Мета і основні завдання проекту
Методичні вказівки мають на меті ознайомити студентів 3-го курсу спеціальності 6. 060102 «Архітектура» зі змістом та етапами виконання архітектурного проекту на тему «Планувально-композиційна організація приміського сільського поселення-супутника».
Основною метою, яка стоїть перед студентами при виконанні даного проекту, є засвоєння основних методів, принципів і прийомів вирішення містобудівної задачі у конкретній ландшафтній ситуації з урахуванням містобудівних, соціально-демографічних, природних, транспортно-міграційних, архітектурно-композиційних та інших факторів. Автор даної методичної розробки мав на меті перш за все ознайомити студентів з основними напрямами проектування поселення-супутника, детальніше висвітлити основні прийоми та особливості його функціонально-планувальної організації, чітко сформулювати вимоги до правил оформлення навчального архітектурного проекту, максимально наближені до вимог ДСТУ, визначити мету, завдання і основні контрольні стадії кожного з етапів його виконання.
Етапи виконання архітектрного проекту
Виділяють чотири основні етапи виконання архітектурного проекту:
етап передпроектного аналізу;
етап творчого пошуку;
етап творчого розроблення;
завершальний етап.
Етап передпроектного аналізу завершується контрольною стадією – вибором та затвердженням типу приміського сільського поселення, відповідно з цим наявність структурних елементів та типів житлової забудови і здачею реферату.
Етап творчого пошуку має проміжну контрольну стадію – клаузури № 3 й одну кінцеву - розгляд та затвердження ескіз-ідеї (не менше ніж 2 варіанти).
Етап творчого розроблення завершується затвердженням ескізу, а завершальний етап – здачею архітектурного проекту (графічної частини й пояснювальної записки) та його захистом.
2.1. Етап передпроектного аналізу
Етап передпроектного аналізу має на меті визначення основних параметрів запроектованого об’єкта та планувальних обмежень, обумовлених конкретною ландшафтною і містобудівною ситуацією.
Основні завдання передпроектного аналізу:
- визначення місця і ролі поселення у місцевій системі розселення;
- визначення місця у приміській зоні, відстані до міста-центру та відношення до зовнішніх транспортних зв’язків та транзитних магістралей;
- формування концепції планувальної структури та композиції поселення;
- аналіз ландшафтної ситуації, визначення природних, санітарно-гігієніч-них, інженерних та інших планувальних обмежень;
- визначення площі ділянки для розміщення поселення-супутника, і відповідно, чисельності населення, яку можна розселити на даній території;
- визначення потреби у сельбищній території, кількості різних типів житлових будинків;
- визначення місткості установ культурно-побутового обслуговування;
- вивчення принципів і прийомів функціонально-планувальної та архі-тектурно-планувальної організації приміського сільського поселення-супутника.
Видача завдання. Студенту пропонується відповідно до вимог нормативних документів [1-3] розробити планувально-композиційну організацію поселення-супутника, яке розташоване на місці реально існуючого поселення або на вільній території, що примикає до нього. При видачі завдання площа території для розміщення проектованого поселення задається викладачами для кожного студента різна, студент відповідно за розмірами цієї площі розраховує чисельність населення, яку можна розселити на даній території. Наступний етап – розробка концепції поселення, в основі якого обгрунтування вибору типу забудови. Проект є академічним, виконується на топографічній основі М 1:2000, на якій нанесені горизонталі рельєфу, водойми, зелені насадження та зовнішні транспортні магістралі.
Для вивчення принципів і прийомів функціонально-планувальної та архітектурно-композиційної організації приміського сільського поселення в цілому та окремих його елементів проводиться вступне заняття, семінар, а також виконується реферат на тему «Планувально-композиційна організація приміського сільського поселення-супутника». Реферат складається загальним обсягом 18-20 сторінок, включаючи титульний аркуш, зміст, текстову та ілюстративну частини, список літератури. Робота над рефератом розпочинається з 2-го заняття (7-8 вересня), завершується до 28-30 вересня і подається комісії одночасно з ескіз-ідеями на затвердження.
Вимоги до оформлення реферату. Титульний аркуш та зміст оформляються згідно з додатками А і Б, на другій сторінці реферату розміщують зміст (обов’язково з посиланням на №№ сторінок), нумерація сторінок починається з 2-ї у верхньому правому кутку.
Поля – верхнє, праве, нижнє і ліве – 20 мм, шрифт – 14, інтервал – 1,5, заголовки розділів виконуються жирним шрифтом, між заголовком і наступним текстом пропускається один рядок. Список використаних джерел оформляється відповідно вимог, зразок оформлення наведено в [4].