- •Фірми проміжної ланки.
- •Цілі і завдання міжнародних зв'язків:
- •Основні тенденції та перспективи розвитку світового та вітчизняного книгорозповсюдження в XXI столітті. Основні тенденції розвитку технології книгорозповсюдження в сучасній Росії.
- •Форми книгорозповсюдження.
- •Придбання прав. Цілі і завдання міжнародних зв'язків:
- •Принципи ціноутворення.
- •Глава 1. Сутність і теорія ціни
- •1.2 Види ціни
- •1.3 Функції ціни
- •1.4 Процес та особливості механізму ціноутворення.
- •Електронна книжкова торгівля.
- •Міжнародні книжкові виставки, ярмарки.
- •Мета та завдання:
- •Спеціальні гості Форуму видавців:
- •Країни — Почесні гості Форуму видавців
- •Російська продукція
- •України в справі:
- •Брюссельський міжнародний книжковий ярмарок.
- •Міжнародний книжковий ярмарок "Expolibro" (16-19 квітня 2009 р., м. Барі, Італія).
- •XXII Тегеранська міжнародна книжкова виставка-ярмарок.
- •Українські книжкові виставки:
- •Незалежне книгорозповсюдження.
Цілі і завдання міжнародних зв'язків:
Підібрати і придбати вийшло за кордоном літературний твір ас метою перекласти й видати його; продати за кордон права на видану книгу; реалізувати за кордоном частину тиражу виданої книги; налагодити з яким-небудь закордонним видавництвом свого профілю постійне співробітництво; розмістити за кордоном замовлення на будь-які послуги для себе.
Головний спосіб придбати чужу книгу для видання і поступитися свою - це відвідати міжнародний книжковий ярмарок.
Книжкові ярмарки бувають декількох типів. Одні з них, такі як Франкфуртський книжковий ярмарок, Ярмарок дитячої книги у Болоньї, іспанська книжковий салон «Лібер», Лондонська міжнародна книжкова ярмарка, є майже виключно ярмарки прав, тобто їх основне призначення - обмінюватися книжковими новинками, правами на видання книг. Такі заходи відкриті, як правило, тільки для фахівців, тут не продають книг зі стендів і майже не укладають угод щодо постачання тиражів. Найбільша в світі книжковий ярмарок - Франкфуртська. Навіть ті видавці, які нікуди більше не їздять, намагаються все ж взяти в ній участь.
Другий тип - це так звані книжкові салони, які також можуть бути міжнародними. Найбільші з них - Паризький, Женевський, Брюссельський і Монреальський. До цього ж типу заходів відносяться і книжкові ярмарки латиноамериканських країн. Їх призначення двояке: вони є одночасно великими культурними і торговими заходами і ярмарками прав. Салони відкриті для публіки, тут ведеться широка продаж книг зі стендів, на них запрошуються письменники, які спілкуються з читачами; в той же час видавці спілкуються між собою і укладають контракти.
Третій тип - національні книготорговельні ярмарки з міжнародною участю. До них відноситься, насамперед, найбільша американська книжковий ярмарок - BookExpo America (колишня АВА). Таким же заходом для Німеччини стає останнім часом Лейпцизький книжковий ярмарок. Основне їх призначення - укладання угод про постачання тиражів книжкових новинок між національними видавництвами і національними (а також зарубіжними) книготорговими фірмами та книжковими магазинами. У той же час на них полягає велика кількість угод по поступку і придбання прав. Ярмарки всіх перерахованих типів можуть бути універсальними, де представлені всі види книжкової продукції, або спеціалізованими (дитячої, навчальної, наукової літератури). Конкретні завдання відвідувань ярмарків можуть бути такими: заявити про себе - показати свою продукцію; ознайомитися з продукцією потенційних контрагентів і конкурентів; встановити або продовжити особисті контакти; виявити можливих партнерів і домовитися про спільні проекти; взяти участь у конференціях і семінарах з метою обміну досвідом; укласти контракти на переклад книг; укласти контракти про відступлення прав на книги. До ярмарку зазвичай починають готуватися заздалегідь: підбирають для експозиції недавно вийшли книги, готують макети книг, які будуть видані, розсилають партнерам листи з пропозиціями про зустріч.
Основні тенденції та перспективи розвитку світового та вітчизняного книгорозповсюдження в XXI столітті. Основні тенденції розвитку технології книгорозповсюдження в сучасній Росії.
Основним типом роздрібного книготорговельного підприємства стане великий магазин, поряд з книгами торгує періодикою, аудіо- та відеопродукцією. Книготорговельні мережі отримають подальший розвиток, роздрібний книжковий ринок буде все більш монополізованим. Буде і далі розширюватися торгівля книгами в супермаркетах, асортимент їх книжкових відділів стане більш різноманітним. Все більш спеціалізованої літератури буде продаватися в спеціалізованих магазинах інших товарів (видань для дітей в магазинах іграшок, книг з ветеринарії - в зоомагазинах та ін.). Решта невеликі незалежні книжкові магазини будуть ставати суто літературними, елітарними, що мають своє коло покупців. Посилиться тенденція створення об'єднань незалежних книжкових магазинів усередині яких магазини, залишаючись у власності своїх господарів, будуть мати єдині адміністративні, бухгалтерські та закупівельні служби. Посилиться підтримка незалежних книжкових магазинів як осередків культури з боку держави. У сфері проміжної ланки посилиться централізація. Автоматизована система телезаказа отримає подальший розвиток. Об'єднання систем книгорозповсюдження країн Західної Європи, в т.ч. систем доставки. Кожен книжковий магазин буде мати свою автоматизовану систему для обліку запасів і надсилання заявок в автоматичному режимі. Автоматизація розрахунків (електронні платежі). Вирішення транспортної проблеми. У Росії поштовий канал продажу книжкових видань отримає ще більший розвиток. Великі резерви у зв'язку з книгообміном з країнами СНД і далекого зарубіжжя. Приєднавшись в 1994 р до Флорентійського угоди про ввезення матеріалів освітнього, наукового і культурного характеру та Протоколу до нього, Росія взяла на себе зобов'язання безмитного обміну книгами. Торговельна діяльність комівояжерів в Росії з успіхом може розвиватися при точному дотриманні податкового, торгового законодавства. У Росії в міру нормалізації книготорговельного опту обсяг роздрібної реалізації продукції видавництвом буде, мабуть, знижуватися, але цей канал все ж не втратить свого значення. Російські асоціації видавців та книготорговців будуть прагнути до угод про єдині цінах на більшість книг.
На початковій стадії переходу до ринку в певній мірі можна було виправдати повсюдне тяжіння до роботи з вільними націнками в цілях освоєння ринку, розширення асортименту, отримання необхідних обігових коштів. Тепер стає все більш доцільним засмучувати можливість поступового, по мірі готовності переходу до фіксованих оптових і роздрібних цін і торговим знижкам, розміри яких можуть встановлюватися за домовленістю між постачальниками, оптовими і роздрібними книготорговельними організаціями. Такий підхід до торгівлі дозволить зробити книжковий ринок корпоративним, більш ефективним, забезпечити його входження у світовий книжковий ринок.
