4.2. Програмна частина
Для того щоб можна було керувати розробленим ІЧ пристроєм, що складається із простого ІЧ діода, який припаяний до звичайного 3,5 мм роз’єма, що вставляється в роз’єм для навушників. Але якщо не написати відповідне програмне забезпечення для того, щоб можна було керувати подачею ІЧ сигналів із пристрою, тоді від такого пристрою буде мало користі. І таким чином було вирішено написати програмне забезпечення для того, щоб можна було керувати дистанційно побутовими приладами за допомогою розробленого і достатньо простого пристрою.
Так як в даний час багато людей користуються смартфонами з мобільною операційною системою Android, то було вирішено написати відповідний додаток під цю операційну систему. Після огляду всіх аналогічних програм і виявлення і аналізу їхніх позитивних і негативних сторін було вирішено розробити свій додаток, який би містив переваги всіх аналогічних програм і не містив недоліків. Для написання додатку для Android було обрано середовище розробки SDK Eclipse в якому доступні всі новітні версії Android, що забезпечить сумісність розробленого додатка з іншими смартфонами та планшетами [2, 20, 22]. В цьому середовищі розробки для написання програмного забезпечення використовується мова програмування Java, що є досить популярною і часто використовується для створення мобільних додатків.
Для зручності було вирішено зробити головне вікно достатньо простим і не загромаджувати його непотрібними функціями, а використовувати тільки найпотрібніші функції. Серед таких функцій було вирішено зробити перемикання режимів роботи (каналів телевізора), збільшення і зменшення гучності або інших параметрів. Також для того щоб уникнути самовільних натиснень було зроблено кнопку ввімкнення і вимкнення додатку, який було названо Remote Control.
Рисунок 4.6 – Головне вікно програми Remote Control
Для зручності було створено кнопку під назвою «Mute», що відключає звук в телевізорі або іншому пристрої, яке працює зі звуком. Так як додаток Remote Control розроблявся для смартфонів, то потрібно виділити файли в яких розміщується код. При створенні програми автоматично створюється головний клас MainActivity.java, який відповідає за поведінку Activity. Також в цьому файлі розміщений основний код і всі дії, які відбуваються в програмі. Але, крім цього, Activity «реєструється» в системі за допомогою маніфест-файлу – AndroidManifest.xml [31-33].
В файлі AndroidManifest.xml оголошені всі активності, служби , приймачі і контент-провайдери програми. Також він повинен містити необхідні додатку дозволи. Наприклад, якщо додатку потрібно доступ до мережі, це має бути визначено в файлі «AndroidManifest.xml» можна розглядати, як опис для розгортання Android–додатку.
У файлі activity_main.xml описані всі візуальні елементи програми, наприклад такі як кнопки і текстові поля, а також їх властивості і їх розміщення на головному вікні [20, 36, 37,].
Після написання всіх властивостей і логіки керування ІЧ пристроєм можна запустити готовий додаток на віртуальному смартфоні і протестувати роботу основних компонентів. Після відлагождення проекту був скомпільований *.apk файл, який можна завантажити на смартфон і протестувати в справжніх умовах.
Для тестування використовувався DVD програвач фірми BBK і ресивер Thomson. Приймач здатний управляти цими пристроями з відстані близько 15 метрів. Також був протестований проектор ViewSonic PJD 5132, який керувався за допомогою розробленого пристрою і програмного додатку. Проектор сприймав керуючі сигнали тільки якщо близько піднести передавач, що було проблематично, так як він розташовувався на певній висоті.
Для того щоб покращити дальність сигналу і його точність було вирішено підлаштувати частоту несучої. При зміні частоти тестові пристрої стали працювати аналогічно проектора, отже, накладати інформаційний сигнал на одну і ту ж несучу не можна. В ході довгого підбору і аналізу була підібрана частота.