Складання технічного завдання та створення профільного набору геопросторових даних

Питання, що розглядаються: Розробка проекту робіт зі створення геоінформаційного забезпечення, формування технічного завдання. Створення запроектовиних класів об’єктів

Загальні відомості

Технічне завдання на проект геоінформаційного забезпечення розробляється відповідно до заданої теми. В процесі виконання необхідно вказати черговість створення елементів профільного набору геопросторових даних, їх тип та атрибутику.

Виконується згідно ДСТУ 3973-2000 для правил виконання науково-дослідних робіт. Прокоментуємо пункт 6.2 названого ДСТУ .

Пункт 6.2 Розроблення, викладення та оформлення ТЗ

6.2.1 ТЗ на НДР розробляють згідно з ГОСТ 15.001. Титульний і останній аркуші ТЗ виконують з додатками Б і В відповідно.

6.2.2 У загальному випадку ТЗ на НДР містить такі розділи:

- підстава для виконання роботи;

Підставою для розробки та подальшого фінансування будь-яких проектів може бути лише відповідна угода (наказ), які, у свою чергу, можуть бути спрямовані на виконання затверджених науково-технічних програм. Тому в цьому пункті ТЗ ми посилаємось на відомі Програми у сфері геоінформатики.

ПРИКЛАД:

«Підставою для виконання роботи є договір з Івано-Франківським обласним управлінням водного господарства “Визначення зон затоплення в басейні р. Прут”, № від 18 квітня 2002 р.

Початок виконання робіт – квітень 2002 р.

Закінчення робіт – грудень 2002 р.»

- мета і призначення НДР;

містить відомості про призначення системи та відповідне обгрунтування (актуальність).

ПРИКЛАД:

«Ефективність протипаводкових заходів на гірських річках Українських Карпат в значній мірі залежить від оперативності і надійності визначення характеристик паводкового стоку по всій довжині річкової системи, при різних сценаріях формування і проходження паводків.

................

Виходячи із приведеного вище, метою роботи є визначення та нанесення на топографічну основу (карти масштабу 1:25000) зон затоплення паводками різної забезпеченості на річках Івано-Франківської області. »

- вихідні дані для проведення НДР;

вказуються вхідні або первинні дані, визначені при створенні інформаційної моделі об’єкта проектування.

ПРИКЛАД:

«Вихідними даними для виконання робіт є:

1. топографічні карти;

2. матеріали стаціонарних гідрологічних досліджень на гідрологічних станціях і постах;

3. матеріали паспортів малих річок;; »

- виконавці НДР;

ПРИКЛАД:

«Головним виконавцем робіт є ВАТ ПТІ “Укроргводбуд”

Співвиконавець - Рівненський державний технічний університет.

Роботи співвиконавцем будуть виконуватися на основі договору укладеному з головним виконавцем. Програма робіт буде викладена у технічному завданні співвиконавця і узгоджена з Замовником. »

- вимоги до виконання НДР;

ПРИКЛАД:

«Роботи будуть виконуватися з дотриманням вимог нормативних документів:

1. ВНД 33-5.2-02-98. Методика визначення зон можливого затоплення на річках України;

2. СНиП 2.01.14-83. Определение расчетных гидрологических характеристик»

- етапи НДР і терміни їх виконання;

Пункт призначений для опису послідовності виконання проекту. Необхідно описати етапи створення та детально розписати, які саме роботи будуть виконуватись на кожному з етапів(обов’язково вказати перелік елементів профільного набору геопросторових даних).

ПРИКЛАД:

«У відповідності з ВНД 33-5.2-02-98 роботи будуть виконуватися у 3 етапи:

1. підготовчий;

2. польовий;

3. камеральний.

Для досягнення поставленої мети будуть вирішені наступні головні задачі:

На підготовчому етапі

1) підбір та аналіз топографічних карт;

збір та аналіз матеріалів гідроморфологічної вивченості річок по матеріалах

------------------------ »

- очікувані результати та порядок реалізації НДР. Описати, які саме результати будуть отримані в результаті проведених робіт;

ПРИКЛАД:

«В результаті проведених робіт будуть побудовані карти зон можливого затоплення територій паводковими водами в басейнах гірських річок для різних значень забезпеченості максимального стоку.

