- •5.0 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1. Загальні положення з охорони праці при організації будівництва
- •5.3. Заходи з охорони праці при розробці календарних планів
- •5.4. Заходи з охорони праці при розробці будівельних планів
- •5.5. Заходи з охорони навколишнього середовища
- •5,6. Вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •5,7.Безпечна організація вантажно-розвантажувальних робіт
- •5,8.Санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •5,9Електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •5,9,1. Перша допомога при травмуваннях, опіках, електропоразках
- •5,9,3.Пожежна безпека на буд. Майданчику
5,8.Санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
Для створення відповідних гігієнічних умов на будівельному майданчику керівники будівельно-монтажних організацій повинні забезпечити всіх працюючих санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, які мають бути підготовлені і введені в дію до початку основних будівельно-монтажних робіт на об'єкті. До санітарно-побутових приміщень належать : приміщення для зберігання домашнього одягу і спецодягу, для сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, душові, умивальники, вбиральні; приміщення для особистої гігієни жінки, їдальні, буфети та кімнати для приймання їжі. Залежно від інвентарності та використання санітарно-побутові приміщення бувають розбірні та інвентарні – багаторазового використання. Інвентарні санітарні приміщення залежать від конструктивних рішень і поділяються на пересувні, контейнерні і збірно-розбірні. Контейнерні побутові приміщення можуть бути самотні або з’єднані з об’ємних блокових елементів. Побутові приміщення пересувного типу зручніші, оскільки мають швидку маневреність та потребують мінімальних затрат часу і засобів розміщення їх у місцях виконання робіт ( підключення до джерел електроенергії, тепла, води, влаштування під’їздів). Їх починають експлуатувати відразу після перевезення на майданчик, оскільки вони мають постійно вмонтований інвентар. Контейнерні типи побутових приміщень самостійно не переміщують, їх перевозять на трайлерах чи санках, а на великі відстані – на платформах залізницею. На будівельних майданчиках поблизу робочих місць мають бути місця для відпочинку працюючих, куріння ( обладнані протипожежними засобами), захисні укриття від атмосферних опадів та сонячної радіації. Гардеробні, умивальні, душові, приміщення для приймання їжі розміщують на будівельному майданчику не далі ніж 500 м від робочих місць. Площа кожного приміщення залежить від максимальної кількості працюючих на будівництві й норми площі на одного працюючого. На кожному об’єкті будівництва повинна бути аптечка з перев’язними і лікувальними засобами для надання першої допомоги у разі поранення, порізів, вивихів і опіків. Кожний будівельний майданчик забезпечують питною водою, для чого встановлюють фонтанчики чи бачки на відстані 75 м від місця роботи. Входи в санітарно-побутові приміщення обладнують тамбурами, а перед ними встановлюють пристрої для чищення і миття взуття. Територія біля санітарно-побутових приміщень і світильники повинні бути чистими. В літній час проїзди і проходи біля цих приміщень треба поливати водою, а в зимовий – очищати від снігу та посипати піском.
5,9Електробезпека в умовах будівельного майданчика
Електробезпека-
це система організаційних та технічних
заходів що забезпечують захист людей
від шкідливого та небезпечного впливу
електричного струму, електричної дуги,
електомагнитного поля та статичної
електрики. Нехтування
електробезпекою спричиняє електротравми.
Електротравма – це травма, яка
спричинена дією електричного струму
чи електричної дуги.
За дією
електричного струму на організм людини
розрізняють такі види ураження :
теплове
– у вигляді опіків тіла, які бувають
трьох ступенів : почервоніння шкіри,
поява пухирів, обвуглення й омертвіння
тканин. Зовнішні опіки при ураженні 2/3
поверхні тіла і більше вважаються
смертельними. Внутрішні опіки небезпечніші
за зовнішні, тому що можуть спричиняти
розклад внутрішніх тканин;
механізоване – розрив тканин і пошкодження
кісток ;
світлове – захворювання
очей, осліпленні ;
хімічне – розклад
крові ;
біологічне – параліч
нервової системи ;
комплексне – включає всі або кілька
з перелічених уражень.
Ураження
електричним струмом поділяють ще на
електричні травми ( зовнішнє ураження
тканин) і електричні удари ( ураження
внутрішніх органів людини). Основними
причинами нещасних випадків бувають
недодержання правил техніки безпеки і
виробничих інструкцій; порушення
трудової дисципліни і внутрішнього
розпорядку; стикання з токоведучими
частинками механізмів безпосередньо
або через провідники, а також внаслідок
наближення до струмів високої напруги
на відстань, за якої може виникнути
розряд.
