6. Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь.

Ситуаційні задачі:

1. У хворого з гострою кишковою непрохідністю виявлена повна

обтурація прямої кишки пухлиною. Які дії хірурга?

Відповідь: Накласти сигмостому для ліквідації кишкової непрохідності. Надалі, при операбельності пухлини зробити радикальну операцію.

2. У хворого при операції виявлена повна обтурация сліпої кишки пухлиною. Пухлина неоперабельна. Стан хворого важкий. Яка тактика хірурга?

Відповідь: Илеотрансверзоанастомоз.

3. У хворого зі спайковою непрохідністю під час операції виявлений некроз ділянки тонкої кишки. Яка тактика?

Відповідь: Зробити резекцію, відступаючи від видимої границі некрозу 40 см проксимально і 20 см дистально з накладенням анастомозу «бік у бік».

Завдання тестового контролю:

1. На 4 день після апендектомії (флегмонозний апендицит) у хворого 16 років зявився гострий біль у животі ( по типу колік), блювання, вздуття живота, затримка стільця і газів. Яке виникло ускладнення?

А. Перфорація сліпої кишки.

В. Тромбоз мезентеріальних судин.

*С. Злукова кишкова непрохідність.

Д. Абсцес Дугласова простору.

Є. Кровотеча з апендикулярної артерії.

2. На 5 - й день після апендектомії (гангренозний апендицит) у дитини 10 років зявився гострий біль у животі ( по типу колік), блювання, вздуття живота, затримка газів. При підозрі злукової непрохідності які додаткові методи обстеження необхідно вікористати?

А. Лапароскопія.

В. Ірігоскопія.

*С. Оглядова рентгенографія черевної порожнини.

Д. Ректороманоскопія.

Є. Пневмогастрография.

3. При виникненні ускладнення (злукова кишкова непрохідність) на четвертий день після апендектомії, якою повинна бути тактика хірурга?

А. Проводити стимулювання кишечника, гіпертонічна

лізма, дезінтокаційна терапія.

*В. Релапаротомія, розсічення злук, інтубація тонкої кишки

для декомпресії, дренування черевної порожнини.

С. Паранефральна блокада, дезінтоксікаційна терапія.

Д. Релапаратомія, розсічення злук.

Е. Сифонні клізми, промивання шлунку.

4. Жінка похилого віку 66 рокув, скаржиться на колікоподібний біль у животі, нудоту, блювання, вздуття живота, затримку стільця та газів. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини виявлені чаші Клойбера, пневматороз кишечника. На протязі року схудла, втратила 15 кг ваги. Ургентна ірігоскопія. Барій заповнив пряму кишку і нижню 1/3 сигми, далі не проходить. Найбільш вірогідний діагноз?

А. Спастичний коліт.

В. Заворіт сигми.

С. Хвороба Крона.

*Д. Рак сігми.

Є. Інвагінація кишечника.

5. Для вирішення обсягу оперативного втручання при злоякісній пухлині сигми, ускладненою гострою кишковою непрохідністю, потрібно провести додаткові методи обстеження.

А. Лапароскопія.

*В. УЗД печінки.

С. Пневмоперітонеум.

Д. Гастрофіброскопія.

Є. Селективна ангіографія.

6. Під час оперативного втручання в звязку с кишковою непрохідностю у жінки 66 років знайдена циркулярна пухлина нижньої 1/3 сигми. Весь товстий і тонкий кишечник роздутий газами, містить в собі рідкий кал. В черевній порожнині мутний єксудат. Ознаків метастазів немає. Який обсяг операції?

А. Резекція сигми з пухлиною з накладанням первинного анастомозу. *В. Операція Хартмана.

С. Накладання двоствольної колостоми.

Д. Лівостороння геміхолектомія, трансверзостомія.

Є. Сигмостомія.

7. Після резекції 1 метра тонкої кишки у зязку з її некрозом під час завороту молодому чоловіку наклали ентероентероанастомоз бік - в - бік. Перелічити основні елементи консервативної терапії в післяопераційному періоді:

*А. Дренування шлунку з метою декомпресії ЖКТ, стимуляція кишечника,

антибактеріальна терапія, знеболювання, інфузія.

В. Дихальна гімнастика.

С. Гемотрансфузії, паранефральна блокада.

Д. Інгібіторна і гепатопротекторна терапії.

Є. Введення серцево - судинних і антикоагулянтних препаратів.

8. У хворого 40 років через 6 годин після защемлення пахвинної грижі відбулось самовільне її вправлення. Після 4 - х годинного спостере-ження в стаціонарі хворого прооперовано. Виконана герніотомія, пластика пахвинного каналу. При цьому повноцінного огляду кишечника не проводилась. На наступний день у хворого розвинулась клініка перитоніту. Яка причина перитоніту?

А. Настав тромбоз медентеріальних судин;

В. Виникла кровотеча із судин сімяного канатика;

*С. Кишка, що вправилась, була некротизованою;

Д. Виникла рання злукова непрохідність;

Є. Виник пілефлебіт.

9. Під час лапаротомії із приводу гострої злукової кишкової непрохідності у хворого 55 років знайдено петлю кишки довжиною 20 см темного кольору, в черевній порожнині велика кількість гемо-рогічної рідини. Тактика хірурга?

А. Ввести в брижу кишки розчин новокаїну з гепаріном дренувати черевну

порожну, зашити операційну рану.

В. Вивести некротизовану кишку на черевну стінку зашити рану.

С. Виконати резекцію некротизованої кишки відступивши 60 см проксимальніше і

40 см дистальніше стронгуляційної борозки.

Д. Виконати резекцію некротизованої кишки відступивши 20 см проксимальніше і

30 см дистальніше странгуляційної бороздки, інтубувати тонку кишку через ніс,

дренувати черевну порожнину.

*Є. Виконати резекцію відступивши 40 см в дистальному та 15 см в

проксимальному напрямку від странгуляційної борозди; назоентеральна

інтубація, дренування черевної порожнини.

10. Під час операції із приводу високої тонкокишкової непрохідності, що розвинулась на протязі 2-х діб, у жінки 62 років знайдено жовчний камінь в тонкій кишці на відстані 20 см від трейцевої звязки, що обтурував просвіт кишки. Також виявлено міхурово - дванадцятипалу нарицю. Який вид оперативного втручання є оптимальним?

А. Резекція ділянки кишки з каменем, анастомоз бік -в- бік.

В. Ентеротомія над каменем, видалення його, зашивання кишки в поперечному

напрямку.

С. Ентеротомія вище конкременту, видалення його, заши-

вання кишки в поперечному напрямку.

*Д. Ентеротомія нище конкременту, видалення його, заши-

вання кишки в поперечному напрямку.

Є. Ентеротомія нище конкременту, видалення його, заши-

вання кишки в поперечному напрямку, холецистєктомія

зашивання нориці дванадцятипалої кишки.