......................

Отримані результати досліджень будуть використані Замовником при розробці протипаводкових заходів в басейнах гірських річок, плануванні господарської інфраструктури і природоохоронних заходів.

.............................

У випадку зміни об’ємів фінансування обсяг робіт буде кореговано у відповідності з базовою вартістю робіт»

- матеріали, які подають під час закінчення НДР та її етапів;

ПРИКЛАД:

«По закінченню етапів виконання робіт Замовнику передаються відповідні інформаційні звіти.

За умови завершення робіт Виконавцем передається Замовнику супровідний лист акту здачі-приймання науково-технічної продукції та звіту про виконану роботу у трьох примірниках з додатком до нього:

- комплекту наукової, технічної і іншої документації, передбаченої умовами договору (вказати документацію, розробка якої передбачається у проекті інформаційної системи);

- протоколу та акту комісії з прийняття дослідних зразків (партій) нової техніки, виготовлених за договором;

- копії протоколу науково-технічної ради Виконавця

......................»

- порядок приймання НДР та її етапів;

ПРИКЛАД:

«Термін виконання окремих етапів ( розділів,частин ) роботи визначається календарним планом ( додатком ). У випадку дострокового виконання роботи Виконавцем, сторони визначають порядок приймання та оплати виконаних робіт за домовленістю.

Якщо в процесі виконання роботи з’ясовується неминучість одержання негативного результату, або недоцільність подальшого проведення роботи, Виконавець має право призупинити її, сповістивши про це Замовника у триденний термін після зупинки.

...................................

Замовник протягом 10 днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт і звітних документів зобов’язаний направити Виконавцю підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову від приймання робіт.»

- вимоги до розроблення документації;

Надається перелік (галузевих) нормативів, що мають бути дотримані, вимоги до структури текстової частини та графічних додатків.

- вимоги щодо технічного захисту інформації з обмеженим доступом (за необхідності);

- додатки. Залежно від специфіки НДР дозволено уточнювати зміст розділів, об'єднувати окремі розділи вводити нові.

Студент, як розробник, має право формувати склад ТЗ залежно від специфіки роботи. Також орієнтуємось на відповідні пояснення, викладені у пунктах 6.2.2.1 - 6.2.2.13.

Не ставимо собі за мету значний обсяг завдання. Звертаю Вашу увагу на предметність ТЗ – розглядаємо ВЛАСНИЙ проект.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

Створення метаданих для класів об’єктів та растрових наборів

Питання, що розглядаються: Створення метаданих засобами ArcGIS, EPA Metadata Editor, Metavist

Загальні відомості

Під метаданими у системі геоданих розуміють інформацію, що характеризує дані, тобто наявність каталогів, довідників, реєстрів та інших форм опису наборів цифрових та аналогових даних, які включають відомості про склад, зміст, статус, походження, місцезнаходження, повноту, несуперечливість, достовірність, формати, форми представлення, умови доступу, купівлі та використання, авторських і майнових прав, інших датометричних характеристик

Метадані є елементом геоінформаційних ресурсів, що забезпечує ефективний пошук серед множини джерел, сховищ, фондів, баз та банків даних розміщених безпосередньо у виробників або власників даних.

Для проведення геоінформаційного картографування на різних регіональних рівнях (як і для вирішення інших завдань, пов’язаних з використанням метаданих) необхідно створювати спеціальні профілі метаданих.

Профіль метаданих – це сукупність специфічних для даного рівня картографування елементів метаданих, які дозволяють краще описати просторові дані за визначених умов. Основою для створення профілів є базовий набір елементів, що формує так зване «ядро метаданих» та включає інформацію про:

• власне метадані;

• дані;

• спосіб отримання даних;

• систему координат;

• походження даних.

Елементи «ядра метаданих» дозволяють одержати мінімальний обсяг інформації, необхідний для розуміння сутності й складу певного набору просторових даних, які потрібно описати.

Метадані створюються згідно міжнародного стандарту ISO 19115:2003 Географічна інформація – метадані. Цей стандарт визначає обов'язкові та умовні розділи метаданих, їх сутності та елементи, мінімальний набір метаданих, необхідний для забезпечення всіх варіантів їх застосування (пошук даних та визначення їх придатності, доступ до даних, передача даних та їх використання).

