- •Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми
- •Визначення мети Програми
- •Визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта
- •Визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв'язання проблеми, строків виконання Програми
- •Очікувані результати виконання Програми
- •Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Визначення мети Програми
Метою Програми є створення та розвиток загальнодержавної комплексної системи національно-патріотичного виховання на основі формування й утвердження принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, культуру, науку, спорт, національних і загальнолюдських цінностей, усвідомлення громадянського обов’язку та зміцнення якостей патріота України як світоглядного чинника, спрямованого на розвиток успішної країни та забезпечення власного благополуччя в ній.
Визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта
Існує два варіанти розв’язання проблеми.
Перший варіант (інерційний) зводиться до традиційного механізму організації роботи в сфері національно-патріотичного виховання структурними підрозділами органів виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, при якому часто патріотизм тлумачиться у вузькому регіональному розумінні, і тому подекуди суперечить державним інтересам та вимогам часу. А відсутність єдиної політики, узгодженого формату, центру координації та контролю призводить до незадовільних результатів та неефективного використання бюджетних коштів.
Цей варіант передбачає фінансування заходів у рамках реалізації певних державних програм за умов консервації традиційної хаотичної системи національно-патріотичного виховання молоді, спрямованої на збереження ситуації, яка включає епізодичні та розрізнені заходи з вирішення нагальних та тимчасових проблем організації національно-патріотичного виховання, що не дасть позитивного результату.
Другий варіант (актуалізований) передбачає комплексну державну політику, єдиний формат, тісну співпрацю з інститутами громадянського суспільства та системну координацію в сфері національно-патріотичного виховання.
Цей варіант передбачає використання програмно-цільового методу бюджетного фінансування зі створенням відповідних нормативно-правових, організаційно-методичних умов та урахуванням необхідності здійснення системного моніторингу діяльності центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також персональної відповідальності їх керівників за стан реалізації Програми.
Актуалізований варіант реалізації Програми ґрунтується на основі принципів:
національної самобутності українського народу;
популяризації української мови;
героїчної боротьби українського народу за територіальну цілісність та державний суверенітет України;
досягнень українського народу, його інтелектуальних та духовних здобутків;
відновлення традицій національно-визвольних змагань та підвищення престижу військової служби;
шанобливого ставлення до жертв окупаційних режимів в Україні;
української самоідентифікації та ціннісних орієнтацій дітей та молоді.
Визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв'язання проблеми, строків виконання Програми
Пріоритетні напрями реалізації Концепції:
Розроблення та удосконалення нормативно-правової бази у сфері національно-патріотичного виховання:
розроблення нових, внесення змін до чинних нормативно-правових актів із питань національно-патріотичного виховання;
розробка нормативно-правового механізму взаємодії всіх суб'єктів національно-патріотичного виховання;
визначення місця, ролі, соціально-правового статусу, завдань та функцій кожного органу і організації як складових елементів єдиної системи національно-патріотичного виховання з урахуванням їх специфіки;
визначення єдиного державного координаційного центру для забезпечення ефективного здійснення та реалізації процесів, заходів у національно-патріотичному вихованні із залученням представників відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації;
удосконалення механізму державного фінансування програм і заходів національно-патріотичного спрямування;
пошук, формування рішень, та впровадження взаємовигідних механізмів економічного стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку програм і заходів із національно-патріотичного виховання;
розробка стандартів процесів, показників та критеріїв оцінки вимірювання результатів національно-патріотичного виховання.
Активізація діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері національно-патріотичного виховання:
координація діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, громадських організацій;
забезпечення проведення заходів національно-патріотичного спрямування, у тому числі приурочених державним святам;
удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
сприяння роботі установ національно-патріотичного спрямування та іншим організаціям, які здійснюють заходи з національно-патріотичного виховання;
всебічне сприяння розвитку діяльності традиційних українських молодіжних організацій, які заборонялись і переслідувались окупаційними та радянським режимами, передусім українського пластового (скаутського) руху, що зберігся в українських громадах діаспори та відновив свою діяльність в Україні із здобуттям незалежності;
сприяння розробленню та реалізації планів дій та програм із національно-патріотичного виховання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування разом із інститутами громадянського суспільства, згідно з принципами та пріоритетними напрямами, визначеними у цій Концепції;
моніторинг діяльності в напрямі національно-патріотичного виховання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, які задіяні у цій сфері;
сприяння залученню національно-патріотичної активної молоді до діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
сприяння соціальній реабілітації та адаптації учасників антитерористичної операції, всебічному долученню їх до процесів національно-патріотичного виховання;
впровадження інноваційних підходів та технологій, що сприяють формуванню високої національно-патріотичної свідомості.
