- •1 Аналітичний огляд
- •Призначення системи
- •1.2. Функції системи
- •5 Охорона праці
- •5.1 Обґрунтування вибору об’єкта
- •5.2.2 Мікрокліматичні параметри
- •5.2.4 Освістлення
- •5.2.7 Електробезпека
- •5.2.5 Вібрація
- •5.2.6 Електромагнітне, іонізуюче випромінювання
- •5.3 Розрахунок звукоізоляції і звукопоглинання
- •5.3.1 Розрахунок сумарного рівня кількох джерел шуму
- •5.3.2 Розрахунок еквівалентного рівня шуму
- •5.3.3 Розрахунок потрібного зниження рівня шуму
- •Висновки
5.2.5 Вібрація
Основним джерелом вібрації є вентилятор у системному блоці. Гігієнічне нормування вібрацій регламентують ГОСТ 12.1.012-90 «Вибрационная безопасность, Общие требования» та СН 2.2.4/2.1.8.566-96 «Производственная вибрация, вибрация в помещениях жилых и общественных зданиях»
Для захисту від впливу вібрації застосовуються різні неметалічні віброізолятори: пластмасові і гумові прокладки.
5.2.6 Електромагнітне, іонізуюче випромінювання
Хвилі – доволі поширене у природі явище. Вони поділяються на два види – електромагнітні та механічні. Електромагнітні хвилі не потребують середовища поширення, на відміну від механічних.
Джерелом електромагнітних випромінювань в лабораторії є монітор комп'ютера. СанПиН 2.2.2.542-96 «Гигиенические требования к видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и организации работы» встановлює гранично допустимі рівні напруженості електричного поля .
Гранично припустимий рівень напруженості електричного поля встановлюється рівним 25 кВ/м. Було встановлено такі показники: напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відео монітора – 5В / м, напруженість магнітної складової електромагнітного, поля на відстані 50см від поверхні відео монітора – 0,1 А / м, Напруженість електростатичного – 10кВ / м, максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора 5мкбер / ч, інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10 МВт / м 2,
Для захисту від підвищеного рівня електромагнітних випромінювань згідно СанПиН 2.2.2.542–96 «Гигиенические требования к видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и организации работы», необхідні наступні заходи:
збільшення відстані зорового аналізатора до екрану 50-70 см;
обмеження годин роботи за дисплеєм до чотирьох годин на добу (не більше 20 годин в тиждень);
вживання захисного екрану;
використовуються сучасні типи моніторів, які відповідають стандарту ТСО'99 (обмеження на рівень електромагнітних випромінювань).
У розглянутому приміщенні як дисплей ПЕВМ використаний монітор, який задовольняє всім вимогам стандарту TCO'99.
Таблиця 4.2 – Значення допустимої електричної та магнітної напруженості
-
Напруженість електромагнітного поля по електричної складової на відстані 50 см від поверхні відеомонітора
10 В/м
Напруженість електромагнітного поля з магнітної складової на відстані 50 см від поверхні відеомонітора
0.3 А/м
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати
20 кВ/м
5.2.7 Електробезпека
Згідно до ГОСТ 12.1.038–82 «Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» на робочому місці оператора допускаються наступні рівні напруг дотику і струмів, значення яких наведені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 – Гранично допустимі значення напруг дотику і струмів
-
Рід струму
U (не більш), В
І, мA
Змінний, 50 Гц
2.0
0.3
Постійний
8.0
1.0
Напруги дотику і струми наведені при тривалості впливу не більше 10 хвилин на добу.
Для забезпечення електробезпеки даним проектом згідно до ГОСТ 12.1.030–81 «Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» передбачені наступні міри:
- робоча кімната обладнана 3-х жильним проводом з жилою захисного заземлення, електрично-з'єднаним з заземлювачем;
- усі корпуси ЕОМ заземлені. Заземлені конструкції, що знаходяться у лабораторії, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні трубки, кабелі із заземленням відкритим екраном) мають бути
- захищені діелектричними щітками або сітками, з метою недопущення потрапляння працівника під напругу;
- для захисту від впливу електричного струму клавіатура, засувки дисководів і кнопки керування виконані з непровідного матеріалу;
- не допускається влучення на працюючу ппаратуру різних рідин, що є провідниками електричного струму;
- працюючий персонал проінструктований по техніці електробезпеки.
5.2.8 Пожежна безпека
Для забезпечення пожежної безпеки в лабораторії згідно СНиП 2.04.09-84 «Пожарная автоматика зданий и сооружений», Закон України № 3747–ХII “Про пожежну безпеку” упроваджують наступні заходи:
для забезпечення умов, при яких небезпека виникнення пожежі буде мінімальною, будівельні конструкції, виготовлені з цеглини, залізобетонних конструкцій, скла і металу, а всі дерев'яні конструкції просочені вогнезахисним з'єднанням (антипірином);
всі види кабелів, прокладені в металевих рукавах до розподільних щитів і стійок живлення;
для запобігання розповсюдження вогню у момент пожежі, вбудовані протипожежні перешкоди у вигляді протипожежних стійок, перегородок, перекриттів, зон, дверей, вікон, люків і клапанів;
для протипожежного захисту евакуаційні шляхи відокремлені від сусідніх приміщень глухими стінками, а вхід у них влаштований через повітряну зону;
для усунення продуктів горіння з приміщення, в конструкціях зроблені димові прорізи і шахти;
для гасіння пожеж використовуються хладоновий вогнегасник (для гасіння, що не пошкодить обладнання таке як комп’ютерне устаткування та радіоелектронна апаратура) і повітряно-пінний вогнегасник (для гасіння пожеж електричного обладнання, що знаходиться під напругою, сильно нагрітих та розплавлених речовин);
для попередження пожеж використовується пожежна сигналізація, що застерігає про пожежу.
Категорія лабораторії визначена як Г – «помірна пожежонебезпека» . План евакуації розташований біля дверей приміщення та в коридорі біля сходів на видному місці.
