7.Біологічний метод захисту
Одним з важливих досягнень у галузі біологічного методу боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур є застосування паразита яйцеїда-трихограми.
Трихограма розвивається всередині заражених нею яєць комах шкідників. Паразитичний спосіб життя ведуть лише личинки, а дорослі комахи живляться нектаром квіток і росою.
Після виходу трихограми з яєць живителі відбувається спаровування і зараження яєць комах-шкідників
Яйця, заражені трихограмою, через кілька днів, у міру розвитку її личинки, набувають характерного чорного кольору з синюватим відтінком. Це,дає можливість відрізнити заражені яйця від незаражених, тому що інколи трихограма проколює яйця комах, не відкладаючи в них яєць. Тоді вони стають солом’яно-жовтими, не розвиваються і гинуть
Бура трихограма використовується для боротьби з шкідниками польових культур
Тривалість розвитку бурої трихограми дещо більша, ніж інших видів. Плодючість при розмноженні в яйцях зернової молі коливається від 25 до З0 яєць.
Статевий індекс (співвідношення самців і самок) 1:2-1:2,5. Бура трихограма розселюється на протязі одного покоління і заражує яйця при температурі 17—19° на відстані до 15 м. При 25—30° її активність підвищується, вона часто злітає і може заражувати яйця шкідників у радіусі до 30 м. За допомогою вітру трихограма може переміщуватись і на більшу відстань.
Вранці трихограма, як правило, зосереджується на верхньому боці листків, а в середині дня переходить на нижній бік, при температурі 35° і більше ховається в тінь.
Оптимальними умовами для розвитку і життєдіяльності бурої трихограми є температура в межах 18—30° і відносна вологість повітря 60—95%. Особливо активна вона в сонячну погоду, однак прямих сонячних променів уникає.
8. Технологія вирощування
Розмножують трихограму в біолабораторіях на яйцях зернової молі (ситотроги). З центнера ячменю, зараженого міллю, за 40—60 днів можна одержати 600—800 г, або ЗО—40 млн. яєць цієї комахи (в 1 г міститься 50 тис. яєць.) Зараження яєць ситотроги трихограмою найчастіше проводиться у спеціальних віваріях.
Віварій — це дерев’яний ящик розміром 40X40X50 см. Його передня сторона скляна, а поверхня — наполовину скляна. До заднього відкритого краю віварія кріпиться рукав з темної тканини, крізь який проводиться зарядка яйцями ситотроги. Щоб світло не проникало у віварій, рукав весь час тримають зав’язаним. Всередині віварія, на найближчій відстані від переднього краю, під невеликим нахилом (до 10°) кріпиться десять скляних поличок, завширшки 10 см кожна. Для їх кріплення у стінках віварія роблять вирізи.
Віварій з яйцями ситотроги необхідно весь час тримати поблизу добре освітленого вікна або біля джерела світла, уникаючи прямих сонячних променів, які викликають загибель трихограми.
Яйця для зараження трихограмою у віварії слід тримати 1—2 дні. Збільшення строку перебування їх у віварії не збільшує зараженості яєць. На другий день полички у ві-»-варії переміщують — верхні — униз, а нижні — вгору; при цьому сторони поличок, які доторкались до скла, повертають всередину віварія.
Можна організувати і безперервну роботу віварія. Для цього необхідно у нього через кожні два дні вміщувати нову партію свіжих яєць ситотроги та потрібну кількість трихограми.
Трихограму можна розмножувати також у скляних банках та дерев’яних касетах розміром 40X30X5 см.
