- •Курсова робота
- •1.Пояснювальна записка
- •2.Зміст додатків
- •3. Позитивні сторони _______________________________________
- •1. Системний аналіз
- •1.1 Вимоги до продукту(Визначення с, d-вимог)
- •2. Розробка інтерфейсу програми
- •2.1 Кроки розробки призначених для користувача інтерфейсів
- •2.2 Проектування інтерфейсу
- •3. Вибір архітектури
- •3.1 Функціональна структура програми(Типи моделі розробки)
- •3.2 Вхідні дані на розробку автоматизованої системи
- •3.3 Вибір середовища програмування
- •3.4 Вибір сервера баз даних
- •4. Детальне програмування
- •4.1 Логічна структура програми
- •4.2 Розробка структури бази даних проекту
- •4.3 Розробка структури таблиць бази даних
- •Висновок
- •Список літератури
- •Додаток 1. Лістинг програми
3. Вибір архітектури
3.1 Функціональна структура програми(Типи моделі розробки)
IDEF0 – Діаграма декомпозиції. Дану модель використовують для показу функціональної діяльності системи.
Спочатку в програму вводяться дані про клієнта, лікарів та коштів(в квитанціях). Із отриманих даних обчислюється прибуток за певний день та на основі цих даних здійснюється пошук. До обчислення прибутку за день прикріплюється довідка та бухгалтерська система, та із обчислення отримується вартість за день. Із пошуку отримуються певні дані, які шукались, та на друк поступають дані про ліки та клієнтів. Із друкування звітів отримуємо чек по оплаті та діагноз.
DFD – діаграми потоків даних.
Дані про лікарів, клієнтів та препаратів заносяться в базу даних(БД), до якої прикріпляється довідка. Підрахування вартості за день відбувається на основі даних в БД, які заносяться в БД. Пошук здійснює свою функцію на основі даних в БД над клієнтами та діагнозами. Дані БД(дані про клієнтів та діагнозів) та дані пошуку над БД виводяться для користувача, звідки потім є можливість створення звітів де після чого є можливість друку їх.
3.2 Вхідні дані на розробку автоматизованої системи
Для розробки даної автоматизованої системи медичного діагностичного центру використовується ERwin, BatchAccess та Builder c++ 6.
ERwin – для створення схеми бази даних(БД) та генерування коду БД для BatchAccess;
BatchAccess – для створення БД, на основі генерованого коду на основі схеми БД із ERwin.
Builder c++ 6 – для програмної реалізації додатку, який буде працювати із генерованою БД, де для зв’язку з нею буде використовуватися драйвер ADO.
3.3 Вибір середовища програмування
Програмний додаток Medical© control створюється в середовищі Builder С++ 6 на мові високого рівня C++. Builder С++ 6 містить в собі достатню кількість компонентів для зв’язку та обробки даних з обраної бази даних.
Для зв’язку з базою даних використовується компонент ADOConnection, в якому вказується шлях до потрібної бази даних(“MDC.mdb”) та використовується драйвер «Microsoft Jet 4.0 OLE DB Provider». Для того щоб користувач мав змогу керувати даними через програмний додаток, на форму поміщається DataSource, ADOTable(для таблиць) або ADOQuery(для запитів) і після цього до візуальних компонентів DBGrid та DBNavigator з’єднується DataSource. Для того щоб обрану таблицю було видно, потрібно в ADOTable в властивостях Connection = ADOConnection, TableName = Table(обрана таблиця із бази даних), Active = true та підключити її до DataSource. Якщо ж використовувати ADOQuery, то в властивостях Connection = ADOConnection, SQL = Strings(певний SQL код), Active = true та підключити її до DataSource.
3.4 Вибір сервера баз даних
Для генерації бази даних було використано драйвер сервера ODBC. Драйвер Microsoft ODBC для SQL Server - це ізольований драйвер, який надає API-інтерфейс, який реалізує стандартні інтерфейси ODBC з Microsoft SQL Server.
Цей сервер виконує обслуговування та управління базою даних, відповідає за цілісність і збереження даних, забезпечує операції введення-виведення при доступі клієнта до інформації.
4. Детальне програмування
4.1 Логічна структура програми
Основними об’єктами бази даних медичного діагностичного центру є: Діагнози, Квитанції, Лікарі, Клієнти, Препарати.
Таблиця «Діагнози» зв’язана з таблицею «Клієнти» полем «Код діагнозу». Таблиця «Клієнти» зв’язана з таблицею «Квитанція» полем «Код клієнта» та зв’язана з таблицею «Лікарі» полем «Код лікаря». Таблиця «Квитанція» зв’язується з таблицею «Препарати» полем «Код препарату».
Під час проектування програмного додатку, до нього були добавлені компоненти ADOQuery, що містять в собі SQL код даної бази даних.
