в) структурування процесу праці у межах системи управління;

г) правила внутрішнього розпорядку.

4. В основу принципу розімкнутого управління покладена ідея:

а) узгодження впливу на систему з умовами її роботи;

б) впливу системи на фактори зовнішнього середовища;

в) автономного впливу на систему незалежно від умов її роботи;

г) управління окремими процесами роботи системи.

5. Клас замкнутих контурів управління утворюють системи:

а) з нерегульованим впливом збурень на функціонування системи;

б) зі зворотним зв’язком ;

в) соціальні системи;

г) абстрактні системи.

6. Принцип однократного управління покладено в основу:

а) теорії дослідження операцій;

б) теорії самоорганізації систем;

з) організаційного проектування;

г) методів дослідження внутрішнього середовища організації.

7. Результатом застосування до об'єкта теорії прийняття рішень є:

а) розробка довгострокової стратегії організації;

б) розробка короткострокової стратегії організації;

в) розробка методів управлінського впливу;

г) оптимальний оперативний план дій.

8. Адаптивна система орієнтована на:

а) зменшення впливу збурюючих факторів на функціонування системи;

б) достовірну визначеність поведінки системи;

в) автономний вплив на систему незалежно від збурюючих факторів;

г) збереження гомеостазу системи в умовах збурень.

9. Атрибутом кібернетичного підходу до управління є поділ систем на:

а) абстрактні і конкретні;

б) відкриті і закриті;

в) керуючі та керовані;

г) динамічні та адаптивні.

10. Використання детермінованого методу стосовно організації передбачає:

а) постановку мети організації;

б) розробку планів діяльності організації;

в) вивчення факторів зворотних зв’язків;

г) орієнтацію на саморозвиток організації.

Рекомендована література до вивчення теми: [9; 15; 16; 27; 29]

Тема 6. Самоорганізація План

1. Поняття самоорганізації.

2. Синергетична концепція самоорганізації.

3. Гнучкість організації.

4. Сталість організації.

Ключові орієнтири до вивчення теми 6

1. Природно-наукові засади синергетики. Актуальність використання ціннісно-орієнтованого методу. Ентропія. Самоорганізація як ґрунтовний процес природи. Проблеми самоорганізації. Закон термодинаміки у формулюванні

німецького фізика Р. Клаузіуса. Антиентропійиа спрямованість самоорганізації. Сутнісний зміст синергетики. Синергетика в ідеях І. Пригожина та Г. Хакена.

2. Синергетична концепція самоорганізації. Основні положення синерге­тичної концепції самоорганізації. Результат самоорганізації. Відкриті нелінійні системи. Аттрактори, біфуркація, фрактали, детермінований хаос. Закономірно­сті поведінки хаотичних середовищ. Традиційний підхід до управління природ­ними та соціальними процесами.

Процеси самоорганізації. Необерненість і неповторюваність само органі­зації. Принципи самоорганізації: принцип негативного (від’ємного) зворотного зв’язку; принцип позитивного зворотного зв’язку.

Спонтанність і випадковість. Випадковість як творче, конструктивне на­чало. Нова концепція управління. Механізм автономної циклічної самопідтримки.

3. Гнучкість організації. Властивості виробничої гнучкості. Гнучкість про­цесу: гнучкість орієнтації й реалізації. Гнучкість системи: фактори й результати гнучкості системи.

Гнучке автоматичне виробництво (ГАВ , автоматизована система управ­ління (АСУ), автоматизована система управління технологічними процесами (АСУ ТП), сисгема автоматизованого проектування (САПР).

Виробнича гнучкість: фактори та функціональні й структурні ознаки ви­робничої гнучкості. Різновиди виробничих систем: робоча, спеціалізований верстат з ручним управлінням, спеціалізований верстат-автомат, універсальний верстат, багатоопераційний верстат-автомат.

Структурні ознаки гнучкості.

4. Сталість організації Організація як відкрита самостабілізована система. Сталість системи. Статична й динамічна сталість. Типи сталості: внутрішня, зовнішня й спадкова сталості; кількісна й структурна сталості.

Нестійкість (несталість) системи. Несталий стан системи. Сталість і управ­ління змінами. Підходи до управління змінами: еволюційний і революційний. Реінжиніринг.

Словник термінів з теми 6

Синергетика - науковий напрям, що вивчає процеси утворення і колек­тивних взаємодій об’єктів (елементів, підсистем).

Ентропія - це міра безладу системи.

Аттрактором в синергетиці розуміють відносно стійкий стан системи, що ніби притягує (від латинського attrahere - притягувати) до себе безліч траєкторій системи, які визначаються різними початковими умовами.

Біфуркація означає розгалуження рішень нелінійного диференціального рівняння. З точки зору фізики, точка біфуркації є центром розгалуження шляхів еволюції системи.

Фракталами називаються об’єкти, що володіють властивістю самоподібності.

Організація - відкрита самостабілізована система, яка постійно прагне зберегти баланс між своїми внутрішніми можливостями і впливами навколиш­нього середовища для збереження стійкого стану.

Стійкість системи — це її здатність повертатися в рівноважний стан після впливу внутрішніх і зовнішніх збурень.

Питання для самоконтролю

1. Опишіть передумови для виникнення теорії самоорганізації.

2. На якій підставі розрізняють самоорганізацію і організацію при аналізі складних явищ?

3. Які ключові ідеї характеризують синергетику як нову наукову парадиг­му?

4. Розкрийте сутність понять: «аттрактор», «біфуркація», «фрактал» і «де­термінований хаос».

5. Що можна вважати відмінною особливістю самоорганізації?

6. У чому полягають гнучкість орієнтації і гнучкість реалізації організа­ційних процесів?

7. Якими факторами забезпечується виробнича гнучкість?

8. Назвіть основні функціональні ознаки гнучкості.

9. Що вважається основною властивістю організації як системного явища?

10. Опишіть три типи стійкості організації.

Теми рефератів

1. Синергетика як альтернатива діалектики.

2. Методологія складних систем.

3. Автоматизовані системи управління.

4. Системи підтримки прийняття рішень.

5. Інформаційна ентропія.

6. Виробничі системи сучасних підприємств.

Тести

1. Основною особливістю процесу самоорганізації є:

а) зростання ентропії при мимовільних процесах у системах;

б) самоускладнення системи;

в) здатність до еволюційного розвитку організації;

г) його антиентропійна спрямованість.

2. Синергетику як нову парадигму можна охарактеризувати поєднанням таких ключових ідей:

а) ціннісна орієнтованість, ієрархічність, динамічність системи;

б) цілеспрямованість, адаптивність, конкретність системи;

в) не лінійність, самоорганізація, відкритість системи;

г) саморегуляція, організаційний порядок, функціональність системи.

2. Синергетична концепція організації передбачає, що поведінка системи:

а) характеризується спонтанністю;

б) є строго детермінованою;

в) залежить від зовнішніх впливів;

г) концепція не розглядає поведінку системи.

2. Якщо система потрапляє в конус аттрактора, вона:

а) еволюціонує до цього відносно стійкого стану;

б) переходить до нового етапу розвитку;

в) набуває непередбачуваних властивостей;

г) саморуйнуєгься.

2. Фракталами називаються об’єкти:

а) що володіють властивістю самоподібності;

б) що володіють властивістю самовідтворення;

в) тотожні об’єкти у різних системах;

г) протилежні об‘єкти в одній системі.

2. У точках біфуркації поведінка системи стає:

а) більш стійкою;

б) керованою;

в) нестійкою;

г) не змінюється

2. Основною характеристикою самоорганізації системи є:

а) її необерненість;

б) можливість змінності процесів розвитку в будь-який момент;

в) хвилеподібний розвиток змін;

г) відсутність впливу зовнішніх факторів на розвиток.

2. Гнучкість організаційного процесу означає:

а) зміну головних цілей організації залежно від зовнішніх збурень;

б) схильність до оперативних змін;

в) зміну встановлених орієнтирів розвитку організації;

г) нехтування відхиленнями від пріоритетів розвитку.

2. Істотною ознакою функціональної гнучкості є:

а) ієрархічна побудова організації;

б) адаптивність управління;

в) стиль керівництва;

г) відсутність виливу зовнішніх факторів на розвиток організації.

2. Здатність системи повертатися в рівноважний стан після впливу внутрішніх і зовнішніх збурень називається:

а) гнучкістю системи;

б) стійкістю системи;

в) спонтанністю системи;

г) адаптивністю системи.

