7. Графічне зображення статистичних даних

Вихідні статистичні дані групуються в таблиці, які є основою створення графіків. Графіки наочно представляють статистичні дані і є засобами точної інформації, джерелом аналізу і узагальнення даних. За допомогою графіків можна відобразити динаміку процесу, порівняти ідентичні вихідні дані, виявити і наочно представити структуру досліджуваного явища.

Графіки можуть бути виражені стовпчиками (гіксограма), бути лінійними, радіальними та мати інший вигляд.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра фізичного виховання, спорту і здоров’я людини

Методична розробка лекції

«Метрологічні системи контролю за фізичним станом спортсменів»

для студентів напряму підготовки 6.010203 – здоров’я людини,

галузь знань 0102 – фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Укладач: ст. викладач кафедри фізичного виховання, спорту і здоров’я людини Гордієнко Ю.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри фізичного виховання, спорту і здоров’я людини

Протокол №___від _________2014 р.

Зав. каф. __________к.пед.н., доцент

Мороз Ю.М.

Полтава 2014

Лекція № 4: Метрологічні системи контролю за фізичним станом спортсменів.

Зміст:

1. Контроль за статурою спортсмена.

Фізичний стан спортсмена характеризується:

1) рівнем статури і складом тіла;

2) станом здоров’я (здійснюється тільки фахівцями-медиками);

3) рівнем розвитку рухових якостей.

1. Контроль за статурою спортсмена.

Встановлено, що довжина тіла – інформативний показник у волейболі, гандболі та баскетболі. Настільки ж інформативна довжина тіла і в академічному веслуванні, крім того, тут інформативний і такий показник, як довжина рук.

Наприклад стрибуни у висоту мають середній зріст 189 см , дискоболи – 189 см, а штовхачі ядра – 196 см. Таке зростання у штовхальників ядра пояснюється тим, що дальність польоту ядра (за інших рівних умов) тим більше, чим вище від землі знаходиться точка вильоту ядра , тобто чим вище спортсмен. Поряд з цим велике значення для високих досягнень у легкій атлетиці мають пропорції тіла. Так, у спринті особливу роль грає не довжина тіла, а відносна довжина ніг.

У бігових видах легкої атлетики (особливо в бігу на середні і довгі дистанції) для контролю можна використовувати такий показник, як відносна довжина ноги (l_відн). Він розраховується за формулою:

l_відн =  де l – довжина ноги, Н – довжина тіла. У кращих бігунів світу цей показник становить 0,53-0,55.

Останніми роками в практиці контролю набули широке поширення показники, що характеризують:

1. щільність тіла спортсменів;

2) співвідношення між жирової і м’язової масою.

Визначають їх таким способом. При гідростатичному зважуванні спортсмена поміщають на ваги, що стоять у ванні. При цьому вода повинна повністю покрити його. Знаючи масу і обсяг витисненої тілом спортсмена води, розраховують щільність тіла. Набуте значення підставляють у формулу Брозека (1963): 

Наприклад, щільність тіла одного із сильних бігунів на довгі дистанції С. Префонтейна дорівнює 1,08842. Підставивши це значення у формулу, одержимо, що його жирова маса становить 5,7 % від маси тіла.

Інформативним показником є також сума вимірювань наступних шкірно-жирових складок:

1. над трицепсом;

2. над біцепсом;

3. передпліччя;

4. під лопаткою;

5. над клубовою кісткою;

6. на внутрішній стороні стегна;

7. на зовнішній стороні стегна;

8. на гомілці.

Встановлено, що показники, які характеризують обсяг жирової маси, менше у спортсменів високої кваліфікації.