18. Автор або виробник

Записуються прізвище, ім'я, по батькові (по змозі – повністю) і дати життя автора (художника, скульптора, письменника та ін.).

Наприклад:

Шевченко Тарас Григорович, 1814-1861.

Для іноземного автора його прізвище зазначається спочатку в українській транскрипції, а потім мовою оригіналу, далі українською мовою.

Наприклад:

Оттріа Нікола - (Ottria Nicola - Оттріа Нікола), 1940-2000.

Якщо автор відомий під псевдонімом, то після нього в дужках записується прізвище автора.

Наприклад:

Олена Пчілка (Ольга Косач), 1849-1930.

Якщо рік народження або смерті автора за старим і новим стилями не збігаються, то обидва роки записуються через косу риску.

Якщо автор предмета невідомий, то запис робиться відповідно до загальноприйнятих правил.

Наприклад:

невідомий художник XIX ст.;

невідома приватна фабрика;

невідоме виробництво.

Якщо авторів декілька, то прізвища і дати народження записуються послідовно, через кому.

Наприклад:

Кукринікси (Купріянов Михайло Васильович, 1903, Крилов Порфирій Микитович, 1902, Соколов Микола Олександрович, 1903).

Якщо прізвище автора визначено не точно, то ставиться знак запитання.

Наприклад:

ікона - Попов І.В., оправа - Михайлик О.В.-?

Якщо зазначається приблизна дата, то наводиться слово "бл." ("близько").

Крім автора, у полі записуються також назви фондоутворювача і виготовлювача, якщо предмет серійно випущений на виробництві.

Наприклад:

Києво-Межигірська фаянсова мануфактура;

Будянська фаянсова фабрика;

Варшавський монетний двір.

Якщо предмет невідомого художника або майстра можна віднести до відповідної школи чи кола, то в цьому полі зазначається належність художника до відповідної школи чи кола.

Наприклад:

коло майстрів с.Опішня;

Лаврська іконописна школа;

Голландська школа.

19. Час і місце створення (виготовлення)

Зазначається дата створення предмета в загальноприйнятій формі (рік, вік, період і т.ін.). Якщо предмет або предмети, які складають комплекс, датуються кількома датами, то в полі перераховуються послідовно всі дати через кому.

Наприклад:

1812 р.;

кінець XIX ст.;

50-ті роки XVIII ст.;

1577-1672 рр.;

ікона - середина XVIII ст., оправа - 1899 р.

Якщо дата створення предмета невідома, то записується: "дата невідома". Додаткові дані до цього поля (уточнювальна дата або вказівка на перевидання книги) даються в дужках.

Наприклад:

1894 р. (передруковано з видання 1800 р., Чернігів).

Записується географічна назва місця створення предмета: відомості про країну чи місто. Географічна назва зазначається на момент створення предмета. Щодо археологічних пам'яток, створених до виникнення класового суспільства і державності, у полі необхідно вказати відповідну культуру чи регіон розповсюдження.

Наприклад:

Північне Причорномор'я;

Трипільська культура;

Катеринослав - Дніпропетровськ;

Юзівка - Сталіно - Донецьк;

Станіслав - Івано-Франківськ.

20. Час і місце виявлення

Зазначаються час і місце виявлення предмета.

Наприклад:

1971 р., розкопки з кургану "Товста Могила", Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе.

21. Час і місце побутування

Зазначаються час (роки, століття) та місце (країна, місто, територія), де предмет побутував до його надходження в музей.

Наприклад:

у 1930 р. килим перебував у селі Рудня Макарівського району Київської області, у родині Семена Коваленка.

22. Джерело надходження

Записуються назва країни, населеного пункту, адреса установи, звідки надійшов предмет до музею, та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його передала.

Наприклад:

Україна, м. Київ, Бориспіль, Бориспільська митниця, Іваненко Петро Іванович.

23. Спосіб надходження

Зазначається перекресленням відповідного прямокутника.

Наприклад:

-----

закупка | х |

-----

24. Документи

Перераховуються документи, на підставі яких предмет включено до музейного зібрання.

Наприклад:

висновок експертизи якості дорогоцінного каміння Державного гемологічного центру України та інші документи, які супроводили предмет (договір дарування, договір купівлі-продажу, договір про благодійний внесок, польовий опис тощо);

акт приймання на постійне зберігання N 143 від 15.09.69.

25. Класифікація

У сучасному музеєзнавстві музейні предмети (крім природничих) поділяються на шість типів (джерел) – речові, образотворчі, письмові, кіно (відео), фото, фоно. У полі "класифікація" зазначається належність предмета до одного чи декількох типів (джерел). Якщо предмет можна зарахувати до декількох типів (джерел) одночасно, то вони записуються послідовно, через кому, причому першим той тип (джерело), який прийнято в музеї.

Наприклад:

ваза, фарфор, XIX ст., з портретом визначного політичного чи військового діяча є одночасно предметом двох типів (джерел) - речового й образотворчого; у цьому разі в поле "класифікація" записується: речовий, образотворчий. Стародруки з гравюрами XVII-XVIII ст. можуть бути одночасно предметами, які можна зарахувати і до письмового, і до образотворчого типу (джерела). У цьому разі в поле "класифікація" записується: письмовий, образотворчий.

Для природничих предметів у поле "класифікація" рекомендується записувати: геологічний, ботанічний, зоологічний, палеонтологічний.

Оскільки класифікація природничих предметів досить складна, то для предметів зоології у поле "класифікація" записуються типи: членистоногі, хордові.

Наприклад:

зоологічний, хордовий.

Для предметів ботаніки у поле "класифікація" заносяться класи.

Наприклад:

ботанічний, клас двосім'ядольних.

Для предметів геології у поле "класифікація" записується: геологічний. Для предметів палеонтології - палеонтологічний.