Рекомендована література до вивчення теми: [1; 2; 13; 14; 23-26; 30-32]

Тема 7. Зовнішнє й внутрішнє середовище організації План

1. Внутрішнє середовище організації. Методи дослідження внутрішнього середовища організації.

2. Зовнішнє середовище безпосереднього впливу.

3. Зовнішнє середовище опосередкованого впливу.

4. Взаємозв’язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації

Ключові орієнтації до вивчення теми 7

1. Внутрішнє середовище організацій. Змінні всередині організації (внут­рішні фактори): цілі, завдання, структура, технологія, люди. Культура та імідж організації як її внутрішні фактори.

Взаємозв’язок технології, завдань, структури і цілей.

Методи дослідження внутрішнього середовища організації. Вимірювання. Експеримент. Абстрагування. Аналіз і синтез. Індукція та дедукція. Інтуїція. Моделювання. Узагальнення. Методи експертних оцінок. Індивідуальні екс­пертні методи. Колективні експертні методи. Метод відстороненого оцінюван­ня. Метод Дельфі. Конференція ідей. Лінійне програмування. Симплексний ме­тод. Транспортний метод. Експрес-діагностика. Комплексна діагностика. Моні­торинг. Метод моментних спостережень.

2. Зовнішнє середовище організації. Мікрооточення (фактори зовнішнього середовища безпосередньою впливу): споживачі, конкуренти, урядові устано­ви, постачальники та їх технології, фінансові організації та джерела трудових ресурсів, соціально-культурне середовище, релевантне по відношенню до опе­рацій організації. Модель впливу зовнішнього середовища на організацію.

3. Макрооточення (фактори зовнішнього середовища опосередкованого впливу): міжнародні події та оточення; стан економіки; соціокультурні факто­ри; політичні обставини; розвиток науки й технології; право; соціально-суспіль­ні фактори.

Методи дослідження зовнішнього середовища (зовнішній моніторинг): зовнішнє спостереження; цільове спостереження; неформальний пошук; фор­мальний пошук.

4. Взаємозв’язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища орга­нізації. Зовнішнє середовище та його вплив на організаційну систему. Наслідки глобалізації суспільства.

Словник термінів з теми 7

Цілі - конкретні кінцеві стани або бажаний результат, якого прагне досяг­ти група, працюючи разом.

Завдання - це запропонована робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом і в заздалегідь обу­мовлені терміти.

Технологія - це засіб перетворення матеріалів, сировини, енергії та інфор­мації в потрібний кінцевий продукт.

Здібності - це індивідуальні якості людини, які сприяють успішній діяль­ності, можуть передаватися у спадок (інтелектуальні здібності і деякі фізичні дані), а також здобуваються з досвідом.

Цінності - це загальні переконання, віра з приводу того, що добре чи пога­но, або що байдуже в житті. Формуються за допомогою навчання.

Потреби - це внутрішній стан психологічного чи фізіологічного відчуття недостатності чого-небудь.

Сприйняття - це інтелектуальне усвідомлення стимулів, здержуваних від відчуттів. Сприйняття визначає, чи відчуває людина потребу, і які її очікування в даній ситуації.

Схильність - це наявний потенціал людини щодо виконання будь-якої конкретної роботи.

Нормою називаються стандарти поведінки, визнані прийнятними в даних умовах.

Експеримент - це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник ак­тивно й цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної влас­тивості.

Абстрагування - це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення кількох ознак, які цікавлять дослідника.

Аналіз дає змогу поділити предмети дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та зв’язки).

Синтез з’єднує окремі частини чи ознаки предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємопов’язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.

Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підста­ві знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому.

Інтуїція - метод пізнання, що є вираженням безпосередності у процесі пізнання (на відміну від опосередкованого, дискурсивного характеру пізнання), вирішення проблеми на основі ірраціонального здогаду.

Моделювання - метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи.

Моделі - це такі аналоги, подібність яких до оригіналу суттєва, а розбіж­ність - несуттєва.

Узагальнення це метод наукового пізнанні, за допомогою якого фік­суються загальні ознаки та властивості певного класу об’єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.

Методи експертних оцінок - це спосіб прогнозування та оцінки майбут­ніх результатів дій на основі прогнозів фахівців.

Індивідуальні експертні методи - це використання думок експертів, які сформульовані особисто кожним із них самостійно без врахування думок інших експертів.

Колективні експертні методи - це методи, які забезпечують формування єдиної спільної думки в результаті взаємодії залучених фахівців-експертів.

Метод Дельфі - один із методів колективної експертної оцінки, який пе­редбачає проведення експертного опитування серед групи спеціалістів у кілька турів (частіше у 3-4 тури) для вибору найкращого з рішень.

Симплексний метод - це алгебраїчна процедура, в результаті якої аналі­тик послідовно наближається до оптимального рішення.

Транспортний метод являє собою спрощений специфічний варіант симп­лексного методу. Він отримав таку назву, оскільки застосовується для вирі­шення задач, пов’язаних із транспортуванням продукції з різних джерел у де­кілька пунктів призначення.

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в організації і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Комплексна (ґрунтовна) оцінка діяльності організації - більш глибокий аналіз. Він будується на основі комплексу показників і розглядає всі сторони діяльності з огляду на стратегічний розвиток бізнесу.

Моніторинг - це спеціально організоване систематичне спостереження за станом внутрішнього середовища.

Система внутрішнього моніторингу - це комплекс взаємозалежних спо­собів, спрямованих на постійний контроль і оцінку стану внутрішнього середо­вища підприємства й довкілля.

Метод моментних спостережень - це спосіб реєстрування фактів на певну дату або момент. Моментні спостереження здійснюють тоді, коли дослід­жуване явище не характеризується швидкими змінами.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні змінні внутрішнього середовища організації.

2. Яким розподілом праці забезпечується ієрархія управлінських рівнів?

3. Опишіть три аспекти людської змінної в ситуаційному підході до управління.

4. Чим визначаються ефективність і межі обраного стилю управління ке­рівника?

5. У чому полягає важливість внутрішнього іміджу організації?

6. Які методи використовуються для аналізу внутрішнього середовища організації?

7. Які основні показники оцінюються в процесі експрес-діагностики?

8. У чому проявляється особливість методу моментних спостережень?

9. Опишіть фактори зовнішнього середовища безпосереднього впливу.

10. Якими характеристиками описується зовнішнє середовище організації?

Теми рефератів

1. Персонал як найважливіший фактор внутрішнього середовища органі-

зації.

2. Політико-правове середовище та його вплив на ведення бізнесу.

3. Моніторинг діяльності органів влади.

4. Математичне програмування в менеджменті.

5. Стилі керівництва та оцінка їх ефективності.

6. Інформаційно-комунікативні технології.

Тести

1. Оцініть вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на організацію:

а) фактори впливу зовнішнього і внутрішнього середовища взаємопов’я­зані;

б) фактори впливу зовнішнього і внутрішнього середовища діють на орга­нізацію незалежним чином;

в) на розвиток організації впливають тільки фактори внутрішнього середовища;

г) на розвиток організації впливають тільки фактори зовнішнього середовища.

2. Логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей називаються:

а) структурою організації;

б) концепцією існування організації;

в) метою діяльності організації;

г) внутрішнім середовищем організації.

3. Відбір релевантної інформації про внутрішнє середовище організації здійснюється за допомогою:

а) експертних методів дослідження;

б) аналітичних методів дослідження;

в) експрес діагностики:;

г) моментних спостережень.

4. Симплексний та транспортний методи базуються на:

а) постійних спостереженнях;

б) динамічному програмуванні;

в) ґрунтовній діагностиці;

г) лінійному програмуванні.

5. Основними характеристиками зовнішнього середовища є:

а) ступінь впливу на організацію;

б) взаємовідносини з організацією;

в) взаємопов’язаність факторів, складність, рухливість і невизначеність;

г) соціальні очікування суб’єктів зовнішнього середовища.

6. Фактори, які впливають на операційні процеси організації і відчувають на собі вплив операцій організації, визначають:

а) зовнішнє середовище безпосереднього впливу;

б) зовнішнє середовище опосередкованого впливу;

в) внутрішнє середовище організації;

г) структуру управління організації.

7. Одночасно внутрішньою змінною та зовнішнім фактором сильного впливу є:

а) конкуренти;

б) технологія;

в) цілі та завдання;

г) органи влади.

8. До мікрооточення організації належать:

а) партнери; конкуренти; центральні та місцеві органи влади; навколишнє населення; природні умови;

б) міжнародні події та оточення; стан економіки; соціокультурні фактори; політичні обставини; розвиток науки й технології; право; соціально-суспільні фактори;

в) цілі, завдання, структура організації;

г) матеріальні і нематеріальні ресурси організації.

