- •Тема 1. Історичні умови зародження державності.
- •Тестові завдання
- •Тема 2. Держава і право Стародавньої Індії.
- •Тестові завдання
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Китаю.
- •Тестові завдання
- •Тема 4Держава і право Стародавньої Спарти
- •Тестові завдання
- •Тема 5. Криза рабовласницького ладу. Зародження феодальних відносин.
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Велика Хартія Вольностей – джерело права Англії періоду Середньовіччя.
- •Тестові завдання
- •Тема 7. Держава і право німеччини у середньовіччі
- •Тестові завдання
- •Тема 8. Феодальна держава і право Арабського Халіфату.
- •Тестові завдання
- •Тема 9. Держава і право німеччини нового часу
- •Тестові завдання
- •Тема 10. Держава і право японії нового періоду
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Держава і право Японії в новітній період
- •Тестові завдання
Тестові завдання
1. У чому полягає особливість державного розвитку середньовічної Німеччини:
а) існувала як централізована імперія;
б) складалася з окремих князівств лише формально об’єднаних в одну імперію;
в) був відсутній період ленно-васальної монархії;
г) був відсутній період станово-представницької монархії.
2. Німеччина утворилася шляхом відокремлення від:
а) Римської імперії; в) Франкської імперії;
б) Англії; г) Ватикану.
3. Особливість суспільного устрою ранньофеодальної Німеччини полягала:
а) існувало три стани: феодали, купецтво, селянство;
б) існувало два стани: купецтво та селянство;
в) існувало три стани: феодали, духовенство, селянство;
г) існувало два стани: військово-лицарський та селянство.
4. Представники родової аристократії ранньофеодальної Німеччини:
а) герцоги; в) фогти;
б) графи; г) «князі церкви».
5. Представники служилої аристократії ранньофеодальної Німеччини (два):
а) герцоги; в) фогти;
б) графи; г) «князі церкви».
6. Категорія вільних селян ранньофеодальної Німеччини, які за утримання панської землі сплачували гроші:
а) чиншовики; в) літи;
б) орендарі; г) серви.
7. Категорія вільних селян ранньофеодальної Німеччини, які отримували панську землю у тимчасовий обробіток:
а) чиншовики; в) літи;
б) орендарі; г) серви.
8. Категорія напіввільних селян ранньофеодальної Німеччини:
а) чиншовики; в) літи;
б) орендарі; г) серви.
9. Категорія особисто залежних селян ранньофеодальної Німеччини:
а) чиншовики; в) літи;
б) орендарі; г) серви.
10. Яка з названих причин не сприяла процесу тимчасового посилення королівської влади середньовічної Німеччини ІХ-Х ст.:
а) феодали потребували підтримки короля у захопленні общинних земель;
б) міщани потребували підтримки короля у боротьбі з феодалами;
в) підтримка короля з боку духовенства, яке було зацікавлене у зростанні церковного землеволодіння;
г) наявність зовнішньополітичної загрози з боку угорців.
11. У чому суть так званих «оттонівських привілеїв»:
а) територія Німеччини була поділена на церковні округи, в яких влада була передана церковному фогту;
б) територія Німеччини була поділена на графства, куди король призначав своїх чиновників – графів;
в) вздовж кордонів Німеччини для охорони створювалися герцогства з широкими імунітетними правами;
г) феодали Німеччини наділялися широким імунітетом.
12. Коли утворилася «Священна Римська імперія німецької нації»:
а) 843 р.; в) 1186 р.;
б) 962 р.; г) 1356 р.
Тема 8. Феодальна держава і право Арабського Халіфату.
Методичні вказівки:
Ще в VI ст. Аравійський півострів асоціювався з "окраїною світу". На більшій частині "кам'янистої Аравії" кочували племена арабів-бедуїнів, які жили в шатрах і пили верблюже молоко. Лише на півдні та заході існували невеличкі протодержави: Ємен, Мекка, Ятриб (Медіна).
На початку VII ст. у житті арабів-кочівників відбулися значні зміни. Виділилася племінна знать, активно почала розвиватися торгівля, сформувалась єдина північноарабська мова та писемність. Подальша історія арабів пов'язана з іменем Мухаммеда - засновника нової релігії — ісламу (з араб, "іслам" — "покірність Богу"), або мусульманства (від араб, "муслім" - правовірний).
Питання для підготовки
Виникнення
та розвиток держави Арабський Халіфат
та світової релігії ісламу.Система державних органів Арабського Халіфату.
Відмінності у розумінні державно-правових питань у різних течіях ісламу.
Характеристика джерел та основних галузей мусульманського феодального права.
Література
Беляев Е. А. Арабы, ислам и арабский Халифат в раннее Средневековье. – М., 1965.
Коран. – М., 1963.
Лубський В. І., Борис В. Д. Мусульманське право. – К., 1997.
Надирадзе Л. И. Хрестоматия по истории Халифата. – М., 1968.
Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Харьков, 1988.
Садагдар М. И. Основы мусульманского права. – М., 1968. – 155 с.
