53 Система мащення

Система мащення (рис. ЗО) складається з маслоналивної гор­ловини, піддона, який є резервуаром для масла, маслоприймача, масляного насоса, редукційного клапана, масляних фільтрів гру­бої і тонкої очистки, маслопроводів і каналів, масляного радіатора, покажчика тиску. Масло, потрібне для змащування двигуна, зали­вається в піддон картера через маслоналивну горловину до рівня, який перевіряють масломірною лінійкою. З піддона картера масло через плаваючий маслоприймач із сітчастим фільтром за допомогою шестеренчастого насоса подається під тиском по маслопроводу у фільтр грубої очистки. Після очищення від грубих домішок масло надходить у головну масляну магістраль — поздовжній канал у боковій стінці картера. Звідси поперечними масляними каналами в картері блока циліндрів воно під тиском надходить до підшип­ників розподільного вала і корінних підшипників колінчастого

вала. Від корінних підшипників по каналах у колін­частому валі масло надходить до шатунних підшипників, а через отвори у головках шатунів при збігу їх з масляними ка­налами колінчастого вала воно розбризкується на стінки цилінд­рів і кулачки розподільного вала. У двигунах з верхньоклапанним розподільним механізмом масло до коромисел клапанів надходить по додаткових вертикальних каналах і через канал в осі короми­сел. Далі через бічні канали — до втулок коромисел і через ка­нали в коромислах — до штанг, по штангах стікає вниз і змащує нижні наконечники штанг і штовхачі. З порожнини штовхача масло витікає через два отвори, висвердлені в нижній частині.- Розподільні шестірні двигунів з нижнім і верхнім розміщенням клапанів змащує пульсуюча струмина масла через трубку від переднього підшипника розподільного вала. Під час роботи дви­гуна, коли обертається колінчастий вал, масло з підшипників ко­лінчастого вала видавлюється через зазори і під дією відцентро­вої сили розбризкується в порожнині картера, створюючи

масляний туман, який осідає на стінки циліндрів, поршневі пальці, штовхачі, кулачки розподільного вала і змащує їх. Масляний ту­ман осідає також у спеціальні кармани, зроблені біля напрямних штовхачів, і по каналах стікає до них. Для кращого охолодження масла спереду водяного радіатора встановлюють масляний радіа­тор, до якого подається тільки частина масла з насоса через кран, який включає водій при роботі автомобіля в важких дорожніх умовах або влітку при температурі навколишнього повітря понад 20° С. Виливається масло ж двигуна черйз отвір у нижній частині піддона, який закривається пробкою.

54 Призначення та роль розмітки

Столярні вироби, як правило виготовляють за кресленням. Кожна деталь виробу за розмірами і формою повинна відповідати кресленню. Призначення розмітки – отримати деталі точних розмірів і форми, забезпечити міцне з’єднання деталей і передбачити найбільш економне використання матеріалу (деревини). Будь-яка неточність розмітки призводить до браку деталі (вісім раз відмір – один раз відріж).

Інструменти для розмічання

Для розмітки використовують такі інструменти:

• Рулетка (рис.1., а), складається із круглого металічного або пластмасового футляра, в якому розміщена вимірна стрічка певної довжини (1, 2,3,5,10,20,30,50,75 і 100м). Рулетка використовується для лінійних вимірів, а також для грубої розмітки довгих лісоматеріалів

. • Складений метр (рис.1., в), являє собою набір металічних або дерев’яних лінійок з нанесеними на них поділками, з’єднаними між собою шарнірами. Призначений для лінійних вимірів незначної довжини.

• Рівень (рис.1., м), складається із металічного корпусу, в який вставлена запаяна ампула-трубка, наповнена спиртом. В спирті є бульбашка повітря, яка намагається зайняти верхнє положення. Він призначений для перевірки та розмітки горизонтальних та вертикальних площин.

• Ватерпас , призначений для перевірки горизонтальності площин.

• Кутник (рис.1., г), для розмітки та вимірювання прямокутності елементів будівельних конструкцій. Являє собою основу (колодку), до якої під прямим кутом вмонтована лінійка (перо) з поділками.

• Єрунок (рис.1., д), призначений для розмітки і вимірювання кутів 45 та 135°. Являє собою основу (колодку), до якої під кутом 45° вмонтована лінійка (перо) .

• Малка (рис.1., е,ж), призначена для вимірювання кутів за зразком і перенесення їх на заготівку-деталь. Являє собою основу (колодку), до якої приєднана лінійка (перо) за допомогою шарніра.