9. До макрооточення організації належать:

а) партнери; конкуренти; центральні та місцеві органи влади; навколишнє населення; природні умови;

б) цілі, завдання, структура організації;

в) міжнародні події та оточення; стан економіки; соціокультурні фактори; політичні обставини; розвиток науки й технології; право; соціально-суспільні фактори;

г) матеріальні і нематеріальні ресурси організації.

10. Комплексна оцінка середовища організації розглядає її діяльність з огляду на:

а) поєднаний вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на поточний стан організації;

б) вплив внутрішніх змінних на функціонування організації;

в) вплив макрооточення на функціонування організації;

г) стратегічний розвиток бізнесу.

Рекомендована література до вивчення темп: [5; 7; 15; 16; 21; 22; 33]

Тема 8. Організаційне проектування

План

1. Поняття та організаційні форми управління (ОФУ).

2. Сутність та етапи організаційного проектування.

3. Методологія проектування організаційних форм управління.

4. Технологія проектування організаційних форм управління.

5. Оцінка ефективності організаційних форм управління.

Ключові орієнтири до вивчення теми 8

1. Організаційна форма управління (ОФУ). Основні елементи структури управління. Напрямки спеціалізації елементів ОФУ. Централізоване управлін­ня. Децентралізоване управління. Стратегія. Ієрархія і гетерархія.

Види виробничих структур: цехова; безцехова; корпусна; комбінатська.

Ланки управління. Рівні управління.

2. Сутність та етапи організаційного проектування. Мета організаційного проектування. Етапи організаційного проектування

Ієрархічні та адаптивні організаційні структури. Лінійні структури управ­ління. Функціональні структури управління. Змішані структури. Лінійно-штаб­ні структури управління. Лінійно-функціональні структури. Дивізіональні струк­тури. Проектні структури. Матричні структури. Мережеві структури.

Теоретичні засади створення й розвитку організаційних форм управління.

3. Методологія проектування організаційних форм управління. Систем­ність підходу до формування організаційної структури. Концептуальні підходи до проектування організаційних форм управління. Основні методологічні прин­ципи проектування організаційних форм управління. Методи проектування організаційних форм управління. Метод аналогій. Експертно-аналітичний ме­тод. Метод структуризації цілей. Метод організаційного моделювання.

4. Технологія проектування організаційних форм управління.

Процес проектування організаційних форм управління: зміст основних етапів проектування ОФУ (передпроектної підготовки, проектування, впровад­ження проекту). Розробка організаційного робочого проекту.

5. Оцінка ефективності організаційних форм управління. Підходи до оцін­ки ефективності організаційних форм управління. Показники оцінки ефективності.

Методика розрахунку основних коефіцієнтів: ефективності ОФУ; ланковості; територіальної концентрації; дублювання функцій; надійності системи управління; централізації (децентралізації) функцій; ефективності використан­ня інформації.

Словник термінів з теми 8

Структура управління - це організаційна характеристика системи, що являє собою сукупність стійких, системоутворюючих зв’язків і відносин, що забезпечують стабільність і рівновагу системи, взаємодія, підпорядкованість і пропорційність складових її елементів.

Централізоване управління - процес, при якому глобальні команди, сиг­нали, що управляють, формуються в єдиному центрі управління і передаються з нього численним об’єктам управління.

Децентралізоване управління - процес, при якому істотна кількість дій, що управляють, відносяться до цього об’єкта, виробляється самим об’єктом на основі самоврядування.

Стратегія - це взаємопов’язаний комплекс дій, які здійснює підприємство для досягнення своїх цілей із урахуванням власного ресурсного потенціалу, а також факторів і обмежень зовнішнього середовища.

Організаційне проектування - це комплекс робіт зі створення організа­ції, формування структури і системи менеджменту, забезпечення діяльності всім необхідним.

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під поняттям «структура (форма) управління»?

2. Завдяки чому підтримуються відносини між елементами структури управ­ління?

3. Які найважливіші принципи управлінської діяльності покладено в осно­ву організаційних форм управління?

4. Опишіть місце стратегії у менеджменті та її ключові елементи.

5. Що включає поняття «організаційне проектування» і яка його мета?

6. У чому полягають недоліки традиційних структур управління?

7. Що покладено в основу методології проектування форм управління?

8. Які методи використовуються для проектування організаційних струк­тур управління?

9. 3 яких функціонально пов’язаних етапів складається проектування як процес?

10. Які кінцеві критерії ефективності використовуються при порівнянні різ­них варіантів організаційної структури?

Теми рефератів

1. Організаційні структури управління проектами.

2. Проектування організації спеціалізованих виробництв.

3. Централізація виробництва.

4. Реструктуризація підприємств.

5. Стратегічне управління підприємством.

6. Віртуалізація бізнесу.

Тести

1. Організаційну форму управління підприємства визначають:

а) цілі організації;

б) організаційні відносини, що складаються між підрозділами і працівника­ми апарату управління;

в) планові показники діяльності;

г) чинники зовнішнього середовища.

2. Стійкі зв’язки елементів цілісної системи у вигляді організаційних відн­син утворюються:

а) як по вертикалі, так і по горизонталі;

б) по вертикалі згідно з ієрархічним розподілом повноважень;

в) по горизонталі згідно з функціональним розподілом обов’язків;

г) елементи цілісної системи не утворюють стійких зв’язків, оскільки внут­рішнє середовище організації є мінливим.

3. Найважливішими принципами управлінської діяльності є:

а) принципи централізації і децентралізації;

б) принцип ієрархічності побудови структури;

в) принцип ланцюгового зв’язку;

г) принцип рухомої рівноваги.

4. Основою для формування і змін організаційної структури є:

а) мета діяльності організації;

б) технологічні процеси;

в) стратегія організації;

г) соціальні аспекти існування організації.

5. Сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу доверху, називається:

а) рівень управління;

б) ланка управління;

в) апарат управління;

г) система менеджменту організації.

6. Формалізацією правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю характеризуються:

а) лінійні структури управління;

б) функціональні організаційні структури;

в) дивізіональні структури управління;

г) ієрархічні організаційні структури.

7. Порушення принципу єдиноначальності при використанні принципу пов­ноправного розпорядництва є:

а) недоліком лінійної структури;

б) недоліком функціональної структури;

в) особливістю функціонування організації в умовах невизначеності впли­ву зовнішнього оточення;

г) таке порушення не властиве організаціям за жодних умов.

8. Організаційні структури на базі стратегічних одиниць бізнесу застосо­вуються:

а) якщо діяльність компанії поширюється на декілька регіонів;

б) для адекватного реагування на зміни умов конкуренції, технології, ку­півельного попиту;

в) при великій кількості самостійних відділень різного профілю діяльності в компанії;

г) для задоволення потреб різних груп споживачів.

8. На період вирішення нагальної проблеми або виконання проекту на тимчасовій основі формуються:

а) адаптивні організаційні структури;

б) дивізіонально-регіональні структури;

в) дивізіонально-продуктові структури;

г) не штабні лінійно-функціональні структури.

8. Обґрунтування остаточного комплексу організаційних рішень передба­чається:

а) на передпродажному етапі;

б) на етапі робочого проектування;

в) на етапі технічного проектування організаційних форм управління;

г) на етапі впровадження проекту.

Рекомендована література до вивчення теми: [5; 7; 10; 15; 16; 21; 22; 27; 33]

Тема 9. Культура організації

План

1. Зміст понять «культура» і «організаційна культура».

2. Моделі організаційної культури.

3. Характеристики організаційної культури.

4. Типологія організаційних культур.

Ключові орієнтири до вивчення теми 9

1. Зміст понять «культура» та «організаційна культура». Ознаки організацій­ної культури. Уявлення про організаційну культуру. Багаторівневість та багато­гранність організаційної культури. Формування організаційної культури. Рівні організаційної культури. Поверхневий рівень організаційної культури. Підповерхневий рівень організаційної культури. Глибинний рівень організаційної культури.

Властивості організаційної культури: загальність організаційної культури, неформальність організаційної культури, стійкість організаційної культури.

