Тема роботи.
Результати і висновки.
Скласти таблицю показників лівої та правої півкуль
Контрольні питання
Де розміщений центр Брока і за що він відповідає?
Де розміщений центр Верніке і за що він відповідає?
Де розміщений острівець Рейля і за що він відповідає?
Скільки виділяють стадій розвитку мови, охарактеризуйте кожну з них?
Формування мови у дитини.
Охарактеризуйте І сигнальну систему.
Дайте характеристику ІІ сигнальної системи.
Класифікація типів ВНД в залежності від переважаючої ролі І чи ІІ сигнальних систем.
Література
Дэвид Гэмон, Аллен Брэгдон. Аэробика для ума.- М.: Изд-во Эскимо, 2002.- 352с.
Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г.- М.: Мир, 1996.- 323 с
Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480с.
Дослід № 2. Стан мовної функції. (ІІ варіант)
Це завдання буде використано в якості простого і швидкого тесту на гнучкість вашого язика, а також для визначення ознак вікового ослаблення когнітивних здібностей. Попросіть колегу протестувати вас, а потім самі протестуйте його.
1. Попросіть партнера повторити коротку фразу слово в слово. Потім прочитайте в голос наступне речення:
„Його покидає страх залишитись незрозумілим, і він набуває внутрішню свободу.”
А. Партнер не може правильно повторити фразу.
В. Партнер перший раз робить помилку, але другий раз промовляє фразу правильно.
С. Партнер прекрасно справляється із завданням з першого разу.
2. Назвіть узагальнену категорію, овочів, і попросіть партнера за 1 хвилину перерахувати як можна більше об’єктів, які відносяться до цієї категорії.
А. Партнер може назвати тільки 10 об’єктів, чи менше.
В. Партнер може назвати тільки від 11 до 15 об’єктів.
С. Партнер може назвати 16 об’єктів і більше.
3. Поясніть, що ви зараз прочитаєте речення вголос, а партнеру потрібно буде записати його слово в слово. Скористайтеся приведеним нижче реченням.
„Відомості, накопичені про сенсорні системи, підтверджують детекторний принцип нейронної організації аналізаторів”.
А. Партнер не може цього зробити чи допускає багато помилок.
В. Партнер допускає пару помилок, але дві версії близькі до оригінала.
С. Партнер не допускає ні одної помилки.
4. Візьміть сім знайомих предметів. Вказуючи по черзі на кожен предмет, дайте партнеру дві секунди, щоб назвати його.
А. Партнер може правильно назвати не більше двох предметів.
В. Партер робить декілька помилок, наприклад, називає шнурок „мотузочкою”.
С. Партнер не робить помилок.
ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ФОРМИ КОНТРОЛЮ
№ |
Модулі |
Відвідування лекцій |
Усне опитування |
Виконання лаб. робіт № |
Оформ-лення лаб робіт в зошиті |
Захист лаб. роботи |
Творча письмова робота та колоквіум |
Письмова контр. роб. Тесту-вання |
Кількі-сть балів за видами робіт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1. |
Модуль 1. 2. 3.
|
1 1 1 |
1 |
№ 1 1 |
1 |
4 |
|
|
10 |
2. |
Модуль 4. 5.
6.
|
1 1
1
|
1 |
№ 2 1
№3 |
1 |
2 |
15
|
10
12 |
45 |
3. |
Модуль7. 8. 9. 10. 11. . |
1 1 1 1 1
|
1
|
№4 1
|
1 |
2 |
25 |
10 |
45 |
|
|
11 |
3 |
3 |
3 |
8 |
40 |
32 |
100 |
Зараховано 60-100
можливість повторного складання 59-35
з обов’язковим повторним курсом 1-34
Модуль 1. Лаб. р. №1 (7 б).; Модуль 2. Тести № 1-26 (10 б.), Лаб. р. №2 (5 б. ),
Творча р. (15 б. ), контр. р (завдання 4 з. х 3 б.=12 б.). Модуль 3 (Лаб. р. №4, 5 б.), Тести № 27-58 (10 б.), Конспект: 11 б., підсумковий контроль (колоквіум) (25 б.)
