Розділ 2 основні методи фізичної реабілітації пацієнтів після вогнепальних поранень стегнової кістки

Основною формою відновного лікування на різних етапах є заняття лікувальною гімнастикою, але в загальний обсяг фізичного навантаження включається ранкова гігієнічна гімнастика, самостійні заняття за індивідуальними завданнями, лікувальна дозована ходьба з точно дозованим ваговим навантаженням (спочатку без опори на оперовану кінцівку), фізіотерапія, механотерапія в залежності від етапу реабілітації і загального стану хворого [36].

Особливостями методики лікувальної гімнастики після стабільно-функціонального остеосинтезу: дотримання дозування фізичних вправ строго в залежності від стану хворого і підвищення навантаження лише за неодмінної умови виконання без напруги вправ підготовчого характеру.

Передумовами до призначення масажу є загальновідомий факт яскраво вираженої його дії на периферичний кровообіг. Враховуючи закономірну залежність між рівнем кровообігу і регенеративними процесами, можна говорити не тільки про можливість його застосування у випадках уповільненого зрощення перелому, але й для стимуляції кістко утворення [6].

Масаж має знеболюючий вплив. Завдяки цьому в перші дні після перелому зменшується болюче напруження м'язів травмованої кінцівки, що сприяє успішній репозиції відламків. Але застосування масажу на оперовану кінцівку використовується у разі відсутності ускладнень заживлення м’яких тканин в області поранення та відсутності інших противопоказань [28].

Фізичні чинники в лікуванні різних захворювань і травм, як можливий і важливий резерв підвищення ефективності їх терапії, давно привертають увагу медиків та реабілітологів. Використання їх постійно розширюється, і сьогодні важко назвати захворювання, при якому фізіотерапевтичні методи не застосовувалися б з користю для пацієнта.

Для раціонального використання методів фізіотерапії в загальному комплексі медичної реабілітації поранених і хворих необхідно дотримуватися синдромно-патогенетичної класифікації.

У комплексі лікування переломів кісток фізіотерапія відіграє вирішальну роль як для повного і швидкого функціонального відновлення кінцівок, так і для попередження ускладнень [21].

Поранення нижніх кінцівок в переважній більшості випадків призводять до обмеження, більшою чи меншою мірою, рухливості суглобів.

До недавнього часу обов'язковим компонентом лікування вважалася іммобілізація кінцівки за допомогою гіпсової пов'язки або іншого зовнішнього фіксатора, що неминуче призводило до формування контрактури (обмеження рухливості), атрофії м'язів. Сучасні високотехнологічні методи лікування патології опорно-рухового апарату, такі як артроскопія, остеосинтез та ін., змінили погляди медиків на процес відновлення функцій кінцівки і дозволяють почати процес реабілітації відразу після хірургічного втручання з допомогою механотерапевтичних апаратів, ЛФК та масажу. Процеси загоєння пошкоджених тканин,відновлення їх еластичності, рухливості суглобів проходять швидше та ефективніше при використанні механотерапії [19].