Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ІДПЗК самостійна робота 2013.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
274 Кб
Скачать
☆

Тестові завдання

1. У чому полягає особливість державного розвитку середньовічної Німеччини:

а) існувала як централізована імперія;

б) складалася з окремих князівств лише формально об’єднаних в одну імперію;

в) був відсутній період ленно-васальної монархії;

г) був відсутній період станово-представницької монархії.

2. Німеччина утворилася шляхом відокремлення від:

а) Римської імперії; в) Франкської імперії;

б) Англії; г) Ватикану.

3. Особливість суспільного устрою ранньофеодальної Німеччини полягала:

а) існувало три стани: феодали, купецтво, селянство;

б) існувало два стани: купецтво та селянство;

в) існувало три стани: феодали, духовенство, селянство;

г) існувало два стани: військово-лицарський та селянство.

4. Представники родової аристократії ранньофеодальної Німеччини:

а) герцоги; в) фогти;

б) графи; г) «князі церкви».

5. Представники служилої аристократії ранньофеодальної Німеччини (два):

а) герцоги; в) фогти;

б) графи; г) «князі церкви».

6. Категорія вільних селян ранньофеодальної Німеччини, які за утримання панської землі сплачували гроші:

а) чиншовики; в) літи;

б) орендарі; г) серви.

7. Категорія вільних селян ранньофеодальної Німеччини, які отримували панську землю у тимчасовий обробіток:

а) чиншовики; в) літи;

б) орендарі; г) серви.

8. Категорія напіввільних селян ранньофеодальної Німеччини:

а) чиншовики; в) літи;

б) орендарі; г) серви.

9. Категорія особисто залежних селян ранньофеодальної Німеччини:

а) чиншовики; в) літи;

б) орендарі; г) серви.

10. Яка з названих причин не сприяла процесу тимчасового посилення королівської влади середньовічної Німеччини ІХ-Х ст.:

а) феодали потребували підтримки короля у захопленні общинних земель;

б) міщани потребували підтримки короля у боротьбі з феодалами;

в) підтримка короля з боку духовенства, яке було зацікавлене у зростанні церковного землеволодіння;

г) наявність зовнішньополітичної загрози з боку угорців.

11. У чому суть так званих «оттонівських привілеїв»:

а) територія Німеччини була поділена на церковні округи, в яких влада була передана церковному фогту;

б) територія Німеччини була поділена на графства, куди король призначав своїх чиновників – графів;

в) вздовж кордонів Німеччини для охорони створювалися герцогства з широкими імунітетними правами;

г) феодали Німеччини наділялися широким імунітетом.

12. Коли утворилася «Священна Римська імперія німецької нації»:

а) 843 р.; в) 1186 р.;

б) 962 р.; г) 1356 р.

Тема 8. Феодальна держава і право Арабського Халіфату.

Методичні вказівки:

Ще в VI ст. Аравійський півострів асоціювався з "окраїною світу". На більшій частині "кам'янистої Аравії" кочували племена арабів-бедуїнів, які жили в шатрах і пили верблюже молоко. Лише на півдні та заході існували невеличкі протодержави: Ємен, Мекка, Ятриб (Медіна).

На початку VII ст. у житті арабів-кочівників відбулися значні зміни. Виділилася племінна знать, активно почала розвиватися торгівля, сформувалась єдина північноарабська мова та писемність. Подальша історія арабів пов'язана з іменем Мухаммеда - засновника нової релігії — ісламу (з араб, "іслам" — "покірність Богу"), або мусульманства (від араб, "муслім" - правовірний).

Питання для підготовки

  1. Виникнення та розвиток держави Арабський Халіфат та світової релігії ісламу.

  2. Система державних органів Арабського Халіфату.

  3. Відмінності у розумінні державно-правових питань у різних течіях ісламу.

  4. Характеристика джерел та основних галузей мусульманського феодального права.

Література

  1. Беляев Е. А. Арабы, ислам и арабский Халифат в раннее Средневековье. – М., 1965.

  2. Коран. – М., 1963.

  3. Лубський В. І., Борис В. Д. Мусульманське право. – К., 1997.

  4. Надирадзе Л. И. Хрестоматия по истории Халифата. – М., 1968.

  5. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Харьков, 1988.

  6. Садагдар М. И. Основы мусульманского права. – М., 1968. – 155 с.