Інформаційне забезпечення сфери національно-патріотичного виховання:
створення системи заходів із організаційної та фінансової підтримки засобів масової інформації, що беруть участь у поширені та популяризації засад національно-патріотичного виховання;
формування державного замовлення на виробництво продукції відповідної спрямованості організаціями культури, мистецтва та засобами масової інформації;
організація у теле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій;
поглиблення співпраці з представниками української діаспори в сфері національно-патріотичного виховання, зокрема щодо збереження і популяризації традиційних форм у формуванні української ідентичності, що збереглися в діаспорі в часи бездержавності України та актуальні сьогодні;
посилення протидії викривленню та фальсифікації історії України, що передбачає розширення фактографічної бази історичних подій, публікацію нових архівних документів, військово-історичної літератури, мемуарів і довідкових посібників, серій книг патріотичної спрямованості та організацію заходів по фіксації усної історії України;
попередження проявів дискредитації, профанації національно-патріотичних засад, ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості в засобах масової інформації, творах науки, літератури і мистецтва;
сприяння висвітленню позитивного вкладу представників етнокультурних менших України та громадян інших країн у боротьбу за державну незалежність і територіальну цілісність України, процес державотворення, українську наукову, духовно-культурну спадщину;
сприяння розвитку творчого потенціалу журналістів, письменників, кінематографістів та представників інших мистецьких спеціальностей у сфері національно-патріотичного виховання.
Формування науково-теоретичних і методичних засад національно-патріотичного виховання:
підвищення професійної кваліфікації та науково-методичне забезпечення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, педагогів, вихователів, психологів, соціальних працівників та активістів громадянського суспільства з урахуванням завдань національно-патріотичного виховання;
сприяння проведенню та організації науково-методичних конференцій, семінарів, нарад, засідань методичних об’єднань, круглих столів, тренінгів, підготовці та виданні наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій із питань національно-патріотичного виховання;
налагодження контактів із міжнародними організаціями, проведення спільних міжнародних заходів та проектів із проблем національно-патріотичного виховання і громадянської освіти;
включення проблематики національно-патріотичного виховання до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;
сприяння всебічному впровадженню законів України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;
підготовка та видання наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій для практичної роботи в сфері національно-патріотичного виховання;
вивчення та узагальнення світового досвіду національно-патріотичного виховання особистості і громадянської освіти, адаптація і поширення успішних практик в Україні.
Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями в напрямі національно-патріотичного виховання:
залучення громадських організацій, інших громадських ініціатив та громадських активістів, використання їх досвіду і потенціалу в процесі національно-патріотичного виховання, згідно з принципами та пріоритетними напрямами, визначеними у цій Концепції;
сприяння діяльності громадських організацій та реалізації заходів і програм, спрямованих на національно-патріотичне виховання, діяльність яких відповідає цій Концепції;
організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі заходів і програм громадських організацій національно-патріотичного спрямування;
сприяння роботі молодіжних центрів, клубів у сфері національно-патріотичного виховання;
посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади в сфері національно-патріотичного виховання;
сприяння пошануванню громадськими ініціативами борців за державну незалежність і територіальну цілісність України, а також поіменному пошануванню пам’яті жертв окупаційних режимів, особливо жертв голодоморів в Україні;
широке залучення дитячих, молодіжних та інших громадських ініціатив до створення в музеях експозицій, присвячених боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України;
широке залучення до процесів національно-патріотичного виховання учасників антитерористичної операції;
сприяння розвитку системи допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання на основі традицій національно-визвольних змагань українців, захисту незалежності та територіальної цілісності України, євроатлантичної інтеграції;
всебічне сприяння проведенню Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура");
сприяння збільшенню ролі таборування в сфері національно-патріотичного виховання.
Функції державного координаційного центру міжсекторальної співпраці здійснюватиме орган, визначений Кабінетом Міністрів України.
Процес реалізації Програми передбачає здійснення комплексу експертно-аналітичних, організаційних, нормативно-правових, пілотних, впроваджувальних і підсумкових оціночних заходів.
Термін виконання Програми з 2016 по 2020 роки.
