19. Перенесення хворого

Переносити хворого слід лише тоді, коли немає можливості отримати лікарську допомогу, або надати першу допомогу на місці (наприклад, під час пожежі, нещасного випадку на проїжджій частині дороги). Найбільш небезпечно переносити хворого з переломом хребта, зломаною чашкою чи пошкодженою шиєю (шийний хребет). Тоді потерпілий відчуває великий біль або втрачає свідомість, руки і ноги можуть бути паралізовані і кожен необережний чи невмілий рух може призвести до невиліковного паралічу чи смерті.

При транспортуванні хворого до лікарні найкраще проконсультуватися з лікарем по телефону. Адже за деяких ушкоджень і недугів, як-то інсульт, порушення мозкового кровообігу, коматозний стан, транспортуванням хворого мають займатся лише спеціалісти. Якщо ж цього зробити неможливо, слід дотримуватись наступних правил:

• Н

  38

  адавши першу допомогу прикиньте, в якому положенні найкраще везти чи нести його до лікарні. і, зазвичай, швидко самостійно припиняється.

г) паренхіматозна - виникає при пошкодженнях (пораненнях, розривах) паренхімантозних органів (печінки, селезінки, нирок, легень) і характеризується значною крововтатою через пошкодження численних судин (артерій, вен, капілярів). Паренхімантозні кровотечі є небезпечними і можуть призвести до смерті через знекровлення організму;

• залежно від того, куди витікає кров:

а) зовнішні - виникають при порушенні цілісності шкіри, як ускладнення поранення;

б) внутрішні - при поступанні крові у замкнуті порожнини, чи безпосередньо в оточуючі тканини.

Тимчасова зупинка кровотечі є попереднім етапом і застосовується з метою попередження крововтрати під час транспортування хворого і підготовки до кінцевої зупинки кровотечі.

Тимчасова зупинка кровотечі досягається за допомогою:

1. пальцевого притиснення судин. Цей метод базується на притисканні стінки судини в певних анатомічних точках між пальцем і кісткою. На кінцівках притискають судини вище рани, на шиї і голові - нижче. Стискання судин проводять кількома пальцями. Наприклад, при пораненні сонної артерії - голову кладемо на бік, знаходимо пульсуючий м’яз. Впираємось в поперечні відростки шийних хребців, трьома пальцями притискаємо сонну артерію нижче рани; при пораненні плечової атрерії - рана між дво- і триголовим м’язом плеча, притискати до плечової кістки; при пораненні стегнової артерії - притискати до стегнової кістки в паховій ділянці. Даний метод швидко втомлює і не є ефективним при пораненні підпахової та підключичної артерії;

2. накладання тиснучої пов’язки. Тиснуча пов’язка застосовується при тимчасовій зупинці кровотечі з м’яких тканин, при відсутності ушкодження великих артерій. На рану накладаюють стерильну пов’язку, далі прикладають великий жмут вати і фіксують круговими турами бинта. При продовженні кровотечі накладають ще один валик і ще тугіше його забинтовують. Даний метод особливо ефективний при поверхневих пораненнях голови та кінцівок, для зупинки зовнішніх венозних і капілярних кровотеч.

3. припіднятого положення чи максимального згинання в суглобі кінцівки. Максимальне згинання в суглобі ушкодженої кінцівки застосовується при кровотечах з підпахової та підключичної артерій, артерій передпліччя і кисті, стопи і гомілки. При пораненні підпахової і підключичної артерій слід максимально завести руку назад, притиснувши її до спини і фіксувати в такому положенні. При цьому підключична артерія стискується між ребром і ключицею. При пораненні судин передпліччя і кисті кровотеча зупиняється після максимального згинання і фікації в цьому положенні ліктевого суглобу. При пораненні стопи і гомілки проводять фіксацію ноги в положненні максимального згинання у колінному суглобі.

Припідняте положення кінцівки є допоміжним засобом і може тимчасово зупинити чи зменшити невеликі венозні кровотечі, цей метод слід застосовувати після накладання тиснучої пов’язки.

4. накладання джгута. При сильній кровотечі, коли не допомагають вищенаведені методи, існує ще один спосіб, не рекомендований Міжнародним Червоним Хрестом - накладання джгута. Його застосовують при кровотечах з артерій кінцівок. Найбільшого застосування набули еластичний резиновий джгут Есмарха (див. малюнок 1 є), матерчатий джгут-закрутка, широкий стрічковий та гумовий. За відсутності стандартного використовують імпровізований джгут з паска, пластової хустки (малюнок 1 а-г), бинта.

Правила накладання джгута:

• тимчасово зупиняють кровотечу, притисканням судини пальцем;

• на місце накладання ставлять прокладку з м’якої тканини;

джгут накладають вище місця поранення (на плече, стегно можна занести інфекцію), а також припікати її. Не рекомендовано накладати джгут для сповільнення проникнення отрути, а також поїти потерпілого спиртним.

Хворого слід якнайшвидше доправити до лікувального закладу. У випадку шоку приступати до першої допомоги при шоці.