- •6.050802 - Електронні пристрої та системи
- •Розділ 1 АбстрактнИй цифровИй автомат
- •Тема 1.1 Загальна характеристика цифрових автоматів
- •Поняття автомата, принцип роботи автомата
- •1.1.2 Класифікація і характеристика автоматів
- •1.1.3 Математична модель цифрового автомата
- •Тема 1.2 Автомати Мілі і Мура
- •1.2.1 Закони функціонування автоматів Мілі і Мура
- •1.2.3 Способи опису роботи автоматів
- •1.2.4 Еквівалентні перетворення автоматів Мілі та Мура
- •1.2.5 Правила переходу між моделями Мілі і Мура
- •1.2.6 Теоретичні основи мінімізації повністю визначених автоматів
- •1.2.7 Мінімізація числа станів синхронного автомата методом Пола-Ангера
- •1.2.8 Мінімізація числа станів автомата методом еквівалентного розбиття
- •Тема 1.3 Елементарні автомати
- •1.3.1 Основні поняття
- •1.3.2 Асинхронний тригер і його різновиди
- •1.3.3 Синхронні тригери
- •1.3.4 Синтез довільних тригерних структур на універсальних
- •Розділ 2 СтруктурнИй цифровий автомат
- •Тема 2.1 Канонічний метод синтезу
- •2.1.1 Загальні відомості та завдання структурного синтезу цифрових
- •Етапи структурного синтезу автоматів з пам'яттю
- •Тема 2.2 Кодування внутрішніх станів ца.
- •2.2.1 Перегони в автоматі.
- •2.2.2 Алгоритм кодування для d -тригерів.
- •2.2.3 Евристичний алгоритм кодування.
- •Тема 2.3 Мікропрограмні автомати
- •2.3.1 Модель в. М. Глушкова
- •2.3.2 Синтез автомата Мілі по гса
- •2.3.3 Синтез автомата Мура по гса
- •Тема 2.4 Типові вузли цифрових автоматів
- •2.4.1 Регістри зсуву
- •2.4.2 Лічильники за mod m
- •2.4.3 Лічильники на регістрах зсуву
- •2.4.4 Реверсивні лічильники
- •Тема 2.5 Інформаційні основи контролю роботи цифрового автомату
- •2.5.1 Структурна міра інформації
- •2.5.2 Систематичні коди
- •2.5.3 Кодування по методу парності - непарності
- •2.5.4 Коди Хемінга
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •51918, М. Дніпродзержинськ,
Тема 1.2 Автомати Мілі і Мура
1.2.1 Закони функціонування автоматів Мілі і Мура
У практиці використання цифрових автоматів можна виділити невелику кількість типових алгоритмів їх функціонування.
Залежно від способу організації функції виходу синхронні автомати діляться на автомати Мілі (Mealy), або автомати I роду і автомати Мура (Moore) - автомати II роду.
У автоматах Мілі - вихідний сигнал y(t) однозначно визначається вхідним сигналом x(t) і станом q(t - 1) автомата в попередній момент часу (t - 1). Математичною моделлю таких автоматів служить система рівнянь :
У автоматах Мура вихідний сигнал y(t) однозначно визначається вхідним сигналом x(t) і станом q(t) в даний момент часу t. Математичною моделлю таких автоматів є система:
Приведені рівняння описують функціонування автомата I роду (автомат Мілі), вихідні сигнали якого формуються у момент переходу автомата з одного стану в інший. Якщо вихідні сигнали автомата залежать тільки від станів елементів пам'яті , то такий автомат називається автоматом II роду (автомат Мура). Вихідні сигнали останнього формуються у момент фіксації чергового стану.
Цифровий автомат (першого або другого роду) називається правильним, якщо вихідний сигнал y(t) визначається одним лише його станом (q(t - 1) або q(t)) і не залежить явно від вхідного сигналу x(t).
Різниця між автоматами Мілі і Мура полягає лише в тому, що вихідний сигнал останнього залежить тільки від його внутрішнього стану, у той час як в автомата Мілі значення вихідного сигналу залежить також і від вхідного сигналу.
У ЦА Мілі вихідний сигнал є тільки тоді, коли є вхідний сигнал, а у ЦА Мура вихідний сигнал є завжди. Доцільно вважати, що вихідний сигнал у ЦА Милі носить імпульсний характер, а у ЦА Мура - потенційний характер.
1.2.2 Поєднана модель автомата (С-автомат).
Абстрактний С-автомат - математична модель дискретного пристрою, яка визначається множиною з 8 елементів: S=(Q, X, W, U, , 1, 2, q1), де:
Q={q1, q2, .., qm} - множина станів;
X={x1, x2, .., xf} - множина вхідних сигналів;
W={w1, w2,.., wg}- множина вихідних сигналів типу 1,вихідний абстрактний алфавіт автомата Мілі;
U={u1, u2, .., uh}- множина вихідних сигналів типу 2, вихідний абстрактний алфавіт автомата Мура;
: Q X Q - функція переходів;
q1 Q - початковий стан автомата;
1: QX W - функція виходів;
2: QX U- функція виходів.
Абстрактний С-автомат можна представити у вигляді пристрою з одним входом, на який поступають сигнали з вхідного алфавіту X, і двома виходами, на яких з'являються сигнали з алфавітів W і U (рис. 1. ). Відмінність С-автомата від моделей Мілі і Мура полягає в тому, що він одночасно реалізує дві функції виходів 1 і 2, кожна з яких характерна для цих моделей окремо. С-автомат можна описати наступними рівняннями:
Рисунок 1. 3 – Абстрактний С-автомат
Вихідний
сигнал uh
=
2(qm)
видається
увесь час, поки автомат знаходиться в
деякому стані
qm.
Вихідний сигнал wg
=
1(qm,
xf)
видається
під час дії вхідного сигналу
xf
при знаходженні автомата в стані qm.
