8. Які з перерахованих функцій не належать до інноваційної інфраструктури?

1) підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації підприємців та інших учасників інноваційного процесу;

2. захист прав інтелектуальної власності;

3. захист прав споживачів;

4) просування інноваційних проектів, науково-технічних розробок і наукоємної продукції.

9. Технопарки - це:

1. розгалужені територіальні організаційні структури, створені на базі населеного пункту або ж такі, що утворюють такий населений пункт навколо се­бе;

2. організаційні структури, які охоплюють наукові установи, ВНЗ, підп­риємства, інформаційно-виставочні комплекси, служби сервісу тощо, об'єднані організаційно і територіально в локальний науково-технічний комплекс;

3. сукупність політичних, економічних, правових, управлінських, фінан­сових, інформаційних, наукових та інших інститутів ринку інновацій, що ство­рюють умови для ефективної реалізації інноваційної діяльності;

4. виробничі приміщення та лабораторна база, у яких на обмежений тер­мін на правах оренди розміщають малі інноваційні фірми, яким на пільгових умо­вах надаються матеріально-технічні, фінансові, інформаційні та ін. ресурси, кон­салтингова, сервісна та ін. підтримка з метою сприяння комерціалізації науково-технічних розробок, винаходів, ноу-хау тощо.

10. Інноваційна культура підприємства чи установи - це:

1. накопичені знання, досвід, переконання, особливості поведінки і вза­ємовідносин персоналу (менеджерів, інженерно-технічних працівників, робітни­ків), систему його мотивації, порядки в організації тощо, які характеризують сту­пінь сприятливості окремих працівників, груп працівників (підрозділів) і органі­зації в цілому до нововведень, готовність втілити їх у нові продукти, технології, управлінські рішення тощо;

2. складова частина інноваційного потенціалу, яка характеризує рівень освітньої, загальнокультурної та соціально-психологічної підготовки особистості й суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах. Інноваційна культура відображає цін­нісну орієнтацію людини на нововведення, закріплену в мотивах, знаннях, умін­нях і навичках, а також зразках і нормах поведінки. Вона відіграє роль соціально-культурного механізму регуляції інноваційної поведінки людини;

3. центри фінансової відповідальності, які дозволяють самореалізувати підприємницькі ініціативи окремих, найбільш талановитих, менеджерів щодо стратегічного розвитку бізнес-портфеля, або стратегічної бізнес-одиниці, підви­щити їх відповідальність, сумлінність виконання службових обов'язків, ефектив­ність аналізу бізнес-середовища; прискорити процес реакції на запити потенцій­них споживачів та вмотивованість налагодження управлінської діяльності з дося­гнення максимального кінцевого результату;

4. взаємозв'язаний комплекс дій задля забезпечення умов тривалого ви­живання і розвитку підприємства на ринку на основі створення і впровадження інновацій.