159. Формування і розподіл чистого доходу підприємства.

У процесі відтворення валовий дохід поділяється на оплату праці й на чистий дохід. “Чистий дохід, — писав К. Маркс, — є додаткова вартість, що й відрізняє чистий дохід від валового доходу, тому що останній вклю­чає в себе заробітну плату, перший же не включає її” . В економічній літературі країн СНД поняття чистого доходу і грошових нагромаджень іноді ототожнюються. “За умов товарно-грошових відносин вартість додаткового продукту (чистий дохід), — пише Д. Моляков, — реалізується в грошовій формі і виокремлюєть­ся в самостійну категорію — грошові нагромадження. Без огляду на те, що основою виникнення чистого доходу і грошових нагрома­джень є додатковий продукт..., за своєю суттю вони — самостійні категорії. Перша (чистий дохід) є категорією будь-якої форми суспі­льного в-ва, друга (грошові нагромадження) є категорією розподільчою. Тільки за умов товарно-грошових відносин чистий дохід реалізується в грошовій формі і відокремлюється в самостійну фінансову категорію-грошові нагромадження”. На мою думку, поняття “грошові нагромадження” є надуманою фінансовою катего­рією, тому що чистий дохід є грошовим виразом додаткового про­дукту, створеного працею людей на п-вах. Таким чином, чистий дохід виражає в грошовій формі вартість додаткового про­дукту і визначається як перевищення виручки від реалізації продук­ції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і заробітної плати, або як різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Чистий дохід реалізується у вигляді акцизів, податку на додану вартість, відрахувань у фонди пенсійного й соціального страхуван­ня, інші державні цільові фонди тощо. Значна частина чистого до­ходу реалізується у формі прибутку. Таким чином, чистий дохід є найважливішим джерелом фінансових ресурсів не тільки п-в, а й держави. У цьому зв'язку ніяк не можна погодитись з ду­мками авторів підручника “Фінанси, грошовий обіг, кредит”² стосо­вно того, що прибуток як економічна категорія являє собою чистий дохід, утворений додатковою працею, а отже, поняття “прибуток” і “чистий дохід” є однозначними. Водночас за економічним змістом прибуток — це грошовий ви­раз частини вартості додаткового продукту, тобто частини чистого доходу, отриманого п-вом.

159. Доходи від операційної діяльності підприємства

Операційна д-сть– основна д-сть п-ва, а також інші види д-сті, які не є інвестиційною чи фінансовою д-стю. Звичайна д-сть– операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення п-ва і забезпечують основну частину доходу. Доходи від операційної діяльності включають: а) дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (стаття 010); б) інші операційні доходи (стаття 060); Дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включає загальний дохід (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування суми наданих знижок, повернення проданих товарів і сум непрямих податків. Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", не визнаються доходами надходження від інших осіб, зокрема: суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів; за договором комісії, агентським та іншими договорами. У статті 010 Звіту відображають суми, які включають надходження від інших осіб, а потім цей показник корегують на суми, які не є витратами, але зменшують суми доходу. До складу інших операційних доходів належать: дохід від реалізації виробничих запасів; отримані гранти та субсидії; дохід від операційної оренди активів; дохід від операційної курсової різниці; дохід від списання невідшкодованої кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності; отримані штрафи, пені, недотримки; відшкодування раніше списаних оборотних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); інші доходи від операційної діяльності.