Ознаки організаційної культури: відображення в місії організації її основ­них цілей; спрямованість на вирішення інструментальних завдань; ступінь ризику; міра співвідношення конформізму та і ндивідуалізму; перевага групових або індивідуальних форм ухвалення рішень; ступінь підлеглості планам та рег­ламентам; переважання співпраці або суперництва серед учасників; відданість або байдужість людей стосовно організації; орієнтація на самостійність, неза­лежність або підлеглість; характер ставлення керівництва до персоналу; орієн­тація на групову або індивідуальну організацію праці та стимулювання; орієн­тація на стабільність або зміни; джерело та роль влади; засоби інтеграції; стилі управління, відносини між працівниками та організацією, способи оцінки пра­цівників.

Особливості культури. Концептуальні підходи до формування організацій­ної культури. Культура з позицій системного аналізу. Ідеальна і матеріальна культура.

2. Моделі організаційної культури.

Еволюціоністська модель. Організаційна культура як продукт природного розвитку організації.

Цілераціональна модель. Організаційна культура як винахід, створений людьми, і результат їх раціонального вибору

Модель корпоративної та цивільної культур. Зміст організаційної куль­тури.

2. Характеристики організаційної культури: розуміння людиною свого міс­ця в організації, мова спілкування, взаємини ніж людьми, організаційні цінно­сті, внутрішня віра людини в прийняті організацією ідеали, зовнішній вигляд працівника і представлення себе на роботі.

Громадянська культура. Корпоративна культура.

2. Типологія організаційних культур. Визначальні фактори культури орга­нізації.

Підходи до типізації організаційних культур: факторні моделі цінностей; менталітет і організаційна культура; фундаментальні вірування та цінності; ставлення до часу; конкуруючі цінності. Типологія американського типу орга­нізаційної культури.

Характеристика типів культури за ознакою конкуруючих цінностей: кланова культура, ієрархічна (бюрократична) культура, ринкова культура та адхократична культура.

Словник термінів з теми 9

Культура - це складний суспільний феномен, що відіграє величезну роль у життєдіяльності людини: праця, побут, дозвілля, спосіб життя як окремої особи, так й усього суспільства. Під поняттям «культура» розуміють людські сили й здібності, що реалізуються у процесі життєдіяльності: знання, вміння, навички, рівень інтелекту, морального й естетичного розвитку, світогляд, засоби та форми спілкування людей.

Організаційна культура - це сформована впродовж всієї історії органі­зації сукупність прийомів та правил адаптації організації до вимог зовнішнього середовища і формування внутрішніх відносин між групами працівників.

Загальність організаційної культури виражається в тому, що вона охоплює всі види дій, здійснюваних в організації.

Не формальність організаційної культури визначається тим, що її функ­ціонування практично не пов’язане з офіційними, встановленими у наказовому порядку правилами організаційного життя.

Стійкість організаційної культури пов’язана з такою загальною влас­тивістю культури, як традиційність норм та інститутів.

Під цінностями розуміють властивості тих або інших предметів, процесів та явищ, емоційно привабливих для більшості членів організації, що робить їх взірцями, орієнтирами, мірилом поведінки. До цінностей належать передусім цілі, характер внутрішніх взаємин, орієнтованість поведінки людей, старан­ність, новаторство, ініціатива, трудова і професійна етика.

Корпоративна культура - це культура конкуренції та боротьби (за панування на ринку). Для корпоративної культури властиве сприйняття організації як живого організму, життєздатність якого важливіша від долі кожної окремої людини.

Громадянська культура організації передбачає, що ринок - простір конст­руктивної взаємодії з рівноправними партнерами. Головне для організації - не панування або перемога над слабшими супротивниками, а розширення прос­тору для співпраці, створення умов для самореалізації в певних сферах про­фесійної діяльності.

Ієрархічна культура - для цього виду організаційної культури характер­ний акцент на стратегію всередині організації та послідовний характер дій у стабільному навколишньому середовищі. Тут символи, зразки для наслідування і церемонії підкреслюють важливість співробітництва, традицій та відповід­ності затвердженій політиці.

Ринкова культура. Базисні припущення ринкової культури полягають в наступному: зовнішнє оточення - ворожий виклик; споживачі розбірливі; орга­нізація займається бізнесом з метою посилення свого положення в конкурент­ному середовищі. При такій культурі організацію пов’язує воєдино прагнення перемагати.

Кланова культура. Організації кланового типу характеризуються поділом усіма працівниками цінностей і цілей організації, згуртованістю, співучастю, індивідуальністю і відчуттям організації як «ми».

Адхократична культура. Слово «адхократія» визначає якусь тимчасову, спеціалізовану, динамічну організаційну одиницю. Адхократичну культуру ха­рактеризує динамічне, підприємницьке і творче місце роботи, коли люди готові жертвувати собою і наважуватися на ризик.

Питання для самоконтролю

1. Які людські сили й здібності, що реалізуються у процесі життєдіяль­ності, розуміють під поняттям «культура»?

2. Що таке організаційна культура?

3. Які характеристики відносять до основних ознак організаційної культури?

4. Чим відрізняються поняття «громадянська культура» і «корпоративна культура»?

5. Які чинники відіграють визначальну роль у становленні та функціо­нуванні культури підприємства?

6. Назвіть критерії ефективності організації за типологією, яка передбачає, що формування культур базується на конкуруючих цінностях.

7. У чому полягають базисні постулати ринкової культури?

8. Який тип організації визначається ринковою культурою?

9. Яка основна особливість адхократичної культури?

10. Охарактеризуйте основні недоліки, що властиві організаційним струк­турам вітчизняних підприємств.

Теми рефератів

1. Корпоративна культура.

2. Культура працівників управління та культура процесу менеджменту.

3. Діловий етикет.

4. Клановість як інститут політичних систем.

5. Менталітет нації та організаційна культура.

6. Переваги та недоліки української організаційної культури.

Тести

1. Під поняттям «культура» розуміють:

а) людські сили й здібності, що реалізуються у процесі життєдіяльності;

б) надбання цивілізаційного рівня, що залишилися в спадок від попередніх поколінь;

в) сприйнятливість до навчання і розвитку;

г) зовнішні атрибути інтелігентності й вихованості.

2. Поверхневий рівень організаційної культури включає:

а) цінності й вірування, що мають свідомий характер та залежать від ба­жання людей;

б) такі зовнішні факти, як архітектура, поведінка, мова, технологія, гасла;

в) ставлення до природи, розуміння реальності часу та простору;

г) ставлення до інших людей, до роботи й обов’язків.

3. Організаційна культура охоплює:

а) дії, пов’язані із комунікаціями з партнерами;

б) дії, пов’язані з управлінням персоналу;

в) дії, пов’язані із іміджевою політикою організації;

г) всі види дій, здійснюваних в організації.

4. Цілераціональна модель формування організаційної культури ґрунтується на тому, що:

а) організаційна культура створюється людьми і є результатом їх раціо­нального вибору;

б) організаційна культура є продуктом природного розвитку організації;

в) організаційна культура складається спонтанно в процесі спілкування і взаємодії людей;

г) організаційна культура сполучає в собі не лише формальні, але і раціо­нальні спонтанні життєві процеси.

5. Характерними ознаками громадянської культури є:

а) критичне ставлення до дійсності, демократичність;

б) критичне ставлення до дійсності, автократія;

в) спрямованість на конкуренцію та боротьбу за панування на ринку;

г) об’єднання людей на основі спільних цінностей і норм в єдину «сім’ю».

6. Типологія організаційних культур за конкуруючими цінностями виділяє такі типи культур:

а) кланова, ієрархічна (бюрократична), ринкова і адхократична;

б) індивідуалізм, колективізм;

в) технічна, технологій на, соціальна;

г) корпоративна, громадянська.

7. Акцент на стратегію всередині організації та послідовний образ дій у стабільному навколишньому середовищі характерний для:

а) ринкової культури;

б) кланової культури;

в) адхократичної культури;

г) ієрархічної культури.

8. При ринковій культурі організацію пов’язує прагнення:

а) до внутрішньої інтеграції та економічності;

б) сприймати споживачів як партнерів;

в) перемагати суперників по конкурентній боротьбі за лідерство на ринку;

г) забезпечувати творчий підхід працівників до справи.

9. Типологія організаційної культури по відношенню до часу передбачає типи культур:

а) моноактивний, поліактивний і реактивний типи;

б) динамічний, гнучкий, дискретний типи;

в) стабільний, змінний, контрольований типи;

г) по відношенню до часу організаційна культура не типологізується.

10. Якій організаційній культурі притаманне делегування менеджерами найманим працівникам повноважень для створення можливостей само­вдосконалення ?

а) адхократичній;

б) клановій;

в) ієрархічній;

г) всім типам організаційної культури.

