- •Робоча програма навчальної дисципліни Трансфер технологій
- •1.Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Поняття технології, її ознаки та компоненти
- •Тема 2. Управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності
- •Тема 3. Управління трансфером технологій
- •Тема 4. Державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій в Україні
- •Тема 10. Державна реєстрація завершених технологій в Україні
- •Тема 11. Методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності. Визначення ціни ліцензії
- •Тема 16. Форми і методи міжнародного технологічного обміну
- •Тема 17. Договори про трансфер технологій. Їх державна реєстрація
- •Тема 18. Ліцензування як форма комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •Тема 19. Комерційна реалізація ноу-хау. Сервіс нового продукту
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •11. Методи контролю: опитування, тестування, ситуаційні завдання.
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: оволодіння знаннями та практичними навичками в сфері технологічного аудиту, трансферу технологій, введення до господарського обороту об'єктів права інтелектуальної власності.
Завдання: ознайомлення з історією виникнення та правовою природою трансферу (передачі) технологій; вивчення світового та вітчизняного досвіду управління трансфером технологій; розгляд чинних національних законодавчих актів щодо передачі технологій; дослідження особливостей визначення та виплати винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер в Україні та за кордоном; узагальнення основ державної експертизи технологій в Україні; моніторинг дотримання вимог до державної акредитації технологічних брокерів в Україні; вивчення основних принципів, світового та вітчизняного досвіду технологічного брокерства; визначення особливостей та відмінностей між різними видами договорів про трансфер технологій.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
сутність поняття «трансфер технологій», основні принципи та методи; специфіку процесу комерціалізації відносин інтелектуальної власності; існуючі моделі і характерні проблеми трансферу; процес прогнозування розвитку технологій; форму комерціалізації прав інтелектуальної власності.
вміти: характеризувати об’єкти трансферу технологій; проводити технологічний аудит підприємства та його технологій; здійснювати планування комерціалізації/отримання технологій; володіти основними методами технологічного прогнозування; оцінювати вартості патентного портфелю та технологій; готувати проекти договорів про трансфер технологій, в т.ч. ліцензійних договорів; готувати заявку для державної акредитації технологічного брокера; готувати договір про трансфер технологій до державної реєстрації; давати правову оцінку цивільно-правовим відносинам щодо трансферу (передачі технологій).
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити ECTS.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Поняття технології. Управління трансфером технологій. Технологічний аудит та технологічне брокерство
Тема 1. Поняття технології, її ознаки та компоненти
1. Історія виникнення поняття технологія.
2. Технології Стародавнього Світу та Середньовіччя. Досвід передачі технологій між стародавніми та середньовічними технологіями.
3. Виникнення та розвиток технології як окремої наукової дисципліни.
4. Розмежування між термінами «техніка» та «технологія».
5. Технологія як складова економіки і суспільства. Сутнісне розширення поняття технологія.
6. Основні специфічні ознаки притаманні технології як системному явищу.
7. Основні компоненти технології.
Тема 2. Управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності
1. Проблеми комерціалізації інтелектуальної власності.
2. Система обліку об’єктів інтелектуальної власності.
3. Управління інтелектуальною власністю при комерціалізації розробок.
4. Оцінка ринкового, комерційного потенціалу науково-технічних розробок.