ІV. ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Задачі.
На конвеєрі, який рухається, лежать однакові деталі (металеві кульки). Деякі із них мають відхилення від стандарту (при цьому змінюється відбивна здатність поверхні) і підлягають бракуванню. Одна із фірм використала в якості контролерів – голубів. Голуби клювали браковані деталі (які падали в спеціальні ящики) і не займали нормальні кульки, залишаючи їх на конвеєрі. Ефективність браковки виявилась дуже високою. Чому були вибрані саме голуби і в чому полягало їх навчання?
На досліди по вивченню умовних рефлексів привели двох собак. Перед початком досліду одна із них випила велику кількість води. Потім почалось дослідження. Спочатку у обох собак умовні рефлекси протікали нормально. Але через деякий час у собаки, яка пила воду, умовні рефлекси зникли. Ніяких випадкових зовнішніх впливів відмічено не було. В чому причина гальмування умовних рефлексів?
Як відомо, УР можна виробити практично на дію любого індиферентного подразника. Причому рефлекс виробляється дуже швидко. В однієї собаки в павловських лабораторіях ніяк не вдавалося виробити УР на певний подразник, а саме: булькотіння води. Спробуйте пояснити цей незвичайний результат.
В однієї собаки при баченні спринцівки починається сильно виділятися слина. Інша собака при дії дзвінка багаторазово згинає задню лапу. Що спільного в цих умовних рефлексах?
Рефлекторна реакція направлена на досягнення кінцевого позитивного результату ( в це поняття входить і виключення дії агента, який приносить шкоду). В зв’язку з цим багато авторів критикують методику вироблення умовного захисного рефлексу у собаки. По цій методиці умовний сигнал (дзвоник, світло, свисток та ін.) підкріплюють електричним розрядом струму. Після вироблення УР собака згинає лапу уже при дії дзвінка. Для того, щоб рефлекс не згас, діють током і в підняту лапу. В чому недолік методики? Запропонуйте її удосконалення.
Відомо, що сила (біологічна значимість) умовного подразника не повинна перевищувати силу безумовного подразника. В протилежному випадку умовний рефлекс не виробиться. Дійсно, що сигнал про щось передуюче не може бути важливішим, чим те, про що він повідомляє. Тому дуже важко виробити, наприклад, умовний харчовий рефлекс на больові подразнення (дія струму). Однак в лабораторії І.П. Павлова в відомих дослідах Єрофієвої вдалось виробити такий УР. При дії струму (умовний подразник) у собаки виділялась слина, вона облизувалась та виляла хвостом. Як вдалось цього достигти?
Як доказати в експерименті на тварині (фізіологічним шляхом), що даний орган, наприклад, кишечник має аферентне представництво в корі ?
Починаючи досліди по вивченню УР, І.П.Павлов побудував ”башти мовчання”, в яких знаходились експериментальні камери з абсолютною звукоізоляцією. Але виявилось, що в таких камерах собаки засинають. З собаками якого типу ВНД це траплялось особливо швидко? В чому причина?
Які із наступних трьох тверджень справедливі або несправедливі і чому? “Властивості м’язу можна вивести, виходячи із властивостей окремого м’язового волокна”, “властивості нирки можна вивести, виходячи із властивостей окремого нефрона”, “властивості мозку можна вивести виходячи із властивостей окремого нейрона” ?
Швидкість вироблення УР являється одним із показників сили процесу збудження. Відома методика моворухливих умовних рефлексів у людини. Піддослідний повинен натиснути на важіль (кнопку і т.д.). Спочатку включається умовний подразник (дзвінок, світло і т.д.), потім дається мовне підкріплення – словесний наказ “натисніть”. Після декількох сполучень піддослідний починає натискати на важіль вже при включенні умовного подразника, не дочекавшись наказу “ натисніть ”. Це свідчить про вироблення УР. Однак деякі піддослідні навіть після десятків сполучень не натискають на важіль, поки не одержать словесний наказ. Чи слід вважати, що в таких людей процес збудження послаблений або можлива інша причина?