• Рейсмус (рис.1., п), призначений для нанесення паралельних ліній. Являє собою дерев’яну колодку, в яку через два отвори проходять два бруски.

• Скоба (рис.1., о), призначена для розмітки шипових з’єднань. Складається із дерев’яного бруска, в якому на відстані 1/3 від торця вибрана четверть, в яку з певним кроком забиті цвяхи, гострі кінця яких наносять лінії.

• Циркуль (рис.1., з), призначений для перенесення розмірів на заготівки і креслення кіл.

• Висок , призначений для перевірки вертикальності монтажу дерев’яних конструкцій. Являє собою металічний циліндр, який закінчується на одному кінці конусом.

55 Принцип роботи системи охолодження двигунів

При роботі холодного двигуна рідина в системі циркулює по малому колу: насос 5 – сорочка охолодження 7 – термостат 4 – відвідна трубка 2, знову – до насоса 5. Циркуляція здійснюється до досягнення рідиною температури 60...75 °С.

При такій температурі спрацьовує термостат 4, рідина починає циркулювати по великому колу за допомогою насоса 5: насос 5 – сорочка охолодження  7– термостат 4 – верхній патрубок 2 – верхній бачок радіатора 3 – серцевина радіатора – нижній бачок радіатора – нижній патрубок 11 – насос 5. У трубках серцевини радіатора рідина охолоджується, оскільки в серцевині радіатора один потік рідини із патрубка 10 розподіляється і теплота від рідини передається трубкам серцевини. Зовнішня поверхня трубок обдувається потоком повітря, що всмоктується вентилятором 2. Інтенсивність повітряного потоку регулюється за допомогою встановленням перед серцевиною радіатора шторки 1.

При нормальній роботі двигуна з номінальним навантаженням температура охолоджувальної рідини, яка потрапляє у верхній бачок радіатора, становить 85...90°С, а температура охолодженої рідини на вході в сорочку охолодження відповідно 70...75 °С. В радіаторі температура охолоджувальної рідини зменшується на 10...15°С.

Для контролю температури охолоджувальної рідини використовують датчики та покажчики температури. Датчик температури охолоджувальної рідини може встановлюватись у верхньому патрубку радіатора після корпуса термостата (Д-65Н), в кінці відвідного трубопроводу головки циліндрів (СМД-18Н, А-41) або в патрубку відведення рідини із сорочок охолодження кожного ряду циліндрів дизелів СМД-60.

Система повітряного охолодження. В цій системі тепло від деталей двигуна відводиться в результаті обдування циліндрів і їх головок повітрям.

Система повітряного охолодження двигуна складається з вентилятора 9 (рис.40) та напрямних: кожуха 2, щитків (дефлекторів) 4, 7, 8, апарату 10.

Ротор вентилятора і напрямний апарат відлиті з алюмінієвого сплаву. Ротор закріплений на одному валу з шківом, який приводиться клинопасовою передачею від шківа колінчастого вала. Напрямний апарат разом з каркасом прикріплений до остова двигуна. Він служить для зміни напрямку повітряного потоку на протилежний обертанню ротора, що створює неможливість завихрення.

Для оберігання вентилятора від потрапляння сторонніх предметів і зменшення забрудненості поверхонь, що охолоджуються напрямний апарат обладнаний захисною сіткою 11. 

Загальна будова призначення системи охолодження двигунів

На сучасних тракторних двигунах застосовується закрита система рідинного охолодження з примусовою циркуляцією рідини рис.39, яка складається з таких елементів: сорочки охолодження, яка утворюється порожнинами блока і головки блока циліндрів, з'єднаних між собою; радіатора 3, який верхнім 10 і нижнім 11 патрубками з’єднується з сорочкою охолодження; рідинного відцентрового насоса 9 і вентилятора 2, встановлених на одному валу в загальному корпусі, прикріпленому до блока. Привод насоса і вентилятора здійснюється від колінчастого вала через пасову передачу. У верхній частині головки блока циліндрів розташований термостат 6, який відвідною трубкою 12 з'єднаний з відцентровим насосом 9. Рідина в сорочку охолодження заливається через горловину верхнього бачка радіатора, яка закривається кришкою з пароповітряним клапаном 13. Зливається рідина із сорочки охолодження за допомогою краників 14, встановлених на нижньому бачку радіатора і блока циліндрів.

56 Технологі́чний проце́с 

 

Технологі́чний проце́с (англ. Manufacturing process, фр. Processus technologique) — це частина виробничого процесу, що вміщує дії зі зміни стану предмета праці.