Особи, які допускаються до
електро робіт, повинні проходити медичний
огляд не рідше як двічі на рік, мати
технічну підготовку і кваліфікаційну
групу відповідально до виконуваної
роботи, пройти навчання безпечних
методів праці і перевірку знань
кваліфікаційною комісією. Присвоєння
кваліфікаційної групи підтверджується
посвідченням установленої форми. Щороку
працівники всіх категорій ( починаючи
з другої кваліфікаційної групи), які
обслуговують електроустановки, здають
іспити для подовження строку дій
посвідчень.
З метою безпеки
заземлюючий пристрій повинен мати опір
у кілька десятків разів менший, ніж
найменший опір тіла людини ( за нормами
від 4 до 10 ом).
Кількість заземлювачів,
відстань між ними і глибину їх закладання
визначають розрахунком, виходячи з
вимірювання опору грунтів розтіканню
струму, і вказують у проекті заземлюючого
пристрою.
Захисне вимикання –
надійніший засіб захисту, ніж звичайне
заземлення, але він потребує додаткового
обладнання. Захисне вимикання
рекомендується застосовувати, коли
безпечність не можна забезпечити
заземленням або коли влаштовувати
заземлення особливо важко.
Напруга
дотику є однією з причин травмування
робітників, які обслуговують
електрообладнання. Крім цього, причинами
електротравматизму нерідко стають
обрив електропроводів, зіпсована
ізоляція прокладених у землі електрокабелів
і замикання на землю струмоведучих
частин установок через заземлювач.
У цих випадках навколо місця замикання
на поверхні землі в радіусі 20 м утворюється
небезпечна зона розтікання струму.
Щоб уникнути травмування кроковою
напругою, не можна допускати до місць,
де її виявлено, людей і тварин, поки не
вимкнено електрострум. Захиститися від
ураження можна діелектричним взуттям.
Обладнуючи тимчасову проводку на
будівельних майданчиках, слід суворо
додержувати встановлених правилами
відстаней проводів на землі ( не менш
як 6 м) і по горизонталі до будови ( не
менш від 1 м). Тимчасові проводки з
ізольованими проводами слід підвішувати
не нижче як на 2,5 м від робочого місця,
3,5 м над проходами і 6 м над проїздами.
При висоті меншій як 2,5 м від рівня землі
або підлоги проводи слід укладати в
труби або коробки.
Тимчасове
освітлення на будовах можна влаштовувати
лише з додержанням усіх правил улаштування
постійних освітлювальних установок.
Не допускається тимчасове встановлення
електрообладнання у сирих приміщеннях,
а також у приміщеннях, небезпечних щодо
пожежі або вибуху. Для таких умов
передбачається спеціальне обладнання.
Тимчасово встановлені машини,
трансформатори й усі доступні для
випадкового дотику струмоведучі частини
електроустановок
слід
захищати решітками, перегородками або
іншими захисними засобами і відповідними
попереджувальними написами. Обладнання,
що перебуває під високою напругою, треба
встановлювати у спеціальних приміщеннях
і закривати на замок.
Уся зовнішня
і внутрішня електропроводка на
будівництві, особливо на риштуваннях,
а також у всіх допоміжних приміщеннях
( склади, майстерні, будівельні подвір’я
тощо) і в будівельних механізмах повинна
бути виконана тільки ізольованими
проводами відповідних марок.
Щоб
створити безпечні умови роботи при
ремонті вимкнених частин електроустановок,
до початку робіт необхідно :
- на
рубильниках і рукоятка, через які може
бути ввімкнено напругу, вивісити
табличку: « Не вмикати – працюють
люди!»;
- перевірити контрольною
лампою або індикатором, чи вимкнено
напругу;
- заземлити й закоротити все
фази на вимкненій ділянці;
- працювати
в головному уборі, гумових колошах,
рукавицях і застосовувати інші захисні
засоби;
- користуватися напилками,
металевими метрами та іншими металевими
незахищеними від струму інструментами
заборонено.
До особистих засобів
захисту належать:
- ізолюючі підставки,
якими користуються для обслуговування
електроустановок будь-якої напруги.
-
гумові килимки або доріжки завтовшки
3,5 мм ( для напруги до 1000 В) і 7-8мм (для
напруги понад 1000 В)
- діелектричні
рукавиці, які випускають двох видів:-
для обслуговування електроустановок
до 380 В і більше.
- діелектричні калоші
й боти, виготовлювані без лакування із
спеціальних сортів гуми.
- ізолюючі
кліщі, які застосовують для знімання
та вставлення трубчастих запобіжників
і в інших випадках.
- захисні окуляри,
якими користуються, щоб запобігти
пошкодженню очей електричною дугою
-
рукавиці для захисту від опіків
-
вогнестійкі костюми, які застосовуються
під час електрозварювання, паяння тощо.
