3. Природоохоронні концепсії.

Ідея (концепція) абсолютної (повної) заповідності (принцип «нічого не робити», принцип абсолютної консервації) була розроблена відомими російськими і американськими вченими-екологами і екологічними філософами Г.А. Кожевніковим, Н.Ф. Реймерсом, А.М. Краснитським, Ф.Р. Штільмарком і С.А. Диренковим (Росія), Г. Снайдером, Дж. Тернером, Д. Форменом, Х. Ролстоном III (США) в 1900-1990-х р. Вона припускає не лише повну заборону господарського використання природної території, що охороняється, перш за все, заповідника, але в ідеалі і прямого втручання людини у природні процеси. Це необхідно для проведення там довготривалих наукових досліджень і для захисту права дикої природи на свободу і існування.

Абсолютна заповідність - це ідеальний режим повної недоторканості, спрямований на підтримку природних спонтанних природних процесів і явищ у дикій природі заповіднику, прояв її вільної волі. Останнім часом концепція абсолютної заповідності стає популярною і набуває все більше прибічників, у тому числі, в Європі.

Ідея абсолютної заповідності виступає проти: - втручання у природу заповідників господарників, браконьєрів і екологів-регуляторів; - розвитку будь-якого туризму, у том числі, екологічного туризму, у природних заповідниках; - проведення наукових досліджень, що впливають на природу заповіднику; - проведення будь-яких регуляційних заходів, у тому числі, гасіння пожеж, підгодовування тварин, облаштування штучних гніздувань, сінокосіння, у природних заповідниках, особливо з метою господарського використання природних ресурсів заповіднику; - запровадження ринкової економіки до заповідної справи; - ліквідації природних заповідників або трансформації їх у біосферні заповідники і національні парки; - використання природних заповідників у так званому ; - підміни поняття заповідності (використання терміну у відношенні інших ОПТ); - зменшення площі заповідника за рахунок збільшення її в іншому місці.

Завдання кампанії: - Запровадження ідеї абсолютної заповідності в українське законодавство і закони інших країн СНД. - Популяризація ідеї абсолютної заповідності в Україні і інших країнах СНД. - Контроль режиму заповідників. - Просування ідеї абсолютної заповідності на Захід. - Організація екологічних і філософських досліджень, у тому числі, курсових, дипломних робіт, дисертацій, що розвивають концепцію абсолютної заповідності.

Концепція припускає роботу з наступних напрямків:

1. Розробка і лобіювання нових законів і підзаконних актів, що втілять у життя ідею абсолютної заповідності. 2. Популяризація ідеї абсолютної заповідності на екологічних семінарах і конференціях, у наукових і популярних ЗМІ, на сайтах, в електронних словниках і енциклопедіях ( тощо), публікація статей про абсолютну заповідність у газетах і працях наукових конференцій і семінарів, у . 3. Проведення рейдів з перевірки режиму природних заповідників і інших ОПТ; аналіз Положень про природні заповідники на предмет дотримання у них вимог природоохоронного законодавства. 4. Розповсюдження новин кампанії КЕКЦ . 5. Видання книг і буклетів про абсолютну заповідність, у тому числі, іноземними мовами і розповсюдження їх у країнах СНД, Європі, у першу чергу, у Польщі, Америці, Азії, Африці. 6. Проведення екологічних і філософських досліджень, що розвивають концепцію абсолютної заповідності. 7. Внесення до категорії природних територій МСОП, що охороняються, категорії , організація заповідників у країнах Європи, Америки, Азії, Африки, а також в Антарктиді.