Чому словом не можна „вбити” тварину на відміну від людини?
Робітник з великим стажем в ході виробничої діяльності виконує стандартні операції через кожний час роботи робиться перерва на 10хв для відпочинку. Ведеться хронометраж операцій. Приведемо дані за останні декілька хвилин перед відпочинком і такий же час після відпочинку. Вкажемо час виконання однієї і тієї ж операції ( в секундах ): до відпочинку – 16, 15, 15, 16, 14, 15, 16, 16, 16, 15, 15, 16, 17, 15; після відпочинку – 21, 19, 18, 18, 19, 20, 17, 18, 18, 17, 15, 17. Чим можна пояснити парадоксальний ефект – в перші хвилини після відпочинку показники не покращуються, а погіршуються?
Один із способів роботи з алкоголізмом полягає у виробленні умовного блювотного рефлексу на алкоголь. Як виробляють цей рефлекс?
Якщо кішці простягнути палець, вона обнюхає його. Цей дослід можна повторити декілька раз, доки кішка не буде звертати увагу на палець. У собак таке “ зникнення інтересу” відбувається швидше. У кого із тварин в цьому досліді сильніше виражені низхідні коркові впливи?
В будь-якому виді спортивних естафет спортсмени мають право починати проходження свого етапу тільки після того, як учасник попереднього етапу передасть йому естафету. Під час бігу – це естафетна паличка, під час плавання – дотик рукою стінки басейну. Інколи плавець, який стоїть на стартовий тумбочці, “не витримує” і стрибає у воду до того, як його товариш по команді встигнув доторкнутися стінки. Який вид умовного гальмування у такого плавця послаблений?
Для перевірки твердження про наявність у даного виду тварин кольорового зору проводили наступний експеримент. Виробляли умовний рефлекс на світло зеленої лампи потужністю 100Вт та диференціювання на світло червоної лампи потужністю 150Вт. Диференціювання виробити вдалось. Чи підтверджує цей результат наявність у тварин кольорового зору?
Чому при дослідженні впливу високої температури середовища на ВНД собак використовують різноманітні види рухових умовних рефлексів, але не слиновидільні?
В спеціальних дослідженнях було показано, що інтенсивність енергетичного обміну у людини можна збільшувати умовно-рефлекторним шляхом. Якщо робітник в свій вихідний день знаходився у цеху і тільки спостерігав за працею інших, то при цьому енергетичний обмін у нього збільшувався. Але для виявлення цього ефекту необхідно було дотриматися ще однієї умови. Якої?
Доведіть, що на ранніх стадіях вироблення УР відбувається іррадіація збудження в корі головного мозку.
Як довести, що виділення слини у собаки при вигляді та запаху м’яса є умовно-рефлекторною, а не безумовною реакцією? Чому такі рефлекси називають натуральними (природними)?
Як в експерименті на людині довести наявність явища узагальнення у другій сигнальній системі, використовуючи метод умовних рефлексів?
Як виробити у собаки комплексний умовний рефлекс на час і обставини?
І.П. Павлов описав випадок психічного розладу у студента, який після закінчення духовної семінарії вступив на медичний факультет університету. Захворювання виникло та почало прогресувати під час занять в університеті. За рекомендацією лікарів юнака перевели на гуманітарний факультет. Після цього поступово відновився нормальний стан, і він зміг продовжити навчання. До якого типу нервової діяльності можна віднести цю людину?
В літературі описані випадки коли у людей, які змушені приховувати від близьких родичів їх тяжке захворювання, виникав нервовий розлад. До якого типу ВНД можна віднести цих людей?
Хто краще виконує довготривалі монотонні фізичні навантаження: холерик, флегматик чи меланхолік? Чому?
