- •Групи сполучників за значенням
- •Групи сполучників за будовою
- •Групи сполучників за вживанням
- •Групи часток за значенням і вживанням
- •Правопис часток
- •Групи вигуків
- •Немає частки в рядку
- •2.Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
- •Прочитайте текст. Виконайте завдання 17 до нього.
- •Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання 32—34.
- •Прочитайте текст. Виконайте завдання 14—16 до нього.
- •Завдання 17 – 31 мають по 5 варіантів відповіді, із яких лише один правильний.
- •Завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей. Прочитайте текст. Виконайте подані після нього завдання 32-34.
- •33. Підрядні сполучники вжито в реченні
- •Завдання на встановлення відповідності
- •Прочитайте текст. Виконайте завдання 12—14 до нього.
Групи часток за значенням і вживанням
Група |
Роль у мовленні |
Приклади |
Формотворчі |
утворюють форми дієслів: • умовного способу • наказового способу |
прикалад би, б ай, нехай |
Заперечні |
передають заперечення |
не, ні, ані |
Модальні |
уживаються для • оформлення запитання • ствердження думки • підсилення думки • виділення окремих слів і підсилення їхнього значення • вказівки на предмет, дію, місце • вказівки на кількість • спонукання до дії |
чи, хіба, невже еге, атож, так, аякже, як, та, що за, що то, навіть, тільки, хоч, хоча б, лише, лишень, аж, же, таки, уже, собі, от, це, то, ото, он, ген приблизно, майже, мало не, трохи не, чи не, годі, бодай, -бо, -но, ну |
Правопис часток
Спосіб написання |
Умова |
Приклади |
Разом |
частки аби, ані, де, чи, чим, що, як у складі будь-якої частини мови |
абиякий, аніскільки, чимдуж, щосили |
частки би, б, же, ж, то, що в складі сполучників або інших часток |
мовби, нібито, аякже, абощо |
|
частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах і в складі займенників і прислівників |
купається, вклонивсь, колись, когось |
|
Через дефіс |
частки -бо, -но, -то, -от, -таки, що стоять безпосередньо після слова, якого стосуються |
чекай-но, тому-то, знайшов-таки (але таки знайшов, усе ж таки) |
частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, які стали префіксами або суфіксами в прислівниках і займенниках |
казна-хто, бозна-чому, хто-небудь |
|
Окремо |
формотворчі частки |
хотілося б, нехай готує |
частки, що надають словам смислових чи емоційних відтінків |
аж, ж, саме, ще, хоч |
|
частки у сполуках слів (здебільшого в сполучних словах) |
поки що, навряд чи, дарма що, що за, що ж до |
Вигук — особлива незмінна частина мови, що виражає почуття і волевияв-лення, не називаючи їх (ой, ах, гей, ну, ого-го, алло, гайда тощо). Вигук не на-лежить ані до самостійних, ані до службових частин мови.
Групи вигуків
За походженням |
непохідні (утворені з одного або кількох звуків) |
о! ого! ех! гм! |
похідні (утворені від інших частин мови) |
жах! отакої! прощавай! |
|
За значенням |
емоційні (передають почуття, емоції, переживання) |
Боже мій! еге! |
волевиявлення (виражають спонукання до певної дії) |
годі! геть! алло! марш! |
|
мовного етикету (виражають привітання, прощання, подяку, вибачення тощо) |
привіт! бувайте! перепрошую! будь ласка! |
|
Звуконаслідувальні слова |
окремий вид слів, що їх умовно зараховують до вигуків (відтворюють голоси істот і шуми) |
|