Висновки до розділу 1

У цілому завдання, поставлені на початку розділу були виконані. Спираючись на комплексне понятійно-категоріальне підґрунтя, ми виділили елементи дискурсу здоров’я та помістили їх у часовий, просторовий та аксіологічний виміри аналізу. Зауважимо до цього, що отримання відповідей на поставлені питання, стало необхідним опертям для постановки та вирішення нових задач. Так, дослідження питання трансформації дискурсу здоров’я в історично-цивілізаційній перспективі підводить нас до потреби ретельного аналізу такого комплексного та багатовимірного феномену як стиль життя. Крос-культурне співставлення дискурсів здоров’я спрямовує наші міркування у напрямі детального осмислення особливостей функціонування сучасного дискурсу культури здоров’я. Розгляд ціннісної складової дискурсу здоров’я в історично-культурній перспективі піднімає питання, пов’язані із реалізацією цінності здоров’я як поведінкового регулятора (співвіднесення цінності здоров’я із повсякденними практиками).

Варто зазначити, що вже на даному етапі дослідницької роботи, нами було запропоновано цілий ряд принципово нових аспектів дослідження феномену здоров’я як соціокультурного явища. По-перше, на основі авторського підбору теоретичних концептів (теорія дискурсів M. Foucault, феноменологія A. Schütz, соціологія знання P. Berger та T. Luckmann, етнометодологія H. Garfinkel, соціальна драматургія E. Goffman) було здійснено своєрідне «дискурсивне розчленування» феномену здоров’я на операційні елементи аналізу, що були нами розглянуті у площині різних часових та просторових текстів – історично-цивілізаційних епох та культурно-цивілізаційних суспільних утворень.

Говорячи про трансформацію дискурсу здоров’я у часі, ми ввели поняття «локус контролю здоров’я» для позначення якісної характеристики в контексті історично-цивілізаційного аналізу. У такий спосіб ми використали запропонований N. Elias концепт «приборкання афекту» в площині аналізу дискурсу здоров’я на соціогенетичному рівні.

Ще одним нашим нововведенням став розгляд двох базових світоглядних парадигм як основних культурно-цивілізаційних типів конструювання дискурсу здоров’я. Причому ми намагалися здійснювати аналіз у спосіб, який би не протиставляв ці парадигми та не намагався оцінити їхню ефективність, визначити кращість однієї з них на противагу до іншої абощо. Натомість ми прагнули представити різні культурні точки зору на питання конструювання здоров’я для того, щоб надалі враховувати можливість їх поєднання та діалектичної взаємодії в умовах розгортання та функціонування сучасного дискурсу здоров’я.

Нарешті, особливий наголос ми зробили на неодновимірності структури ціннісного виміру дискурсу здоров’я. Нами були представлені різні аспекти аксіологічної природи здоров’я: співвідношення об’єктивної та суб’єктивної цінності здоров’я, здоров’я як цінність інструментальна та термінальна, цінність здоров’я як явища sui generis тощо. Усвідомлення немонолітності цінності здоров’я примушує нас більш ретельно та виважено підходити до питання її втілення у вигляді поведінкового нормативного регулятора, коли йдеться про співвіднесення цінності здоров’я із повсякденними практиками конкретних індивідів.

РОЗДІЛ 2