- •3.2.3 Маса вологи, яка випаровується з деревини за секунду
- •3.2.4 Розрахунок маси вологи, яка випаровується
- •3.3 Визначення параметрів агента сушіння перед входом в штабель.
- •3.4 Визначення об’єму та маси циркулюючого агента сушіння
- •3.4.1 Об’єм циркулюючого агента сушіння
- •3.4.2 Визначення маси циркулюючого повітря агента сушіння на 1 кг вологи, яка випаровується
- •3.7.3 Загальні витрати тепла на камеру при початковому нагріванні
- •3.7.4 Визначення витрат тепла на випаровування вологи
- •3.7.5 Розрахунок витрат тепла через огородження камери
- •3.7. Розрахунок витрат тепла на початковий прогрів 1м3 деревини
- •3.7.1 Витрати тепла на початковий прогрів 1м3 деревини
- •3.7.2 Питомі витрати тепла при початковому нагріванні деревини на 1 кг вологи, яка випаровується
- •3.7.6 Визначення питомих витрат тепла на сушіння деревини
- •3.7.7 Визначення витрат тепла на 1м3 розрахункового матеріалу
- •Розділ 4 Транспортно-енергетичне забезпечення
- •4.1 Планування сушильного цеху.
- •4.2 Розрахунок транспортного обладнання
- •4.2.1 Розрахунок кількості ліфтів
- •4.2.2 Розрахунок кількості траверсних вагонеток
- •4.3 Розрахунок опалення та вентиляції
- •4.3.1 Визначення витрати тепла в приміщеннях
- •Витрати тепла, що поглинаються матеріалом, який надходить в цех:
- •4.3.2 Визначення річних витрат води
- •4.4 Розрахунок кількості електроенергії для сушильного цеху
- •4.4.1 Розрахунок річної кількості силової електроенергії
- •4.4.2 Розрахунок річних витрат електроенергії на освітлення
4.2.1 Розрахунок кількості ліфтів
Продуктивність роботи при формуванні штабеля складає в основному
Пліф.рік = Пліф.*260
Пліф.рік = 20.*260=5200 м3
Кількість ліфтів для формування штабелів розраховуємо за формулою:
Nл=∑Ф*Кп/Пліф.рік, шт.
де ∑Ф – сума фактичного матеріалу, який сушать, м3
Кп
– Коефіцієнт, який враховує нерівномірність
забезпечення матеріалом, приймаємо –
1,25
Nл=105*1,25/5200=0,025=1шт.
Відсоток завантаження ліфтів складе:
F=N/N1*100%
де, N1 – заокруглена кількість ліфтів до більшого числа
F=0,025/1*100%=2,5%
Приймаємо до будівництва 1 ліфт.
4.2.2 Розрахунок кількості траверсних вагонеток
Визначаємо річну продуктивність однієї вагонетки:
П=Тр*Ешт*Кч/Ти, м3/рік
де, Тр – кількість годин транспорту (2080 год/рік)
Ешт – кількість матеріалів, яка завантажується в камеру, м3
Кч – коефіцієнт використання робочого часу, приймаємо – 0,7;0,8;0,9
Ти – тривалість транспортного циклу, приймаємо – 0,23
П=2080*3,07*0,7/0,23=19434,43 м3/рік
Кількість транспортних операцій:
Від ліфта до складу вологих пиломатеріалів;
Від складу вологих пиломатеріалів в сушильну камеру;
З сушильної камери в склад сухих пиломатеріалів;
Зі складу сухих пиломатеріалів до ліфта.
