• Сутність особистісної культури, її компоненти Модальності цілісності: хочу – можу – вмію – повинен – добиваюся – роблю

• Модальність „хочу” відбиває матеріальні та моральні потреби особистості, внутрішню мотивацію людини і є рушійною силою всіх сфер людської діяльності.

• Модальність „можу” відбиває особистісно-професійний потенціал людини, який визначається індивідуальним досвідом і рівнем готовності до його практичної реалізації, рівнем, що визначає здатність до навчання відповідно до реального віку та потенціалу кар’єрного зростання.

• Модальність „умію” відбиває рівень компетентності та раціональний досвід людини у вигляді сукупності прийомів, навичок, методик, способів, технологій здійснення конкретної діяльності.

• Модальність „повинен” відбиває прийняття людиною соціальних вимог, залученість у соціальну взаємодію та відповідальність за своє життєздійснення не лише перед собою, але й перед іншими.

• Модальність „добиваюся” відбиває цілеутворення як вироблення цілей і цілепокладання та їхнього вибору.

• Модальність „роблю” відбиває здійснення (реалізації) всіх модальностей у реальних вчинках, діях, діяльності.

Крім цих модальностей існує модальність

• „знаю”, котра характеризує розумовий потенціал людини, що має вигляд накопичених гіпотез, моделей, схем, теорій, методів, відчуттів, уявлень.

ОКЛ 5 Додаток 3

Психічний простір людини має такі властивості:

• Людина відчуває простір як свій, привласнений чи побудований нею самою, тому особистісно ціннісний.

• Людина має можливість контролювати і захищати все, що знаходиться чи виникає в цьому просторі, реалізуючи своє почуття авторства.

• Психічний простір існує природно і не рефлексується без виникнення проблемних ситуацій, він „ прозорий ” і тому важко піддається позитивному опису.

• Межі психічного простору стійкі.

Шість вимірів психічного простору людини (за С.К. Нартовою-Бочавер), котрі відбивають фізичні, соціальні та духовні аспекти людського буття:

• фізичне тіло;

• фізичний простір (територія);

• особисті речі;

• звички;

• близькі люди та друзі;

• смаки та уподобання.

ОКЛ 5 Додаток 4

• Особистісні якості управлінця, його самоцінність і моральність

Духовність – це досить складна, багатогранна якість людини, котра визначається:

• як сходження до вищих людських ідеалів і цінностей;

• як гармонізація протилежних начал (інтелектуального та емоціонального, ідеального та матеріального, раціонального та ірраціонального);

• як психічний стан, що дозволяє: відчути людині творче натхнення; пізнати істину; усвідомити саму себе як частинку космічного; зрозуміти свою єдність зі світом природи; перебувати в стані любові та переживати інші вищі людські почуття;

• як гармонізація стосунків у сім’ї, в навчальному закладі з учителями та дітьми, з будь-якою людиною;

• як вищий прояв духовних якостей: гуманності, доброти, совісності, любові тощо.