Рекомендована література до вивчення теми: [1; 16; 19; 21; 22; 33]

Завдання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання

Виконання письмової контрольної роботи з дисципліни «Теорія органі­зації» є однією з форм самостійної роботи студента заочної форми навчання.

Метою виконання даної контрольної роботи є закріплення теоретичних знань, виявлення практичних та творчих здібностей студента та застосування їх в практиці управління.

Структура контрольної роботи наступна: два теоретичних питання та одне практичне завдання.

Для висвітлення теоретичних питань студентам рекомендується викорис­товувати літературні джерела, наведені у списку літератури. Теоретичні пи­тання контрольної роботи наведені у переліку питань для виконання контроль­ної роботи.

Для виконання практичного завдання студенту рекомендується інтегрувати (поєднувати) свої знання з таких дисциплін, як: основи економічної теорії, мік- роекономіка, макроекономіка, соціологія, соціологія ринку, менеджмент, мар­кетинг тощо.

Студенти визначають варіанти контрольної роботи за двома останніми цифрами студентського квитка (залікової книжки) за Таблицею 1 «Варіанти контрольної роботи».

У таблиці вертикаль (А) - передостання цифра номера студентського квит­ка, а горизонталь (Б) - остання цифра. На перетині цих ліній визначається клі­тинка з варіантом завдання контрольної роботи.

Обсяг контрольної роботи повинен складати не менше 12-15 сторінок. Текст повинен бути написаний українською мовою. На титульній сторінці тре­ба вказати номер залікової книжки студента. Після завершення роботи необ­хідно вказати список використаних джерел та поставити дату виконання роботи і особистий підпис студента.

Студенти, які виконали контрольну роботу, повинні подати її на кафедру менеджменту (79011, м. Львів, гул. У. Самчука, 9, кабінет 428; на перевірку в терміни, встановлені графіком навчального процесу.

За якісне виконання контрольної роботи викладач ставить відмітку «зара­ховано». Це є обов’язковою та необхідною умовою допуску студента до скла­дання іспиту чи заліку з даної дисципліни. У разі неналежного і виконання конт­рольної роботи викладач може повернути роботу на доопрацювання чи поста­вити відмітку «не зараховано».

Т - теоретичне питання; П – практичне завдання

Теоретичні питання для виконання контрольної роботи

1. Розкрийте сутність поняття «організація».

2. Що вкладається у поняття «організація структури»?

3. У чому полягає принцип ієрархічної побудови цілей в організації?

4. На які групи умовно поділяються закони організації?

5. Поясніть сутність синергії як основного закону організації.

6. Що таке принципи організації?

7. За якими ознаками відбувається групування принципів організації?

8. До якої дилеми зводить організаційні процеси фундаментальний прин­цип організації - принцип підбору?

9. Охарактеризуйте основні етапи розвитку організації.

10. Поясніть, як можна утримувати рівновагу та цілісність організації.

11. Назвіть основні організаційні теорії.

12. Розкрийте сутність поняття «соціальний організм» згідно з А. Файолем.

13. На яких передумовах базується класична організаційна теорія?

14. Наведіть основні властивості бюрократичних організацій.

15. Які основні положення концепції адміністративної поведінки Г. Саймона?

16. Охарактеризуйте основні принципи реалізації інституційної моделі організації.

17. Що є основною метою організації згідно з еволюційною (популяційно- екологічною) теорією?

18. У чому полягає основна ідея тектології О. Богданова?

19. Що являє собою ноосфера В. Вернадського з точки зору організаційної теорії?

20. У чому полягає основна відмінність сучасної організаційної парадигми від попередніх теорій організації?

21. Яким чином теорія систем пов’язана з теорією управління?

22. Якими базисними поняттями визначається система?

23. У чому полягає принцип системності в економіці, сформульований А. Смітом?

24. Що розуміється під поняттям «структура організації» у вузькому та широкому сенсі?

25. Назвіть основні характеристики ієрархічних систем.

26. За якими ознаками класифікують системи?

27. Назвіть основні типи організацій за типологією, поширеною у вітчиз­няній соціології.

28. У чому полягає класифікація організацій за функціональними ознака­ми?

29. У чому полягає класифікація організацій за суспільними функціями?

30. Розкрийте сутність поняття ціннісно-орієнтованої організації.

31. Розкрийте сутність поняття соціально системи.

32. Що таке соціальна спільнота з точки зору теорії організації?

33. Охарактеризуйте найважливіший компонент соціальної системи.

34. Що таке соціограма та як вона будується?

35. Від чого залежить практична стійкість організації?

36. Наведіть головні ознаки формальних організацій.

37. Яка основна відмінність формальних і неформальних організацій?

38. Назвіть типи регуляторів цілісності со діальної системи.

39. Які існують види цільового управління?

40. Охарактеризуйте переваги і недоліки зовнішнього управління.

41. Що таке організаційний порядок?

42. Що означає дефініція «організаційна діяльність»?

43. У чому полягають альтернативні парадигми організаційного процесу?

44. Чи може кібернетичний підхід застосовуватися до управлінських процесів, які реалізуються у соціальних системах?

45. Що включає у себе поняття організації як функції управління?

46. У чому полягає відмінність між принципами розімкнутого та компен­саційного управління?

47. Які системи утворюють клас замкнутих контурів управління?

48. Який принцип покладено в основу розвинутої теорії дослідження опе­рацій?

49. Що спричинило розробку принципів адаптивних і само налагоджуваль­них систем?

50. За яких умов зовнішнього середовищі краще застосовувати детерміно­ваний, а за яких - програмно-цільовий метод управління?

51. У чому полягає внутрішня логіка ціннісно-орієнтованого методу управ­ління?

52. Опишіть передумови для виникнення теорії самоорганізації.

53. На якій підставі розрізняють самоорганізацію та організацію при ана­лізі складних явищ?

54. Які ключові ідеї характеризують синергетику як нову наукову парадиг­му?

55. Що можна вважати відмінною особливістю самоорганізації?

56. У чому полягають гнучкість орієнтації і гнучкість реалізації організа­ційних процесів?

57. Якими факторами забезпечуються властивості виробничої гнучкості?

58. Назвіть основні функціональні ознаки гнучкості.

59. Що вважається основною властивістю організації як системного явища?

60. Опишіть три типи стійкості організації.

61. Охарактеризуйте основні змінні внутрішнього середовища організації.

62. Яким розподілом праці забезпечується ієрархія управлінських рівнів?

63. Опишіть три аспекти людської змінної в ситуаційному підході до управління.

64. Чим визначаються ефективність і межі обраного стилю управління ке­рівника?

65. У чому полягає важливість внутрішнього іміджу організації?

66. Які методи використовуються для аналізу внутрішнього середовища організації?

67. Які основні показники оцінюються в процесі експрес-діагностики?

68. У чому проявляється особливість методу моментних спостережень?

69. Опишіть фактори зовнішнього середовища безпосереднього впливу.

70. Якими характеристиками описується зовнішнє середовище організації?

71. Що розуміють під поняттям «структура (форма) управління»?

72. Завдяки чому підтримуються відносини між елементами структури управління?

73. Які найважливіші принципи управлінської діяльності покладено в основу організаційних форм управління?

74. Опишіть місце стратегії у менеджменті та її ключові елементи.

75. Що включає поняття «організаційне проектування» і яка його мета?

76. У чому полягають недоліки традиційних структур управління?

77. Що покладено в основу методології проектування форм управління?

78. Які методи використовуються для проектування організаційних структур управління?

79. З яких функціонально пов’язаних етапів складається проектування як процес?

80. Які кінцеві критерії ефективності використовуються при порівнянні різних варіантів організаційної сруктури?

81. Які людські сили й здібності, що реалізуються у процесі життєдіяль­ності, розуміють під поняттям «культура»?

82. Що таке організаційна культура?

83. Які характеристики відносять до основних ознак організаційної куль­тури?

84. Чим відрізняються поняття «громадянська культура» і «корпоративна культура»?

85. Які чинники відіграють визначальну роль у становленні та функціо­нуванні культури підприємства?

86. Назвіть критерії ефективності організації за типологією, яка перед­бачає, що формування культур базується на конкуруючих цінностях.

87. У чому полягають базисні постулати ринкової культури?

88. Який тип організації визначається ринковою культурою?

89. Яка основна особливість адхократичної культури?

90. Охарактеризуйте основні недоліки, що властиві організаційним струк­турам вітчизняних підприємств.

