8.3 Види креслень
8.3.1 Усі креслення виконуються відповідно до єдиної системи конструкторської документації.
8.3.2 Робоче креслення - це документ, що вміщує зображення деталі і інші дані, необхідні для виготовлення і контролю ( матеріал, обробка, шорсткість, відхилення і т.п.). Креслення деталі виконується відповідно до вимог програми даної навчальної дисципліни з дотриманням нормативної документації (НД).
На кожний виріб виконується окреме креслення. Розміри на кресленнях проставляються відповідно до вимог ГОСТ 2.307-68.
Умовні позначення матеріалу повинні відповідати визначенням, які встановлені стандартами на матеріали.
8.3.3 Складальне креслення - це документ, що вміщує зображення складальної одиниці та інші дані, необхідні для її складанні і контролю. При необхідності до складального креслення додається специфікація.
8.3.4 Габаритне креслення - це документ, що вміщує контурне зображення виробу з габаритами і необхідними розмірами.
8.3.5 Монтажне креслення - це документ, що вміщує контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, необхідні для його монтажу на місці використання.
8.3.6 Схема - це креслення, на якому у вигляді умовних позначень або зображень показано складові частини виробу і зв'язок між ними. Згідно з ГОСТ 2.701 - 84 схеми поділяються на таки види:
- електричні - Е;
- гідравлічні - Г;
- пневматичні - П;
- кінематичні - К;
- комбіновані - С.
Залежно від основного призначення схеми поділяють на такі типи:
- структурні - 1;
- функціональні - 2;
- принципові - 3;
- монтажні - 4;
- підключення - 5;
- загальні - 6;
- розташування - 7;
- інші - 8;
- суміщені - 9.
Назва схеми визначається її видом і типом. У конструкторських документах схеми позначають шифром, який складається з букви і цифри, що показують її вид і тип, наприклад:
- К3 - схема кінематична принципова;
- Е2 - схема електрична функціональна.
При виконанні схем використовуються стандартні графічні позначення (наведені в додатках). При повторенні одних і тих же знаків виконувати їх потрібно однаково.
Приклад розташування умовних графічних позначень елементів на схемі подано на рисунку 8.2.
Рисунок 8.2 – Приклад розташування позначень елементів на схемі
Умовні графічні позначення елементів і лінії їх електричного зв'язку виконуються на схемах однією і тією ж самою товщиною лінії 0.2...1 мм. Кожний елемент, який входить у склад виробу, повинен мати літерно-цифрове позиційне позначення. Воно складається з двох частин, які записуються без розділових знаків і пропусків.
Перша частина - літерний код елементів, який визначає його вид згідно з ГОСТ 2.710-81 (одна чи кілька літер латинського алфавіту), наприклад, R - резистор, VТ - транзистор, VI) - діод або стабілітрон та інше (повний перелік наведено в додатках).
Друга частина - порядковий номер елементів (одна або кілька арабських цифр). Порядкові номери присвоюють елементам одного і того ж виду, яким присвоєний однаковий літерний код, наприклад, R1, R2, VТ1, VТ2. Порядковий номер присвоюється елементам, починаючи з одиниці, і далі згідно з послідовністю розташування елементів на схемі - зліва праворуч і зверху донизу (рисунок 8.3).
Написи R1, VT1 та інші слід писати зверху або праворуч від умовних графічних позначень елементів. Для них застосовують креслярський шрифт одного й того ж розміру .
Рисунок 8.3 – Оформлення схеми
При необхідності до схеми додається відомість елементів схеми (рисунок 8.4) з вказівкою їх позначення, марки, кількості та характеристики.
Елементи записуються у перелік групами в алфавітному порядку літерно-цифрових позначень. У межах кожної групи з однаковим літерним кодом елементи вказують за зростанням їх порядкових номерів.
Рисунок 8.4 – Відомість елементів схеми
8.3.7 Генеральний план - проектний документ, на якому вказані розміри та конфігурації території об’єкту, розміщення і габарити будівель, які є або проектуються, споруд, розташування санітарно – захисних зон, благоустрою території.
При виконанні генеральних планів необхідно користуватися умовними зображеннями елементів об’єкту.
На кресленні генерального плану зверху зліва стрілками і буквами вказується напрям сторін світу; тут же зображується фігура у вигляді многокутника, яка показує напрям домінуючих вітрів (роза вітрів).
На генеральному плані вміщують експлікацію об’єктів з вказівкою порядкового номеру об’єкту та його найменування (номера об’єктів розміщують зверху униз). Експлікація виконується на вільному місці креслення (рекомендується над основним написом) або на окремому аркуші.