19 Для раціональної організації виробництва окремих видів продукції рослинництва складають технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічна карта – це документ, в якому плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат на вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури на певній площі.

Такі карти складають для кожної культури і по окремих видах незавершеного виробництва. У них слід передбачати раціональні й прогресивні технології для умов конкретного підприємства.

Дуже важливо обґрунтувати найраціональніший склад машинно-тракторного агрегату для виконання кожної роботи з метою повного використання потужності тракторів і досягнення високої якості роботи. Діленням обсягу робіт на норму виробітку визначають кількість нормо-змін, а множенням останніх на кількість обслуговуючого персоналу й на 7 год. – затрати праці в людино-годинах.

У технологічних картах планують витрати на виробництво продукції, насамперед на оплату праці (їх визначають множенням тарифних ставок на кількість нормо-змін та кількість працівників за категоріями з урахуванням відповідних надбавок, доплат і премій), амортизаційні відрахування й витрати на поточний ремонт сільськогосподарської техніки (обчислюють за встановленими нормативами на умовний еталонний гектар і кількістю таких гектарів), вартість паливно-мастильних матеріалів (за нормами витрат, обсягом механізованих робіт у фізичних одиницях і комплексною оцінкою одиниці палива). Передбачають також послуги допоміжних галузей (автотранспорт, живе тягло, електроенергія тощо). Для цього відповідний обсяг робіт у тонно-кілометрах, коне-днях, кіловат-годинах множать на планову собівартість одиниці роботи, яку визначають окремо.

Технологічні карти складають на 100 га посіву кожної культури і на  кілька  років   із   відповідним  коригуванням  щороку. Це дає змогу зменшити обсяг планової роботи на підприємстві й за показниками такої карти визначати витрати на будь-яку площу посіву конкретної сільськогосподарської культури.

20 Робоче місце- це зона дії працівника і розміщення засобів виробництва певного виду робот

Робоче місце обмежене просторово і на ньому можуть працювати один або декілька працівників.

Робочі місця класифікують:

За часом: -постійні; - тимчасові

За рівнем механізації : - з ручною працею; - механізовані; - авто механізовані

За кількістю працівників що їх обслуговує: - індивідуальні; - групові; - колективні

Робоча зона – це певна ділянка на якій знаходяться або переміщуються засоби виробництва і може одночасно існувати кілька робочих місць.

До основних умов праці відносять:

1 Санітарно-гігієнічні – температура, запиленість, загазованість повітря, освітленість робочих місць, рівень виробничого шуму і вібрацій

2 Психо- фізіологічні умови – це підтримання відповідності від фізичним і психічним становищем працівника через відповідність між чистотою дихання споживання кисню з повітря та енергією витрати на виконання роботи

3 Естетичні умови створення комфорту на кожному робочому місці та оформлення місць відпочинку і упорядкованість виробничої території

Важливе значення для високої продуктивності праці має порядок обслуговування робочого місця , тобто чітке пересування виконавців та використання робочих процесів в часі.