Лекція 2

1.Екологічна с-ма

2.Трофічін шляхи харчування

3.Екологічні фактори

1.Екологічна с-ма

Повітря і вода, рослини і ґрунти, звірі та птахи та інші живі організми утворюють взаємозв’язану та взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і яка складається з систем, рівновага в яких дуже легко порушується.

Атом – молекула – клітина - тканини – органи – організм – надорганзімові с-ми (види, популяції, біоценози)

Екологічна с-ма – головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем їх існування, в якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.

Кожна екос-ма складається з:

1)біотопу – ділянка поверхні Землі, з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом).

2)біоценозу – історично сформована сукупність тварин, рослин та мікроорганізмів, що населяє біотоп.

Відповідно до цього кожен біоценоз складається з:

1)фітоценозу (угрупування рослин)

2)зооценозу (тварин)

3)та мікро біоценозу (угрупування мікроорганізмів)

4)біогеоценоз – угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які зселяють певні місця проживання, та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин, що являється основною ф-єю біогеоценозу

Класифікація екосистем

1)За масштабами:

- мікроекосистеми (невеличкі, тимчасові біоценози перебувають в обмеженому просторі – акваріуми, вулик, мурашник, калюжа, пліснява)

-мезоекосистеми (найбільш поширеними є мезоекосистеми або біогеоценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів (озера, ліси, поля, ниви, луги).

-макроекосистеми (охоплюють величезні території чи акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам (океани, пустелі, степ)

-глобальні екосистеми (планета)

2)За ступенем трансформації людської д-ті:

-природні (майже не залишилося – Антарктика, заповідники)

-антропогенні (в яких переважають штучно створені антропогенні об’єкти, і в яких окрім людей можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до специфічних умов – місто, село, промисловий вузол)

-природно-антропогенні (які хоча й складаються майже виключно природних компонентів, але створені та регулюються людьми – парки, зоопарки, поле, ліс, ниви)

Стр-ра екосистеми:

1)організми (Біота – сукупність організмів)

2)фактори неживої природи (абіотичні фактори)

Розрізняють такі категорії організмів:

1)продуценти – автотрофні організми (живі організми, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічних складових з використанням зовнішніх джерел енергії – рослини, водорості, бактерії)

2)консументи – гетеротрофні організми, живі істоти, які споживають органічні речовини, і нездатні будувати своє тіло на базі неорганічних речовин. (Гетеротрофи: 1)Фітофаги – рослиноїдні (харчуються виключно живими рослинами, насінням) 2)Хижаки – виключно рослиноїдними рослинами або виключно м’ясоїдними тваринами. 3)Евріфаги – всеїдні (як і рослин, так і тварин – пацюки, свині, люди)

3)редуценти – доводять розпад органічних речовин до простих мінеральних сполук. 2 класи: 1)детрітофаги – споживають мертві організми (шакали та грифи) 2) деструктори – розкладають мертву органічну матерію на просто неорганічні сполуки (гриби та бактерії).

Гомеостаз – стан внутрішньої динамічної рівноваги, якій забезпечується взаємодією складних процесів регуляції і координації біохімічних реакцій за принципом зворотного зв’язку. Може здійснюватися тільки за певних умов навколишнього середовища. Поза межами цих умов автономність організму порушується, і він гине. А його внутрішнє середовище ототожнюється з зовнішнім.

Закон мінімуму або Закон Лібіха: якщо хоч один із життєво необхідних факторів відсутній, або дія його недостатня – організм не може існувати, нормально розвиватись і давати потомство.

Фактор, дія якого недостатня, називають лімітуючим.