Практичні завдання контрольної роботи

Варіант №1

За заданою умовою: супермаркет «Літо», ТзОВ «Бровари», 58 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - мерчендайзер, врахо­вуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників торгового відділу супермаркету, чисельність яких становить 16 осіб, до старшого продавця — Мураш О. Т., яку керівництво планує підвищити по по­саді та призначити на посаду керівника торгового відділу.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та заз­начити його. Досліджується торговий відділ супермаркету, чисельність якого становить 16 чоловік.

Рекомендована література: [1-3; 5, 6, 8, 9, 10-15, 33]

Варіант №2

За заданою умовою: промтоварний магазин, приватний підприємець Мацях І. Д., 7 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - продавець-товарознавець, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціомегричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників магазину до директора Васильків І.М. щодо прояву його демокра­тичності до підлеглих.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується весь трудовий колектив магазину.

Рекомендована література: [1; 5, 6, 9, 10-15, 20, 24, 31,33]

Варіант №3

За заданою умовою: магазин ювелірних виробів, ТзОВ «Златко», 14 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - бухгалтер, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників магазину до майстра ювелірних виробів Фаско О.І., якому планують підвищити розряд.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується весь трудовий колектив магазину.

Варіант №4

За заданою умовою: швейне ательє, приватне підприємство «Добрик», 21 особа.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - директор, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення працівників ательє до рівня професійної підготовки головної закрійниці ательє Леськів М.А.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується весь трудовий колектив швейного ательє.

Рекомендована література: [1-2, 8, 10, 12, 18,20, 24,27, 33]

Варіант №5

За заданою умовою: кафе-бар, ТзОВ «Альбіон», 13 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - бармен, враховуючи спе­цифіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистіших характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до бармена-стажера Горенда Р.О. за рівнем його професіоналізму в роботі з клієнтами.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується весь трудовий колектив кафе-бару.

Варіант №6

За заданою умовою: перукарня, ТзОВ «Стиль», 22 особи

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - керівник, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників першої зміни (яких 11 осіб) до перукаря вищої категорії Нугіної О. С. за рівнем її взаємодопомоги між колегами.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується перша зміна перукарні в кількості 11 осіб.

Рекомендована літератури: [1, 2,6, 10, 11, 17-20, 33]

Варіант №7

За заданою умовою: туристичне агентство, ТзОВ «Сіті-тур », 39 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - менеджер з персоналу, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм; відношення ту­ристичних агентів (яких 13 осі 5) до свого колеги - Симченко П.О. за рівнем його товариськості.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується група туристичних агентів в кількості 13 осіб.

Варіант №8

За заданою умовою: страхова компанія, ПАТ «Страховик», 52 особи

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - керівник структурного під­розділу зі страхування майна фізичних осіб, враховуючи специфіку підприємства

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким крите|зієм: відношення пра­цівників відділу страхування майна фізичних осіб, чисельність яких становить 12 осіб, до керівника їх відділу Шміта І. В. як до лідера.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується відділ страхування майна фізичних осіб, чисельність працівників якого - 12 осіб.

Рекомендована література: [1-4, 8, 10,14, 17, 27-33]

Варіант №9

За заданою умовою: бібліотека, державне підприємство «Бібліос-Б», 40 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - головний бібліотекар, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників відділу абонементу, чисельність яких становить 9 осіб, до працівника Івасюк О. П. щодо рівня його літературної обізнаності.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується відділу абонементу, чисельність працівників якого становить 9 осіб.

Варіант №10

За заданою умовою: модельне агентство, ТзОВ «ГалМода», 15 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади- вчитель з дефіле, врахо­вуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення ко­лег до провідної моделі Заремба І.М. за ступенем її товариськості.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується трудовий колектив модельного агентства.

Рекомендована література: [2, 9, 10, 18, 21,23, 27, 31, 33]

Варіант №11

За заданою умовою: пивзавод «Славутич», ПАТ «Славутич»», 120 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - головний технолог ви­робництва, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціомегричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення працівників юридичного відділу у складі 11 осіб до їх керівника Заліско І. О., - чи подобається стиль його управління.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується юридичний відділ у складі 11 осіб.

Варіант №12

За заданою умовою: будівельна компанія, ПАТ «Будуймо», 90 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управлінню.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - менеджер із постачання, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудудати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою досліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні вис­новки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників відділу промислових підлог у складі 9 осіб до будівельника Пелех І. О., - чи безконфліктна він людина.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується відділ промислових підлог у складі 9 осіб.

Рекомендована література: [З, 5-10, 18, 22, 30, 33]

Варіант №13

За заданою умовою: охоронна компанія, ПАТ «Силовик», 83 особи.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - менеджер з персоналу, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення працівників охоронного підрозділу №3, чисельність яких становить 14 осіб, до кар’єрного зростання колеги - охоронця Іваненко О. О. чи заслуговує він його.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується охоронний підрозділ №3, чисельність якого стано­вить 14 осіб.

Варіант №14

За заданою умовою: компанія з виробництва металопластикових конструк­цій, ТзОВ «Бім», 47 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - майстер виробничого відділу, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення адміністрації підприємства, чисельність якої становить 8 осіб, до заступника директора Кліменко О. С. за рівнем його лідерських здібностей.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується адміністрація ТзОВ «Бім» чисельністю у 8 осіб.

Рекомендована література: [1-4, 8, 10, 14, 17. 27-33]

Варіант №15

За заданою умовою: аудиторська компанія, ПАТ «Аудит-Еліт», 59 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - менеджер з персоналу, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення адміністрації підприємства, чисельність якої становить 12 осіб, до головного бухгалтера Нікітенко М. О. щодс її рівня професійного виконання обов’язків.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначити його. Досліджується адміністрація ПАТ «Аудит-Еліт» чисельністю у 12 осіб.

Варіант №16

За заданою умовою: кадрове агентство, приватне підприємство «Яна», 14 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - директор, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до менеджера з персоналу Сікіра В.Б. щодо дотримання ним конфіден­ційності інформації про клієнтів кадрового агентства.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив кадрового агентства.

Рекомендована література: [2, 8, 10, 12, 18, 20,24,27, 33]

Варіант №17

За заданою умовою: виробництво меблів, приватне підприємство «Гал- меб», 17 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - керівник меблевого цеху, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників меблевого цеху, чисельність яких становить 9 осіб, до керівника цього відділу Мурзана О. П.: позитивне чи негативне.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується меблевий цех чисельністю у 9 осіб.

Варіант №18

За заданою умовою: майстерня з ремонту взуття, приватний підприємець Бурко І.Д., 7 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади -майстер взуття, врахо­вуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціомегричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до майстра Кліменко О.Б., - чи безконфліктна він людина.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив майстерні з ремонту взуття.

Рекомендована література: [1-2, 8, 10, 12, 18, 20,24,27,33]

Варіант №19

За заданою умовою: елітний ресторан, ТзОВ «Бертрам», 32 особи

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління .

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - адміністратор ресто­рану, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення працівників-барменів, яких у ресторані 12 осіб, до колеги Бомко О. В., - чи може бути він надійним товаришем.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується, група барменів, яких у ресторані 12 осіб.

Варіант №20

За заданою умовою: продуктовий магазин, ТзОВ «Марта», 26 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управлінь.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади -завідувач складу, врахо­вуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників торгової зміни №1, чисельність яких становить 8 осіб, до старшого продавця зміни Іваночко І. О., - чи може бути він заступником директора ТзОВ «Марта».

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується група працівників торгової зміни №1, чисельність яких становить 8 осіб.

Рекомендована література: [6, 10,11, 15, 17,21,23, 31, 33]

Варіант №21

За заданою умовою: художня майстерня., ТзОВ «Новий стиль», 39 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - головний художник, вра­ховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення художників першої категорії, яких є 9 осіб, до свого колеги - художника Рунь О. О. Кригерій оцінювання - творчий реалізм.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується група художників першої категорії з 9 осіб.

Варіант №22

За заданою умовою: універсам, ТзОВ «Бріг», 107 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - юрист, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі з робити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній ссціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення від­ділу побутової хімії, який складається з 8 працівників, до їх колеги - продавця Хомут Р. 3., - чи є він ввічливим з клієнтами.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та назначити його. Досліджується відділ у побутової хімії, який складається з 8 праців­ників.

Рекомендована література: [2, 10, 18,21, 23, 27,31, 33]

Варіант №23

За заданою умовою: кадрова агенція, ПП «Свій шлях», 9 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - начальника кадрової агенції, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до їх керівника - Іккерт В.В., - чи є він справедливим до підлеглих.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив кадрової агенції.

