- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •Класифікація джерел небезпеки, небезпечні та шкідливі фактори
- •Основні визначення здоров'я
- •Рівновага в природному середовищі, поняття "сталого розвитку"
- •Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Дії шуму і вібрації на організм людини
- •Електромагнітні поля та їх дія на людину
- •Фізичні фактори небезпеки
- •Небезпека електричного струму
- •Гідросферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Літосферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •Аварії на транспорті
- •Пожежі та вибухи антропогенного характеру
- •Соціально-політичні проблеми тероризму
- •Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Надзвичайні ситуації, класифікація
- •Укриття в захисних спорудах
- •Евакуація робітників, службовців і населення
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Медичні засоби захисту
Небезпека електричного струму
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Фізичні фактори небезпеки
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:
рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування;
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;
підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря;
небезпечне значення напруги в електричному колі;
підвищена напруженість електричного чи магнітного полів;
відсутність чи нестача природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.
Хімічні фактори небезпеки
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію
Біологічні фактори небезпеки
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).
Психофізіологічні фактори небезпеки
До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Атмосферні стихійні лиха і заходи безпеки при них
Бурі - це природне явище, вітер зі швидкістю 20 м/с і більше, що супроводжується значним хвилюванням на морі та руйнуванням на суходолі. На суходолі бувають чорні, жовті, червоні та білі бурі. Чорні бурі поширені в степу і характеризуються видуванням та перенесенням чорнозему. Жовті та червоні бурі виникають в пустелях і напівпустелях і переносять пил та пісок. Білі бурі формуються на солончаках, над самосадними озерами та лагунами і характеризуються перенесенням великої кількості найдрібніших уламків солей (гіпсу, галіту).
Буревії - це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости, ламає і вириває з корінням дерева. При поширенні над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі.
Смерчі — утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Виникають при зіткненні великих повітряних мас різної температури і вологості. Смерч спричиняє пожежі, нищення будівель, руйнування технічних об'єктів.
Смерчі трапляються в Україні, в Азовському та Чорному морях.
Правила безпеки під час буревію:- отримавши попередження, щільно зачинити вікна, двері і захистити їх;
- з дахів і балконів забрати речі, що можуть травмувати людей;- в будинку відімкніть електропостачання, перекрийте газ;- в будівлях триматись подалі від вікон; найбезпечніші місця: підвали,сховища, метро, внутрішні кімнати перших поверхів будинків;- на відкритій місцевості слід заховатись у западині, яру, канаві;
- при грозі для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач;- уникайте споруд підвищеного ризику - мостів, естакад, ліній електромереж, водойм, висотних об'єктів, дерев.
Грози - атмосферне явище, пов'язане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом.
Зливи - сильний дощ, інтенсивність якого не менша за певне значення. 5 хв.: 0.50 мм/хв., 30 хв.: 0.23 мм/хв.,
1 год.: 0.20 мм/хв., 6 год.: 0.09 мм/хв.
Снігопади - випадіння снігу з хмар
Град - опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи часток криги (градини), діаметром від 5 до 50 мм, інколи більше, що випадають ізольовано, або в вигляді неправильних комплексів. Градини утворені тільки з прозорої криги або ряду її прошарків товщиною не менше 1 мм, що чергуються з напівпрозорими прошарками
Ожеледь - тонкий шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури; також прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі від 0 до -6 °C.
Заморозки - короткочасні зниження температури ґрунту і приземного шару повітря до 0°C й нижче вночі при позитивній температурі вдень.
Природні пожежі - неконтрольований процес горіння, при якому гинуть люди та нищаться матеріальні цінності. Основними типами пожеж є ландшафтні, лісові та степові, причинами їх виникнення є природні явища (посухи, блискавки), самозаймання сухої рослинності і торфу. 90% пожеж виникає з вини людини.
Правила безпеки під час пожежі:
- остерігатись відкритого полум’я і диму, які поширюються в напрямку вітру;
- найбільш безпечним місцем під час природної пожежі є поверхня землі і приземний шар повітря;
- долати територію пожежі найкраще перпендикулярно до напрямку вітру, плазуючи або пригинаючись до землі;
- для захисту дихальних шляхів слід закрити ніс і рот вологою тканиною, одягом.
Блискавка володіє значною руйнівною енергією (це високо енергетичний електричний розряд), влучаючи в окремі об'єкти, викликає пожежі, вибухи, руйнування будівель. Найбільш небезпечні є будинки в сільській місцевості, що не мають блискавковідводів, а також природне середовище. Найчастіше блискавка влучає у високі поодинокі предмети — опори ЛЕП, димові труби, дерева, високі споруди, гори. В лісі блискавкою найчастіше уражаються дуби, сосни, ялини, рідше береза, клен.
Правила безпеки під час блискавиці:
- не ховатись під поодинокими предметами, не стояти в повен зріст, не лягати на землю, краще присісти;
- негайно позбутись всіх металевих предметів, відключити мобільні телефони;
- не торкатися металевих предметів ( огорож, стовпів, металевих будівельних конструкцій);
- якщо предмети навколо вас гудуть (дзвенять), це небезпечно, перейдіть в інше місце;
- під час грози не ходіть босоніж, не купайтесь, не плавайте на човні.
