2. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства

Планування матеріально-технічного забезпечення має своєю головною метою визначення оптимальної потреби підприємства у матеріальних ресурсах для забезпечення виробничо-господарської та комерційної діяльності, створення оптимальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

В основі планування матеріально-технічного забезпечення підприємства лежить план матеріально-технічного постачання, який формується у чотири етапи.

На першому етапі формування плану матеріально-технічного забезпечення, який носить назву підготовчого етапу, визначаються наступні дані:

• виробнича програма і обсяг реалізації продукції у плановому періоді;

• норми витрат матеріалів, терміни зносу інструменту, запасних частин та ін.;

• заявки та розрахунки потреб внутрішніх підрозділів на допоміжні матеріали (реактиви, прибори);

• відомості про залишки матеріалів у цехах, у незавершеному виробництві на початок та на кінець планового періоду;

• стандарти, прейскуранти гуртових цін, тарифи на перевезення, особливі умови постачання окремих видів продукції та інші нормативні документи;

• відомості про фактичні залишки матеріалів на складах, про витрати їх у минулому періоді тощо.

На другому етапі проводиться розрахунок потреби у матеріально-технічних ресурсах. Цей етап визначає кількість матеріалів, які необхідні підприємству для виконання плану виробництва і реалізації продукції та інших робіт у відповідності з виробничою програмою, для ремонтно-експлуатаційних потреб, здійснення заходів по підвищенню ефективності виробництва, капітального будівництва тощо.

На третьому етапі проводиться розробка очікуваних залишків на кінець поточного року та перехідних запасів на початок наступного року.

На четвертому етапі визначаються потреби до завозу матеріалів на основі балансу матеріально-технічного постачання.

У загальному вигляді баланс матеріально-технічного забезпечення складається з двох частин. Ліва частина балансу відображає потреби у ресурсах, а права - джерела покриття цих потреб. При цьому ліва і права частина балансу мають дорівнювати одна одній. Баланс матеріально-технічного забезпечення відображається наступною формулою:

Р_вп + Р_нв + Р_тр + Р_ре + Р_кб + Р_з + Р_ін = ∆Q_oч+ ∆Q_нв + Q_вр + Q_ст+ Q_ін ,

де Р_вп - потреба у матеріалах на виконання виробничої програми;

Р_нв - потреба у матеріалах на поповнення незавершеного виробництва;

Р_тр - потреба у матеріалах для забезпечення впровадження заходівпо вдосконаленню технічного розвитку;

Р_ре - потреба у матеріалах для виконання ремонтно-експлуатаційних робіт;

Р_кб - потреба у матеріалах для капітального будівництва;

Р_з  - потреба у матеріалах на утворення виробничих запасів;

Р_ін  - потреба у матеріалах для забезпечення інших потреб;

∆Q_oч - очікуваний залишок матеріалів на початок планового періоду; ∆Q_нв - залишок матеріалу у незавершеному виробництві на початок планового періоду;

Q_вр - кількість матеріалів утворених у результаті мобілізації внутрішніх ресурсів;

Q_ст - кількість матеріалів, що постачається за контрактами зі сторони;

Q_ін - кількість матеріалів інших джерел постачання.

Баланс матеріально-технічного забезпечення виробництва розробляють у натуральних одиницях виміру і оформляють у вигляді таблиці (табл.1).

Вихідними даними для побудови балансу матеріально-технічного забезпечення є:

• інформація про кон'юнктуру ринку товарів;

• плановий обсяг випуску продукції, визначений в асортименті та номенклатурі;

• плани технічного, організаційного розвитку та реконструкції підприємства;

• аналіз витрат матеріальних ресурсів у звітному періоді;

• інформація щодо обсягів наявних запасів матеріальних ресурсів на складах підприємства;

• інформація щодо постійних та тимчасових постачальників з визначенням системи транспортного забезпечення, цін та тарифів;

• прогресивні норми витрат матеріальних ресурсів;

• прогнозні дані стосовно можливих ризиків у системі матеріально-технічного постачання, матеріальних та фінансових втрат.

Визначення потреби у матеріальних ресурсах проводять за основними напрямками господарської діяльності з використанням прогресивних норм витрат матеріалів. Враховують можливості для використання економічних видів матеріалів, відходів виробництва, вторинної сировини і паливно-мастильних матеріалів.

Таблиця 1