Резерви і фактори підвищення продуктивності праці

Резерви підвищення продуктивності праці поділяються на 2 групи.

1. Резерви зниження трудомісткості (тобто можливість скоротити витрати часу праці робітників і ІТП) за рахунок механізації і автоматизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробництва і праці.

2. Резерви покращання використання робочого часу за рахунок ліквідації можливих його втрат (ліквідація непродуктивних витрат (часу) праці, пов’язаних з браком, відхиленням від технології тощо).

Фактори підвищення продуктивності праці:

Матеріально-технічні – пов’язані з НТП, тобто застосування ефективної техніки, вдосконалення технології, підвищення якості матеріалів, тощо.

Організаційні – пов’язані з підвищенням рівня концентрації, спеціалізації і кооперування, раціонального розміщення підприємств.

Економічні – пов’язані з впровадженням у виробництво економічних методів управління, вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механізму та ін.

Соціальні – дії, що спрямовані на підвищення мотивації діяльності працюючих у виробництві і інших сферах суспільного життя.

Практика показує, що всі фактори взаємозв’язані і діють одночасно.