Варіант №24

За заданою умовою: виробництво годинників, ТзОВ «ЧасТо», 43 особи

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

1. Розробити штатний розпис.

2. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - головний товарознавець, враховуючи специфіку підприємства.

3. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення працівників виробничого відділу, яких є 13 осіб, до свого колеги - майстра Безкова О. Ю. щодо рівня його професіоналізму.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується група працівників виробничого відділу з 13 осіб.

Рекомендована література: [3; 5, 6, 8, 9, 10-15, 33]

Варіант №25

За заданою умовою: спортивно-оздоровчий комплекс, ТзОВ «НоваСпорт», 14 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - інструктор з фітнесу.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до свого колеги - тренера з фітнесу Домос І.Ю. щодо вміння його зацікавити клієнтів у досягненні спортивних результатів.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив ТзОВ «НоваСпорт».

Варіант №26

За заданою умовою: рекламне агентство, ТзОВ «РекламаНова», 12 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - керівник підприємства, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціомегричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до керівник а підприємства Мініна П. Т. щодо його вміння налагодити позитивні взаємовідносини в трудовому колективі.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується трудовий колектив ТзОВ «РекламаНова».

Рекомендована література: [1-6,10,20, 22,25,30, 31,33]

Варіант №27

За заданою умовою: підприємство, що здійснює продаж велико габаритного торгового обладнання для магазинів та супермаркетів ПАТ «ТехноЕкспо», 39 осіб.

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади -менеджер відділу актив­них продаж, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до колеги Остапець П.М. - менеджера відділу активних продаж, що складається з 14 працівників, за рівнем його професіоналізму.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазначи­ти його. Досліджується відділ активних продаж, що складається з 14 працівників.

Варіант №28

За заданою умовою: рекламне агентство, ТзОВ «РекламаНова», 14 осіб

1. Побудуиати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - провідний менеджер з реклами, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудуиати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх осюві зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників до провідного менеджера з реклами Мазурик О.Д. як до кандидата на підвищення по посаді.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив ТзОВ «РекламаНова».

Рекомендована література: [З, 5-10,18, .22, 30, 33]

Варіант №29

За заданою умовою: філія банку ПАТ «СітіБанк», 17 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління філією та визначити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - керівник відділу кредиту­вання фізичних осіб, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників опера дійного залу до колеги Міськорин М. О. щодо рівня його обслу­говування клієнтів банку.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив філії банку.

Варіант №30

За заданою умовою: перукарня ПП «Стиль», 14 осіб

1. Побудувати організаційну структуру управління підприємством та виз­начити її тип, розрахувати діапазон управління.

2. Розробити штатний розпис.

3. Розробити посадову інструкцію для 1 посади - адміністратор перукар­ні, враховуючи специфіку підприємства.

4. Побудувати групову та індивідуальну соціограми; визначити групові та персональні соціометричні індекси та на їх основі зробити висновки щодо рівня згуртованості та особистісних характеристик й взаємовідносин з групою дос­ліджуваного в індивідуальній соціограмі працівника. Зробити основні висновки за критеріями дослідження.

Індивідуальну соціограму побудувати за таким критерієм: відношення пра­цівників перукарні до колеги Ас ної Л.І. щодо взаємодопомоги ії у відносинах з колегами.

Критерій для побудови групової соціограми обрати самостійно та зазна­чити його. Досліджується трудовий колектив перукарні.

Рекомендована література: [1, 3,6, 10, 20,22, 25, 28, 33]

Методичні вказівки та поради до виконання практичних завдань контрольної роботи

Для виконання практичного завдання контрольної робота необхідно:

1. Розуміти склад трудового колективу (адміністрація, підрозділи, посади) підприємства вказаної спеціаліза дії.

2. Намагатися запропонувати такий склад трудового колективу та таку ієрархію управління та взаємозв’язків, щоб організаційна структура управління даним підприємством була ефективною.

3. Вміти визначити тип побудованої організаційної структура управління підприємством та розраховувати діапазон управління.

4. Знати, як формується шта тіий розпис на підприємстві.

Штатний розпис не має уніфікованої форми, кожне підприємство може його дещо видозмінювати. В найбільш загальному вигляді штатний розпис являє собою таблицю із зазначенням назви структурного підрозділу; посади; ПІБ працівника; кількості осіб, що працюють на даній посаді; кількості штат­них одиниць (ставок); розміру посадового окладу; відсотків і надбавок до зарплати; загального фонду оплати праці (ФОП).

5. Розуміти, що входить у посадові обов’язки того чи іншого працівника (можна скористатися типовими посадовими інструкціями, які розміщені в мережі Інтернет) та вміти розробити посадову інструкцію для вказаної посади.

У загальному вигляді посадова інструкція є документом, який регламентує діяльність кожної посади і містить перелік основних обов’язків, що вимагають­ся від працівника, знань, навичок і прав працівника.

Типова посадова інструкція містить такі розділи: загальні положення (кваліфікаційні вимоги, набір необхідних знань та вмінь та ін.); обов’язки; права; відповідальність.

6. Вміти побудувати соціограми, попередньо накресливши соціоматриці, визначити групові та персональні соціометричні індекси та зробити висновки з даного соціологічного дослідження.

Нижче наведено методичні вказівки для побудови соціограми.

Методичні вказівки для побудови соціограм

Соціограма - це графічне зображення зв’язків усередині групи осіб на основі виявлених її членами симпатій (антипатій), позитивних (негативних) оцінок своїх колег за певним критерієм. Соціограма представлена сукупністю певних позначень із прізвищами або присвоєними номерами кожного члена групи і лініями, які відображають вибори.

Основною метою побудови соціограми є дослідження міжособистісних стосунків у трудовому колективі підприємства чи його підрозділі, групі. Це до­сягається засобами визначення міжособистісного позитивного та негативного вибору працівниками один одного.

Для виконання даного практичного завдання рекомендується використо­вувати таку послідовність:

1. Чітко усвідомити та зазначити критерій дослідження студентом для гру­пової соціограми.

2. Побудувати соціоматриці (для групової соціограми та індивідуальної соціограми).

3. Побудувати соціограми (групову та індивідуальну).

4. Визначити групові соціометричні індекси та зробити висновки за групо­вою соціограмою (інтерпретувати результати соціограми, наприклад висновки щодо найбільш позитивного та негативного вибору працівників, щодо цього взаємного вибору, щодо найменш та найбільш популярних працівників тощо; визначити рівень групової згуртованості).

Зробити висновки за індивідуальною соціограмою - визначити персональ­ні соціометричні індекси та проаналізувати їх значення.

Групова соціограма передбачає дослідження міжособистісних позитивних та негативних виборів працівників у сфері, яку студент сам обирає та зазначає (наприклад, критерій - рівень взаємодопомоги; ступінь конфліктності; з ким із колег хотіли би займатися реалізацією інноваційного проекту: найбільше та найменше).

Індивідуальна соціограма побудована на одного і того ж досліджуваного - одного члена трудового колективу чи групи за вказаним у завданні критерієм (наприклад, треба побудувати індивідуальну соціограму для дослідження відно­шення працівників до керівника підприємства, за таким критерієм оцінювання - вміння налагодити позитивні взаємовідносини в трудовому колективі). Інди­відуальна соціограма дозволяє визначити місце досліджуваного в системі між­особистісних стосунків у трудовому колективі чи групі.

Технологічно побудова соціограми складається з 3-х етапів кількісної обробки даних дослідження: табличного; графічного; індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці - таб­лиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування.

Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:

1. список членів групи, які роблять вибір (хто вибирає). Кожному дослід­жуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полег­шення подальшої інтерпрегації спочатку записують прізвища, імена чоловіків, а потім жінок;

2. список членів групи, кого вибирають (обранців). Для того, щоб не загро­маджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;

3. на соціоматриці одночасно фіксується позитивний «+» і негативний «-» вибір кожного досліджуваного (при цьому сам себе працівник не оцінює);

4. для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість: отриманого позитивного вибору; отриманого взаємного позитивного вибору; отриманого негативного вибору; отриманого взаємного негативного вибору.

Графічним етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма виступає графічним зображенням ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки. Соціо­грама складається з IV концентричних кіл:

1. коло - реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зір­ка» (щодо вищенаведеного прикладу - ті досліджувані, які отримали 6 і більше оцінок позитивного вибору);

2. коло - реєструє тих досліджуваних, яким у групі «надають перевагу» (отримали оцінок 3-5 позитивного вибору);

ІІІ коло - реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отри­мали 1-2 оцінок позитивного вибору);

IV коло - реєструє досліджуваних із груповим статусом "ізольовані"(не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються жінки, в іншій - чоловіки. Це дозволяє краще простежити харак­тер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо дослід­жуваний - дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджу­ваний - юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику.