Отже, стандарт ISO/TC211 19115 визначає склад базового мінімального комплексу елементів метаданих. Якщо вести мову в згагальному, то можна сказати, що він включає елементи метаданих, які дають відповідь на наступні питання: « чи існує набір даних по конкретній темі («що»)?», « Для конкретного місця («де»)?», «На конкретну дату або період («коли»)?». «Контакт для одержання додаткової інформації про даний набір або для його придбання («хто»)?». Більш детально перелік позицій, на які мають бути відображені в метаданих, можна подати наступним чином:

ВИЗНАЧЕННЯ - Ім'я набору даних? Автори набіру даних? Які географічні області він охоплює? Які теми інформацією він? Як струму є дані? Чи є обмеження на доступ або використання даних?

ЯКІСТЬ ДАНИХ - Наскільки якісні ці дані? Чи є інформація, яка дозволяє користувачеві вирішити, чи підходять дані для його задач? Яка позиційна та атрибутивна точність? Чи є ці дані повними (вичерпними)? Якою була перевірка цілісності даних? Які дані були використані для створення набору даних? Якою була обробка вхідних даних?

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДАНИХ - Яка просторова модель даних була використана для кодування просторових даних (перетворення даних в цифрову форму)? як багато є просторові об'єктів? Методи геокодування?

ПРОСТОРОВА ПРИВ'ЯЗКА – система координат, датум? Використано просторовий екстент чи географічний ідентифікатор місць?

ОБ’ЄКТИ І АТРИБУТИ - Яка географічна інформація (дороги, будинки, висоти, температури і т.д.) включена? Чи інформація закодована? Як працювати з кодами?

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ – В кого я можу отримати дані? Які формати доступні? Які носії даних в наявності? Чи є ці дані доступні в Інтернеті? Яка вартість даних?

ПРИМІТКА ДО МЕТАДАНИХ - Коли були складені метаданих? Ким?

Використання рекомендованих опціональних елементів, поряд з обов’язковими, підвищує інтероперабельність, даючи можливість користувачам однозначно розуміти географічні дані й відповідні метадані, що надаються виробником або дистриб’ютором. Це ядро включається в профілі Міжнародного стандарту для метаданих до наборів даних.

Створення метаданих

Для створення метаданих доцільно використати ArcGIS ESRI, програму ArcCatalog. Також значної популярності завдяки своїй наочності у відображенні обов’язкових та факультативних елементів, а також можливості формування власної бази елементів метаданих, набула програма EPA Metadata Editor, яка може і вбудовуватись в оболонку ArcGIS, і працювати автономно. Свого часу була розроблена для Агенції захисту навколишнього середовища США і у вільному доступі є за адресою https://edg.epa.gov/EME/ . Названа програма реалізована за стандартом ISO 19115. Після короткої реєстрації користувачі мають можливість завантажити редактор метаданих.

Також варто ознайомитися з програмою Metavist 2005, яка розроблена для опрацювання даних, що подаються до Федерального комітету географічних даних США. Структура програми в цілому відповідає ISO 19115:2003, тому вона може бути використана у нашій роботі. Програма Metavist 2005 цінна своїми інструкціями для користувачів (зберігаються у папці, куди було встановлено програму), що дає можливість глибше розібратися з питаннями створення метаданих. Софт можна завантажити, перейшовши за посиланням http://nrs.fs.fed.us/pubs/2737

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА РЕСУРСИ

1. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник. – Суми : „Університетська книга”, 2006. – 295 с.

2. ДеМерс Майкл Н. Географические информационные системы. Основы.: Пер.с.англ. – М.: Дата+, 1999. – 489с.

3. Суховірський Б.І. Геоінформаційні системи і технології в регіональному розвитку. – К.: „Знання України”, 2002.–210с.

Корисну інформацію можна знайти на сайті неформального товариства фахівців у сфері ГІС та ДДЗ www.gis-lab.info, cайті НДІ геодезії і картографії www.gki.com.ua та інших геоінформаційних ресурсах.