- •Перспективи розвитку і застосування з/б
- •Деформатні властивості і їх вплив на довговічність матеріалів і виробів
- •Перспективи розвитку і застосування матеріалів з деревини та іншого рослинного походження
- •4. Шляхи використання супутніх продуктів металургійної промисловості при виробництві будматеріалів
- •5. Механічні властивості
- •6. Шляхи економії будівельних матеріалів
- •7. Доцільність застосування відходів інших галузей для виробництва будматеріалів
- •12. Скло сировина. Основи технології виготовлення матеріалів і виробів властивості і специфіка використання в будівництві
- •9. Керамічні легкі заповнювачі бетонів, специфіка застосування.
- •11. Легкі гірські породи і застосування в будівництві
- •13. Особливості застосування вулканічних туфів і мармуру для облицювання
- •14. Теплоізоляційні матеріали і ефективність їх застосування
- •15. Загальна характеристика груп гірських порід за походженням. Вплив мінералів на властивості гірських порід
- •16. Технологічні властивості буд матеріалів
- •17. Теплофізичні властивості буд матеріалів
- •26. Перспективи розвитку і застосування в будівництві бетонів
- •27. Шляхи зниження матеріаломісткості будматеріалів. Приклади
- •28.Шляхи застосування паливних зол при виготовленні будматеріалів
- •29.Номенклатура і властивості будматеріалів що характеризують їх відношення до дії води і морозу
- •30. Портландцемент. Роль мінералів клінкеру при формуванні властивостей цементу . Теорія твердіння портландцементу
- •31. Поняття про ефективні керамічні матеріали. Фактори ефективності. Різновиди таких виробів
- •32. Порівняльна характеристика стінових матеріалів з натуральної сировини
- •33. Порівняльний аналіз видів вапняних вяжучих речовин і їх застосування в будівництві
- •34. Особливі властивості шлакопортландцементу і доцільнысть застосування в будівництві
- •35. Різновиди будівельних розчинів порівняльна характеристика і особливості застосування
- •36. Порівняльна характеристика лужних цементів і бетонів з портландцемент ними в’яжуччими і бетонами Шлакощелочной цемент
- •37. Плавлені вироби з гірських порід . Різновиди, властивості, особливості застосування
- •38. Порівняльний аналіз різних засобів армування з/б виробів
- •39. Номенклатура і найбільш характерні властивості азбоцементних виробів
- •40.Порівняльна оцінка різних облицювальних матеріалів для підлог на хімічних підприємствах
- •42. Доцільність і можливість застосування шлаків в металургійних виробництв для виготовлення будівельних матеріалів
- •46. Різновиди структур будівельних матеріалів і вплив структур на експлуатаційні властивості виробу.
- •47. Порівняльний аналіз різних видів легкого бетону.
- •50. Номенклатура, властивості і специфіка застосування різновидів листового скла.
- •51. Рідинне скло та матеріали на його основі і особливості його застосування.
- •54. Сульфатостійкі і швидкотвердіюучі портландцементи. Особливості складів і специфіка застосування в будівництві
- •55. Склад, властивості і застосування в будівництві гідрофобного і пластифікованого портландцементу
- •58. Способи укладання, ущільнення і твердіння бетонних сумішей та методи прискорення твердіння
- •1. Мастичные герметики
- •2. Прокладочные герметики
- •3. Ленточные герметики
16. Технологічні властивості буд матеріалів
Формувальність характеризує здатність матеріалу набирати певної форми внаслідок різних механічних впливів (вібрування, пресування, видавлювання, прокатування).
Подрібнюваність – це здатність матеріалу до диспергації внаслідок механічної дії переважно ударних навантажень з утворенням зернистого матеріалу у вигляді щебеню та піску.
Розпилюваність –це здатність матеріалу сприймати пиляння без істотного порушення структури.
Полірувальність - це здатність матеріалу сприймати обробку тонкими абразивними матеріалами.
Технологічність- властивість матеріалу використовувати для виробництва, експлуатації і ремонту найбільш економічні технологічні процеси.
17. Теплофізичні властивості буд матеріалів
Теплопровідність – це здатність матеріалу пропускати через себе тепло при наявності різниці температур з обох боків. Впливае пористість.
Властивість матеріалу поглинати або віддавати теплоту при підвищенні або зниженні температури називають теплоємністю.
Теплостійкість-здатність матеріалів зберігати свої основні властивості при дії позитивних (температуростійкість, температуроустойчівость, теплостійкість) або негативних (крихкість, морозостійкість) температур.
Термічна стійкість — це здатність матеріалу витримувати навперемінне нагрівання й охолодження (певний цикл) без руйнування.
Температурні деформації — нездатність матеріалу під дією зміни температур у процесі експлуатації змінювати свої розміри (переважно розширюватися).
Вогнетривкість — це здатність матеріалу витримувати тривалу дію високих температур, не деформуючись і не розплавляючись.
Жаростійкість — це здатність матеріалу витримувати тривале нагрівання до температури 1000 °С без втрати або з частковою втратою міцності.