Вибір, зроблений та отриманий кожним з досліджуваних, на соціограмі позначається стрілочками. Позитивний вибір - суцільні стрілочки, негативний вибір - пунктирні стрілочки.

При побудові соціограми рекомендується використовувати такі умовні позначення

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень у групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів - персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометрнчних індексів належать індекси позитивного і негативного соціомегричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

С⁺ = В⁺/(N-1), (1)

де С⁺ - індекс позитивного статусу;

В - кількість оцінок позитивного вибору, отриманих досліджуваним;

N - число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

С^- = В^-/(N-1), (2)

де С^- - індекс негативного статусу;

В - кількість оцінок негативного вибору, отриманих досліджуваним;

N - число членів групи.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу иає досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почувається у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу в поєднанні з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

КВ = R₁/R, (3)

де КВ - коефіцієнт взаємності;

R₁ - кількість взаємних позитивних виборів;

R - загальна кількість оцінок позитивного вибору у групі.

При написанні висновків щодо характеристики досліджуваного трудового колективу підприємства чи його підрозділу або групи працівників рекомен­дується:

1. Виявити працівників, що отримали більшість оцінок позитивного вибо­ру; взаємного позитивного вибору; а також негативного вибору та взаємного негативного вибору. Зробити висновок та запропонувати власне бачення кори­гування ситуації.

2. Виявити «соціометричних зірок».

3. Проаналізувати особливості міжособнстісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований» та виявити причини цього.

4. Проаналізувати рівень групової згуртованості:

- скільки працівників отримали лише позитивний; позитивний та негатив­ний вибір; лише негативний виб р?

• чи є працівники, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали лише пози­тивний вибір?

• чи є працівники, які в усіх чотирьох дослідженнях отримали лише нега­тивний вибір?

- чи є зв'язок між лідерами? Який цей зв'язок (позитивний - негативний; взаємний - односторонній)?

• як загалом можна оцінити рівень згуртованості групи за соціометричним індексом?

Обов’язково зробити остаточні висновки: по груповій соціограмі за обра­ним студентом критерієм дослідження; - по персональній соціограмі за заданим питанням та критерієм.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абчук А. И. Теория организации и основы менеджмента : учебное пособие / А. И. Абчук. - СПб.: РПГУ, 2001. - 354 с.

2. Акулов В. Б. Теория организации : учебное пособие / В. Б. Акулов, М. Н. Рудаков. - Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. - 192 с.

3. Беляев A.A. Системология организации : учебник / А. А. Беляев, Э. М. Ко­ротков. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 182 с.

4. Виноградський М. Д. Менеджмент в організації : навчальний посібник / М. Д. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шкапова. - K.: Кондор, 2002. -654 с.

5. Гибсон Дж. Л. Организации: поведение, структура, процессы / Дж. Л. Гиб­сон, Д. М. Иванцевич, Д. Х.-мл. Доннелли. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 662 с.

6. Граждан В. Д. Теория управления : учебное пособие / В. Д. Граждан. - М.: Гардарика, 2006. - 416 с.

7. Ермаков В. В. Менеджмент организации : учебное пособие / В. В. Ерма­ков. - М.: Издательство МПСИ, 2005. - 208 с.

8. Иванова Т. Ю. Теория организации : учебник / Т. Ю. Иванова, В. И. Приходько. - СПб.: Питер, 2004. - 272 с.

9. Кожухар В. М. Основы теории организации : учебное пособие / В. М. Ко­жухар. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. - 184 с.

10. Козик В. В. Організація виробництва : навчальний посібник / В. В. Ко- зик, A.C. Гавриляк. - K.: Знання, 2011. - 222 с.

11. Колокнева М. В. Теория организации в вопросах и ответах : учебное пособие / М. В. Колокнева. - М.: Проспект, 2006. - 280 с.

12. Коренченко Р. А. Общая теория организации : учебник для вузов / Р. А. Коренченко. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 286 с.

13. Лапыгин Ю. Н. Теория организации / Ю. Н. Лапыгин. - М.: Инфра-М, 2007.-311 с.

14. Латфуллин Г. Р. Теория организации / Г. Р. Латфуллин, А. В. Райченко. - СПб.: Питер, 2004. - 395 с.

15. Мардас А. Н. Организационный менеджмент / А. Н. Мардас, О. А. Мардас. - СПб.: Питер, 2003. - 336 с.

16. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; [пер. с англ.]. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2006. - 672 с.

17. Мильнер Б. З. Теория организации : учебник / Б. З. Мильнер. - М.: Инфра-М, 2009. - 864 с.

18. Миронов М. Г. Теория организации / М. Г. Миронов, Т. С. Жданова. - М.: Юрайт-Издат, 2005. - 159 с.

19. Монастирський Г. Л. Теорія організації: навчально-методичний комп­лекс / Г. Л. Монастирський, О.Ф. Овсянюк-Бердадіна. - Тернопіль: Економічна думка, 2007.-84 с.

20. Монастирський Г. Л. Теорія організації : навчальний посібник / Г. Л. Монастирський. - K.: Знання, 2008. - 319 с.

21. Нємцов В. Д. Менеджмент організацій навчальний посібник для сту­дентів вузів// В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань, Г. Ф. Сініок. - K.: TOB «УВПК» ЕксОб, 2002. - 392 с

22. Осовська Г. В. Менеджмент організацій : навчальний посібник / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. - K.: Кондор, 2005. - 860 с.

23. Парахина В. Н. Теория организации : учебное пособие / В. Н. Парахина, Т. М. Федоренко. - М.: КНОРУС, 2006. - 296 с.

24. Подлесных В. Н. Теория организации : учебник / В. Н. Подлесных. - СПб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2006. - 336 с.

25. Приходько Т. Ю. Теория организации / Т. Ю. Приходько, В. И. При­ходько. - СПб.: Питер, 2004. - 269 с.

26. Радченко Я. В. Теория организации / Я. В. Радченко, Э. А. Смирнов. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. - 212 с.

27. Радченко Я. В. Прикладная организация / Я. В. Радченко. - СПб.: Питер, 2003. - 340 с.

28. Рогожин С. В. Теория организации : учебное пособие / С. В. Рогожин, Т. В. Рогожина. - М.: Издательство "Экзамен", 2003. - 320 с.

29. Румянцева 3. П. Общее управление организацией: Теория и практика /

3. П. Румянцева. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 304 с.

23. Смирнов Э. А. Теория организации / Э. А. Смирнов. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 248 с.

24. Туровец О. Г. Теория организации : учебное пособие / О. Г. Туровец, В. Н. Родионова. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 128 с.

25. Чернышев М. А. Теория организации : учебник / М. А. Чернышев, С. Г. Тяг- лов. - Ростов-на-Дону, 2008. - 676 с.

26. Хміль Ф. І. Основи менеджменту : підручник / Ф. І. Хміль. - K.: Академвидав, 2003 . - 608 с.

Список рекомендованих веб-сайтів

1. http://www.management.com.ua - Інтернет-портал для управлінців.

2. http://blog.management.com.ua - Менеджмент-блог на Інтернет-порталі для управлінців.

3. http://www.kmu.gov.ua - Урядовий портал України

http://www.ukrstat.gcv.ua - Державна служба статистики У країни.

http://www.aup.ru - бизнес-портал AU.ru: менеджмент и маркетинг в бизнесе.

http://www.cfin.ru - Веб-портал «Корпоративный менеджмент».

http://kerivnyk.info - Електронний вісник студентського наукового гурт­ка кафедри менеджменту ЛКА.

http://www.virt.lac.lviv.ua - Електронна бібліотека Львівської комерцій­ної академії.

Підписано до друку 04.02.2013 р.

Формат 60x84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк на різографі.

5 др. арк 4,67 ум. др. арк. 3,50 облік. видавн. арк.

Тираж 100 прим. Зам 6/40.

__________________________________________________________________

Віддруковано в друк, видавництва Львівської комерційної академії 79011, м. Львів, вул. У. Самчука, 6. Тел. 276-07-75. e-mail drook@lac.lviv.ua

Свідоцтво Держкомітету інформаціїної політики, телебачення та радіомовлення України

серія ДК № 246 від 16.11.2000р.

9