74. Порівняльний аналіз різновидів пігментів для лакофарбових матеріалів.

Пігменти - це нерозчинні в дисперсійних середовищах (воді, органічних розчинниках, оліфах тощо) високодисперсні речовини, які володіють рядом цінних фізичних, хімічних і технологічних властивостей. Завдяки цим властивостям пігменти використовуються для отримання декоративних і захисних покриттів самого різного призначення. Пігменти - це речовини, які мають здатність передавати своє забарвлення для інших тіл або речовин. Пігменти можуть бути кольорові (забарвлені, хроматичні) або ж сірі, чорні, білі (незабарвлені, ахроматичні). До фарбувальних речовин відносяться і барвники, але вони в більшій частині використовуються для фарбування волокон, тканин і т.п. Барвники в органічних середовищах і воді розчиняються вибірково. У лакофарбової промисловості пігменти застосовуються при виготовленні емалей, фарб, грунтовок, шпаклівок і деяких інших пігментованих матеріалів. Деякі пігменти можуть використовуватися і в інших галузях промисловості, наприклад, у фармацевтичній, паперовій і т.п. Всі пігменти діляться на дві великі групи: неорганічні й органічні.

Класифікація неорганічних пігментів за хімічним складом: - Солі (комплексні солі, алюмосилікати, карбонати, фосфати і т.п.); - Елементи (цинковий пил, технічний вуглець, алюмінієва пудра і т.п.); - Оксиди (оксиди цинку, свинцю, титану, хрому тощо).

Хімічні властивості неорганічних пігментів повністю визначаються їх складом. Наприклад, карбонат свинцю (або свинцеві білила) досить легко руйнуються навіть при впливі слабкої кислоти. Діоксид титану (білий) має виняткову стійкість в багатьох агресивних середовищах. Він тільки руйнується в підігрітій концентрованої сірчаної кислоті. Оксид цинку (теж білий пігмент) має амфотерні властивості. Синій пігмент ультрамарин у своєму складі містить сульфіди натрію, тому в кислотах нестійкий. Також синій пігмент залізна лазур досить легко руйнується при впливі слабких лужних розчинів. До її складу входить комплекс ферроцианида заліза.

До вицвітання (або знебарвлення) більш схильні пігменти органічного походження, які мають схильність до фотохімічним окислювально-відновних реакцій. Знебарвлення пігменту - це зменшення насиченості його кольору. Також органічні пігменти недостатньо лугостійкі.

За кольором пігменти класифікуються на білі, жовті, сині, червоні, чорні та коричневі.

Білі пігменти. До білих пігментів ставляться цинкові, свинцеві та титанові білила, а також вапно і крейда. Білі пігменти ділять на природні та штучні. Вони широко застосовуються для приготування барвистих складів і для внутрішньої і зовнішньої обробки. Серед природних матеріалів найбільш поширеним пігментом є крейда. Свинцеві білила. Вони являють собою основний карбонат свинцю. У промисловості свинцеві білила отримують з оцтово-кислого свинцю, пропускаючи через нього вуглекислий газ. Свинцеві білила довговічні, тому їх застосовують в основному для зовнішньої обробки. Для внутрішньої обробки їх застосовувати заборонено, оскільки вони досить отруйні. Споживачам вони відпускаються в вигляді масляної фарби. Цинкові білила. Цинкові білила представляють собою оксид цинку ZnO, отримують з цинкових руд або металевого цинку, для чого їх при високій температурі переводять у пароподібний стан і окислюють киснем. Атмосферостійкість цинкових білил невисока, внаслідок чого їх застосовують для внутрішньої обробки. Титанові білила. Вони являють собою діоксид титану TiO2. Отримують їх з титанових руд методом розкладання сірчаною кислотою. Мають високу атмосферостійкість, не отруйні і застосовуються як для зовнішньої, так і внутрішньої обробки.

Жовті пігменти. До них відносяться охра, свинцеві крона. Охру отримують з глини. У її складі містяться оксиди заліза (20 ... 25%) і невеликі домішки оксидів марганцю, які надають їй темнуватий відтінок. Охру застосовують для отримання клейових, масляних, емалевих, казеїнових та інших фарб. Охра - найбільш дешевий і довговічний пігмент. Свинцеві крона складаються в основному з хромокислого свинцю PbCrO4, отруйні і вимагають обережного поводження. Колір їх змінюється від світло-лимонного до темно-жовтого. Застосовують для зовнішньої обробки, для фарбування металевих і дерев'яних поверхонь.

Сині пігменти. До синім пігментів відносять залізну блакить. Застосовують її для підсвічування білих кольорів із метою усунення жовтого відтінку. Лазур. Її отримують з жовтої кров'яної солі і залізного купоросу з подальшим окисленням білого осаду. Застосовують для створення кольорів із масляними й лаковими сполучними.

Зелені пігменти. У будівельній індустрії найбільш поширені зелень свинцева хромова, що представляє собою механічну суміш жовтого крона з наповнювачами і блакиттю, оксид хрому. Ці пігменти відрізняються високою покриваністю, фарбувальної здатністю, а також антикорозійними властивостями.

Чорні пігменти. До них відносяться сажі, перекис марганцю і графіт. У будівництві застосовують їх як у чистому вигляді, так і в суміші з білими пігментами для отримання сірих фарб. Відрізняються стійкістю до дії високих температур і кислот.

Червоні пігменти. До їх складу входять природна і штучна мумія, а також сурик свинцевий. Мумія природна застосовується як масляна і клейова фарба по металу, дереву та штукатурці. Штучну мумію не можна застосовувати тільки для фарбування металевих поверхонь.

Коричневі пігменти. При виробництві малярних робіт в якості коричневих пігментів застосовують залізний сурик і умбру. Умбра - це глина, пофарбована оксидами заліза і марганцю. Вона має коричневий колір з зеленуватим відтінком. Палена умбра має коричневий колір з зеленуватим відтінком. Застосовують у клейових і масляних барвистих складах. Сурик залізний являє собою подрібнені залізні руди, складається в основному з оксиду заліза, має коричневий колір, атмосферостоек і довговічний. Застосовується для фарбування покрівель з листової сталі, для фарбування труб та столярних виробів.