Ф1=∑Ф*4, м3
Ф1=105*4=420 м3
Визначаємо необхідну кількість вагонеток:
Nв=Ф1/П
Nв=420/19434,43=0,021 шт
N1 – заокруглена кількість вагонеток до більшого цілого числа. Р=1
Відсоток завантаження вагонеток складе
F=N/N1*100
F=0.021/1*100=2.1%
4.3 Розрахунок опалення та вентиляції
4.3.1 Визначення витрати тепла в приміщеннях
Знаходжу тепловий баланс траверсного коридору і приміщення для охолодження матеріалу, в такому вигляді:
Qзаг1 = ∑Qвтр.-∑Qт.в.т. = Qог+Qн.пов+Qн.м.-Qт.в.ог
Qзаг1 = ∑Qвтр.-∑Qт.в.т. = 0,015+3,509+0,957.-0,035=4,446
де, Qог – втрати тепла через огородження
Qн.пов – витрати тепла на нагрівання повітря, яке входить через зонти
Qн.м – витрати тепла на нагрів холодного матеріалу
Qт.в.м. – тепловиділення від нагрітого матеріалу
Qт.в.ог. – тепловиділення від огородження камери
Втрати тепла через огородження визначають по тепловій характеристиці будівлі:
Qог = q0*Vбуд.*(tпов-tопал)*10-3
Qог = 0,7*495.*(20-23)*10-3=1,039
де, q0 – теплова характеристика будівлі, Вт(м3*0С)
Vбуд. – об’єм будівлі, м3 (49.5*10=495 м3) висота будівлі – 10м.
tпов – температура повітря в приміщенні,0С
tопал – температура зовнішнього повітря для опалення,0С
Затрати тепла на нагрівання повітря, яке надходить в цех:
Qн.пов.=Спов.*Gпов*(tпов.-tз.пов.), кВт
Qн.пов=1*0,319*(22-11)=3,509
Gпов – маса повітря, яка виділяється із приміщення через зонти:
Gпов=0,278*рпов*m,кг/с
Gпов=0,278*1,15*1=0,319,кг/с
де рпов – густина повітря кг/м3 (при t 0C 20-22 складає 1,15 кг/м3)
m – кількість камер в цеху.
Витрати тепла, що поглинаються матеріалом, який надходить в цех:
Qн.м=Cм*Gс*(tпов-tм), кВт
Qн.м=2,9*0,03*(22-11)=0,957 кВт
де, Cм – питома теплоємність матеріалу, кДж/(кг*0С)
Gс – маса матеріалу, який подають в цех, кг/с
tпов – температура повітря в приміщенні,0С
tм – температура матеріалу, яка дорівнює температурі навколишнього середовища, 0С
Тепловий баланс у коридорі керування можна записати в такому вигляді:
Qзаг.2=Qог-∑Qт.в, кВт
Qог=0,7*7,425*(20-23)*10-3=0,015кВт
Qзаг.2=Qог - ∑Qт.в=0,015-14,115=-14,1кВт
де, ∑Qт.в – сума всіх тепловиділень в приміщенні, кВт
∑Qт.в = Qт.в.ог+Qт.в.ел.дв+Qт.в.тр, кВт
∑Qт.в = 0,035+4,08+10=14,115 кВт
де, Qт.в.ог – тепловиділення від торцевих стін камери, які входять в коридор керування, кВт
Qт.в.ел.дв – тепло, яке виділяється від електродвигуна, кВт
Qт.в.тр – тепло, яке виділяється від паро і повітропроводів. Розташованих в коридорі керування, кВт
Qт.в.ел.дв=∑Nвс.т*K*
,
кВт
де, ∑Nвс.т – встановлена потужність всіх електродвигунів вентиляторів, в коридорі керування, кВт
Кпоп – коефіцієнт попиту
-
коефіцієнт корисної дії електродвигуна.
Qт.в.ел.дв=30*0,8*
=4,08
кВт
Тепловий баланс в побутових і допоміжних приміщеннях розраховується за формулою:
Qзаг.3=Qог-∑Qт.в,
де, ∑Qт.в – сума всіх тепловиділень в приміщенні кВ
Qог=0,7*3,465*(20-23)*10-3=0,007кВт
Qзаг.3=0,007-14,115=-14,108кВт
Загальні витрати тепла в цеху:
Q=Qзаг.1+Qзаг,2+Qзаг.3, кВт
Q=Qзаг.1+Qзаг,2+Qзаг.3=4,446+(14,115)+(-14,1)=-23,769кВт
