3.5. Використання анілитичної роботи в управління основними засобами

Інформаційне забезпечення аналізу містить усі різноманітностівиди інформації, а також програмне забезпечення для її систематизації, обробки, аналітичних розрахунків та побудови графіків. При цьому в інформаційному забезпеченні зовнішнього аналізу головне місце посідає бухгалтерська звітність та нормативно-правова інформація, у внутрішньому – дані всіх видів обліку та планово-нормативна інформація.

Крім визначених видів інформації, важливе значення має комерційна зовнішньоекономічна інформація.

Система інформації для проведення економічного аналізу визначається його видом, метою та завданням.

Інформаційним забезпеченням зовнішнього аналізу є фінансова звітність підприємства СТОВ «Світанок»: річна звітність та примітки до неї.

Для внутрішнього аналізу підприємства джерел інформації значно більше:

1. Економічні норми, нормативи, стратегії та поточні плани підприємства, бізнес-плани, планові завдання відділам.

2. Оперативна звітність підприємства: змінні рапорти, технічні звіти, журнали обліку вантажів, відомості обліку залишків матеріалів на складі.

3. Дані бухгалтерського обліку: журнали та відомості з обліку основних засобів.

4. Статистична звітність підприємства.

5. Рішення вищих установ щодо річного звіту підприємства та ревізій, що проводять для контролю господарської діяльності підприємства.

6. Аудиторський висновок та звіти.

7. Акти обстежень вищими та контролюючими органами

8. Інтернет-ресурс.

Особливістю інформації є те, що вона не витрачається під час її використання частково або повністю. Її споживання для вирішення конкретної задачі особою або органом управління не включає використання цієїж інформації одночасно іншими службами підприємства.

Управління персоналом сукупність принципів, методів і засобів цілеспрямованого впливу на персонал, що забезпечують максимальне використання їх інтелектуальних та фізичних здібностей при виконанні трудових функцій для досягнення цілей підприємства. У системі управління персоналом виділяються суб'єкт і об'єкт. Під суб'єктом (керуючий елемент) розуміється носій функції управління персоналом, тобто сукупність органів і працівників, що реалізують функції управління персоналом. Суб'єкт управління персоналом - це той, від кого залежить якість прийняття управлінських рішень, а, отже, наступний результат діяльності працівника, підрозділу і всього підприємства в цілому. Суб'єкт управління персоналом - це той, хто володіє функціями управління персоналом; займає активну положення по відношенню до об'єкта управління; має для цього необхідні можливості. Суб'єкти управління персоналом можна розділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішніми суб'єктами управління персоналом є:

1) функціональний апарат, керуючий процесами підготовки, прийому, адаптації, переміщення виробничих кадрів тощо;

2) лінійний управлінський персонал, який здійснює керівництво підпорядкованими підрозділами та колективами;

3) різні робочі, профспілкові та інші громадські організації, які виконують ряд функцій по згуртуванню колективу, вихованню його членів, розвитку їх творчої активності;

4) неформальні лідери, наявні в колективі.

До зовнішнім суб'єктам діяльності з управління персоналом відносяться: держава і його органи, які приймають закони, що регулюють сферу трудових відносин; асоціації підприємців, що виробляють рекомендації в галузі управління, в тому числі управління персоналом; організації, що займаються питаннями праці, і в першу чергу профспілки ; власники підприємств, нерідко встановлюють особливі правила в галузі управління персоналом. Об'єкт (керований елемент, тобто те, що вивчається) - це основні компоненти системи управління персоналом : підбір, розстановка, оцінка, стимулювання і т.д. Необхідно розрізняти принципи управління персоналом , під якими розуміють правила, основні положення і норми, яким повинні слідувати керівники і фахівці в процесі управління персоналом. Основні принципи формування та функціонування управління персоналом підприємства представлені в табл. 17.1. Всі принципи системи управління персоналом реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом підприємства. Всі принципи управління персоналом реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом підприємства.

Методи управління персоналом підприємства поділяються на три групи:

1) адміністративні (формування структури управління персоналом; підбір і відбір персоналу, правове регулювання та ін),

2) економічні (матеріальне стимулювання і встановлення матеріальних дотацій; встановлення економічних норм і нормативів, участь у прибутках і капіталі тощо) і аналіз працівників колективу; моральне стимулювання персоналу, задоволення культурних та духовних потреб персоналу тощо).

За їх допомогою виробляються способи впливу на колективи і окремих працівників для здійснення їх діяльності.

Управління персоналом як система включає два блоки: організаційний і функціональний.

До організаційного відносять:

- формування персоналу - це прогнозування структури, визначення потреб, залучення, підбір та розміщення персоналу й укладання договорів та контрактів;

- стабілізація персоналу — це формування банку даних з питань рівня кваліфікації, персональних умінь, бажань, результатів оцінки праці з метою визначення потенціалу кожного працівника для організації навчання, підвищення кваліфікації і закріплення чи звільнення працівників.