- •6.070106 “Автомобільний транспорт”,
- •1. Загальні положення про виконання курсового проекту
- •1.1. Зміст і об’єм курсового проекту
- •1.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •1.3. Оформлення графічної частини проекту
- •2.3. Вибір палива при проектуванні двигуна
- •Для бензину
- •2.5 Визначення параметрів навколишнього середовища і залишкових газів
- •Середній елементарний склад дизельного палива
- •Для дизельного палива
- •2.4 Параметри робочого тіла
- •Для дизелів без наддуву
- •З наддувом
- •2.6 Визначення параметрів процесу впуску
- •2.7 Визначення параметрів процесу стиску
- •2.8 Визначення показників процесу згорання
- •2.9 Визначення параметрів процесу розширення
- •2.10 Визначення параметрів процесу випуску
- •2.11 Визначення показників робочого циклу і двигуна
- •2.11.1. Індикаторні показники робочого циклу.
- •Середній індикаторний тиск рі визначається за формулою
- •В сучасних автомобільних двигунах індикаторний ккд становить
- •2.11.2 Ефективні показники двигуна
- •Середня швидкість поршня визначається за формулою
- •2.12 Основні розміри двигуна
- •2.13 Тепловий баланс двигуна
- •3. Кінематичний розрахунок двигуна
- •3.1 Визначення переміщення поршня
- •3.2 Визначення швидкості поршня
- •3.3 Визначення прискорення поршня
- •4. Динамічний розрахунок двигуна
- •4.1 Побудова індикаторної діаграми
- •4.1.1 Побудова індикаторної діаграми аналітичним методом.
- •Для політропи стиску
- •4.1.2. Побудова індикаторної діаграми графічним методом.
- •4.2 Перебудова індикаторної діаграми в розгорнуту діаграму сили тиску газів
- •Сила тиску газів на поршень визначається за формулою
- •4.3 Приведення мас частин кривошипно-шатунного механізму
- •4.4. Визначення інерційних сил
- •Відцентрова сила інерції обертових мас
- •4.5 Побудова кривої сил інерції мас, що рухаються зворотно-поступально графічним методом
- •4.6. Визначення сил, що діють в кривошипно-шатунному механізмі
- •4.7 Побудова діаграми крутних моментів
- •4.8. Визначення сил, що діють на шатунні шийки колінчастого валу
- •4.9. Побудова полярної і векторної діаграми сил
- •4.9.1 Побудова полярної діаграми
- •4.9.2. Побудова векторної діаграми
Середній елементарний склад дизельного палива
С=0,870; Н=0,126; S=0; О=0,004.
Нижча теплота згорання палива визначається за формулою, кДж/кг
Нu=33,91С+125,6Н - 10,89(О-S) - 2,51(9Н+W). (2)
де W - кількість водяного пару в продуктах згорання масової чи обємної одиниці палива.
Для бензину нижча теплота згорання
Hu=33,91С+125,6Н-2,51×9Н;
Hu=43,93 МДж/кг=43930 кДж/кг.
Для дизельного палива
Hu=42,44 МДж/кг=42440 кДж/кг.
2.4 Параметри робочого тіла
Параметрами робочого тіла є: теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива, коефіцієнт надлишку повітря , кількість паливної суміші для бензинового двигуна М1, кількість свіжого заряду дизеля М1, загальна кількість продуктів згорання М2 та його компонентів.
Теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива визначається по стехіометричному співвідношенню
,
кмоль повітря/кг палива
(3)
,
кг повітря/кг палива
(4)
де 0,208 - обємна місткість кисню в 1 кмоль повітря;
0,23 - масова місткість кисню в 1 кг повітря.
Для бензину
;
.
Для дизельного палива
;
.
Коефіцієнт надлишку повітря для бензинових і дизельних двигунів в залежності від режиму їх роботи та призначення приймається орієнтовно по даним рис. 1.
Кількість паливної суміші [1], що поступає в бензиновий двигун, кмоль.пал.сум/кг.палива
(5)
де α - коефіцієнт надлишку повітря;
mT - молекулярна маса парів палива (для автобензинів mT=110…120 кг/кмоль, для дизельного палива mT=180…200 кг/кмоль).
Для
дизельних двигунів
мале і тому не враховується.
Отже,
Для бензинових двигунів загальна кількість компонентів згорання визначається за формулою
(6)
Кількість окремих компонентів продуктів для бензинових двигунів (при α<1)
(7)
,
(8)
,
(9)
,
(10)
.
(11)
де k - постійна величина, що залежить від співвідношення водню і вуглецю Н/С в паливі (для бензину при Н/С=0,17…0,19 k=0,45…0,50 для природного газу k=0,6…0,7).
Для дизельних двигунів (α≥1) загальна кількість продуктів згорання, кмоль прод.згор./кг пал
,
(12)
де
- відповідно кількість СО2,
СО, Н2О,
Н2
та N2
в кмоль/кг палива в продуктах згорання.
;
(13)
;
(14)
;
(15)
. (16)
Рисунок 1 - Вихідні параметри для теплового розрахунку двигунів:
1 – зміна
карбюраторних двигунів; 2 – зміна
дизелів без наддуву; 3 – зміна
дизелів з наддувом; 4 – зміна Тг
карбюраторних двигунів; 5 – зміна Тг
дизельних двигунів; 6 – зміна коефіцієнта
дозарядки циліндра; 7 – зміна коефіцієнта
використання теплоти.
2.5 Визначення параметрів навколишнього середовища і залишкових газів
До
параметрів навколишнього середовища
відносяться тиск рк
і температура Тк
- для двигунів з наддувом, та
р0
і Т0
- для двигунів без наддуву.
Як правило для двигунів без наддуву приймаються рк=р0=0,1 МПа, Тк=Т0=293 К.
Значення рк залежить від ступеню наддуву
- при низькому - рк=1,5р0;
- при середньому - рк=(1,5…2,2)р0;
- при високому - рк=(2,2…2,5)р0.
При тепловому розрахунку дизеля з наддувом рк задається, а Тк визначається за формулою
,
(17)
де nк - показник політропи стиску (для відцентрового нагнітача з охолоджуваним корпусом приймають nk=1,4…2,0).
Параметри залишкових газів характеризуються їх тиском рr і температурою Tr. Ці параметри залежать від типу двигуна, його призначення, фаз газорозподілу, конструктивних параметрів впускної та випускної систем, та режиму роботи двигуна.
Для номінального швидкісного режиму бензинових двигунів
рr=1,18р0 (18)
