Михайло Старицький
«це говорить інтелігент до рівних інтелектуалів про свої погляди та почування» (І.Франко)
«найвидатніший із усіх»… «намагався внести свіжий струмінь у поетичне слово…» (М.Зеров)
«новий псалом живого слова»
Михайло Михайлович Коцюбинський "великий Сонцепоклонник", Великий майстер живописання словом, аристократ Духу, інтелігент високої проби
Глибоким зором і пером тонким
Він слугував народові своєму,
Боліючи душею разом з ним (М. Рильський)
"Його проза - це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського - це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину" - П. Кононенко
Ольга Юліанівна Кобилянська "Гірська орлиця", «вірна дочка українського народу» (А.Малишко)
"Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі" ( В. Земляк)
"Пишна троянда в саду української літератури" ( М. Старицький)
«робітниця свого народу», «пишна троянда в саду української літератури»
Не всі мають те, що хтось має, хтось має іскру в серці, огонь в душі, се, може, не дає щас-тя, але дає щось більше і вище від щастя, щось таке, чому назви немає в людській мові (Леся Українка)
«Я просто зачарований Вашою повістю,— все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу» (М.Коцюбинський).
Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі (В. Земляк)
«Талановита буковинська письменниця внесла в наше письменство новий тон, новий спосіб писання, узятий з новішої німецької літератури та філософії…»(І.Франко)
Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) "Дочка Прометея", «світло нагірне», геніальна донька українського народу
«Чи не одинокий мужчина на новочасну соборну Україну» (Карпенко-Карий)
«Лісова пісня» - «діамантовий вінець Лесі Українки» (М.Рильський)
Лариса Петрівна Косач. Леся Українка. Окраса й гордість української нації, одна з фундаторів нової української літератури. Наш патент на благородство перед Європою і світом (Б.Степанишин)
Україна, на мій погляд, нині не має поета, що міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятися з Лесею Українкою (І. Франко)
Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини (І. Франко)
«Письменниця революційно-демократичного напряму кінця XIX – початку XX століття, учасниця загальнодержавного визвольного руху, полум'яний пропагандист ідей наукового соціалізму, вона оспівала "нащадків Прометея", разом з ними своєю творчістю світила "досвітні огні" революції, здобувши від народу величні й славні імена Дочка Прометея і Співачка досвітніх огнів...»
Інтереси Лесі Українки були дуже широкі: поезія, драматургія, проза, літературна кри-тика, публіцистика, історія, етнографія й фольклор, музикознавство. В усіх цих різно-манітних ділянках духовного життя українського народу вона стояла на рівні передо-вих ідей свого часу (О.Білецький)
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й раб-ства» (П. Тичина).
Життя Лесі Українки — великий подвиг в ім'я народу, «її мужність, пристрасність бор-ця, її стійкість, її непохитність у біді,— властивості, які вирізняють не лише поезію, а й життя великої Лесі Українки» (М. Бажан).
Василь Семенович Стефаник (Василь Семенів)
«поет мужицької розпуки» (Марко Черемшина)
сільський філософ, інтелігент, новеліст світового рівня, Бетховен українського села , поет мужицької розпуки
Василь Степаник, може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка… Стефаник – абсолютний пан форми … правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом (І. Франко)
Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина кріпко настроїти й натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена ( В. Стефаник)
Як коротко, сильно і страшно пише ця людина (М. Горький)
Ані одного такого слова не писав, якого не хотів написати, і ні одного зайвого слова – сама золота пшениця, якою довгі літа живитиметься народ на добро і на славу, на здійснення своїх і твоїх великих бажань (Б. Лепкий)
Микола Кіндратович Вороний (Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик,
Homo, Sirius, М. В., М-У-ко)
«Всю діяльність Миколи Вороного пронизувала одна благородна ідея: включити українську культуру в орбіту світового культурного процесу» ( Г. Верес )
Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь, Ганна Красолька)
Олександр Олесь – співець природи і кохання,
аристократ духу,
захисник національних інтересів України,
«майстер віршованої форми і легких , граціозних пісень»,
бард національного відродження,
український Гейне (І. Франко)
Поезія Олексанра Олеся «... має в собі мелодію ... Майже кожен віршик так і проситься під ноти ...» (І. Франко)