18. Порівняльна характеристика стінових буд матеріалів. Класифікація за призначенням
|
Матеріал |
Щільність кг / м 3 |
Теплопровідність , у сух. стані Вт / м ° С |
Водопогли- нання,% за об'ємом |
Товщина Матеріалу (м) при R Q мин . = 2,8 |
Вага 1 м2 , кг. |
||||||
|
Цегла глиняна повнотіла |
1800 |
0,56 |
12 |
1,60 |
2880 |
||||||
|
Цегла глиняна з пустотністью до 20% |
1400 |
0,42 |
12 |
1,20 |
1680 |
||||||
|
Цегла силікатна |
1800 |
0,70 |
16 |
2,00 |
3600 |
||||||
|
Цегла глиняний поризована |
800 |
0,18 |
18 |
0,51 |
408 |
||||||
|
Керамзитобетон |
500 - 1200 |
0,23 - 0,52 |
18 |
0,65 - 1,46 |
325 - 1752 |
||||||
|
Пористий бетон (пінобетон) |
500 - 600 |
0,16 - 0,19 |
14 |
0,45 - 0,54 |
225-318 |
||||||
|
Деревина (сосна) |
500 |
0,11 - 0,18 |
20 |
0,32 - 0,51 |
160- 255 |
||||||
|
Полістиролбетон |
250 - 400 |
0075 - 0,10 |
4 |
0,21 - 0,28 |
52,6 - 112 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
19. Корозія природних кам’яних матеріалів, захист
Найважливіші причини їхньої корозії - атмосферні фактори, дія підземних вод, тваринних і рослинних організмів, а також механічні навантаження конструкцій. Найбільш активні фізико-хімічні фактори - це багаторазове зволоження й висихання чи заморожування й відтавання, дія мінералізованих вод і повітря, забрудненого промисловими газами. Під дією цих факторів у кам'яному матеріалі послаблюються кристалізаційні зв'язки, руйнуються нестійкі мінерали, вимиваються розчинні сполуки. У камені утворюються мікротріщини, мінерали втрачають блиск, порода поступово руйнується. Щоб підвищити непроникність матеріалів, застосовують цілий ряд способів. Наприклад, покривають нагріту поверхню каменя оліфою, безбарвними лаками, мінеральними маслами, розчинами парафіну, стеарину, мил у летких органічних розчинниках.
Консервування каменю - це послідовне просочування його верхнього шару двома розчинами, внаслідок реакції між якими утворюються нерозчинні речовини, що кольматують пори й мікротріщини.
Флюатування (кремнефторизацію) застосовують для обробки вапняків та інших порід, що містять кальцит Для обробки пористих гірських порід використовують метод просочування. Особливо надійна обробка мономерами з наступною їх полімеризацією при термокаталітичній чи радіаційній обробці.
20. Порівняльна характеристика облицювальних виробів з різної сировини
21. Поняття про місцеві будматеріали Види і доцільність застосування
У сучасному будівництві доцільно якомога ширше використовувати місцеві матеріали, застосовуючи для їхнього виготовлення техногенні відходи інших виробництв (шлаки, золи, тирсу тощо). Завдяки цьому вдається усунути проблему доставки будівельних матеріалів на об'єкти за тисячі кілометрів. Місцеві матеріали (цегла, деревина, природне каміння) успішно замінюють залізобетон, значно здешевлюють будівництво, сприяють розв'язанню екологічної проблеми й дають істотну економію.
22. Гірські породи що застосовуються для виготовлення мінеральних спучених матеріалів
заполнители, получаемые в результате вспучивания при нагревании глины, глинистых и кремнистых сланцев, диатомовых сланцев, перлита, обсидиана и вермикулита Вспученная глина и сланцы получаются при нагревании сырья во вращающейся печи до плавления. Вспучивание материалов происходит вследствие защемления в них образующихся газов. Полученная пористая структура сохраняется при охлаждении таким образом, что удельный вес вспученного материала оказывается ниже, чем до нагревания. Часто сырье измельчается перед обжигом
Бетоны на вспученном сланце и глине обычно имеют более высокую прочность, чем на других легких заполнителях.
Перлит — это стекловидная вулканическая порода. При быстром нагревании до температуры начала плавления он вспучивается вследствие образования пара и образует ячеистый материал. Бетон на перлитовом заполнителе имеет очень низкую прочность, большую усадку и применяется преимущественно для теплоизоляции.
Вермикулит — это материал с пластинчатой структурой, напоминающий слюду Бетон на вермикулитовом заполнителе имеет очень низкую прочность и большую усадку, но является прекрасным теплоизоляционным материалом.
Вспученный доменный шлак (шлаковая пемза) получают при обрызгивании расплавленного шлака, выходящего из доменной печи (при производстве чугуна) определенным количеством воды. При этом образуется пар, вспучивающий шлак, находящийся в пластичном состоянии, так что он затвердевает, образуя пористые частицы, напоминающие пемзу.