Дитина, побачивши людину в білому халаті, почала плакати. Чому? Що ви зробите, щоб заспокоїти дитину? Які фізіологічні процеси відбуваються в корі великого мозку дитини?
Людина раніше ніколи не лікувала зуби, але, заходячи в стоматологічний кабінет, зблідла. Чим це пояснити? Чи може аналогічний стан виникнути в собаки?
Хворій призначено дуодентальне зондування. У маніпуляційному кабінеті вона зустрілася з дільничною медичною сестрою, яка сповістила, що в електрокардіограмі, яку було зроблено хворій напередодні, виявлено значні відхилення від норми. Хвора зонд проковтнула, але, незважаючи на всі заходи, ні друга порція жовчі – із жовчного міхура, ні третя – із жовчних проток отримані не були. Як ви думаєте, чому? Якої помилки припустилася медсестра?
Чому під час їди фахівці не радять дивитися телевізор або читати? Поясніть з точки зору фізіології вищої нервової діяльності?
Чому вам не заважають сторонні подразники, коли ви дивитесь по телевізору детектив? Який фізіологічний процес відбувається в корі великого мозку? Назвіть психологічний еквівалент цього явища.
Проходить спартакіада шкіл міста. На біговій доріжці спортсмени готуються до старту. За скільки часу до старту ви порадили б прийти учням, які беруть участь в змаганнях, якщо Ігор – холерик, Віктор – сангвінік, Федір – флегматик, і чому?
Учень у своєї собаки виробив умовний рефлекс: по команді “Служи!” собака стає на задні лапи. Він привів собаку в клас і намагається цей успіх продемонструвати перед друзями. Але собака не підкоряється йому. Чому? Як вчитель може пояснити це явище, виходячи із закономірностей вищої нервової діяльності. Чи вдасться учню врешті-решт досягнути успіху?
Учням було запропоновано завчити два оповідання, рівні за обсягом та ступенем складності. Перше зачитувалося після попередження, що перевірка відбудеться наступного дня, друге слід було запам'ятати надовго. Однак в обох випадках ефективність запам'ятовування перевірили через чотири тижні.
Яке оповідання учні запам'ятають краще? Чому?
Учень на уроках вкрай нестриманий, постійно щось вигукує, запитує, голосно розмовляє і час від часу сміється. На зауваження вчителя не ображається, обіцяє, що „більше не буде”, і через кілька хвилин знову порушує дисципліну. Енергія в нього б’є через край: він завжди щось пропонує, дуже емоційно розповідає про щось нове і незвичайне, любить галасливе товариство, не може довго залишатися на самоті. Коли захворіє, впадає в паніку, переконує всіх, що хвороба в нього страшна, важка, невиліковна, але, як тільки стан його стає кращим, відразу нехтує порадами лікаря, не доводить лікування до кінця, не застосовує засоби профілактики.
До якого типу вищої нервової діяльності і темпераменту можна віднести таку людину? Як вчителю поводитись з таким учнем?
Мати Ігоря — учня 7 класу — скаржиться, що у сина швидко змінюється настрій, з'явилася дратівливість, уразливість, надмірне зосередження на своїх переживаннях, він часто конфліктує з батьками. Поясніть, використовуючи ваші знання будови та функцій центральної нервової системи, поведінку підлітка. Сформулюйте рекомендації.
Сергійко — учень п’ятого класу. Батьки не приділяють належної уваги дотриманню хлопчиком правильного режиму дня, повноцінному відпочинку, дозволяють весь вільний час проводити біля телевізора і комп'ютера.
Охарактеризуйте психічне і фізичне навантаження дитини, стан нервової системи, опірність до інфекції. Що б ви порадили батькам Сергійка?
Ірина — учениця десятого класу. Вона систематично мало рухається, не буває на свіжому повітрі, недосипає, палить.
Пояснює: тільки так можна займатися розумовою працею. Поясніть, чи правильною є поведінка дівчини? До яких наслідків вона призведе в майбутньому. Переконайте Ірину у негативному впливі порушення режиму життя на стан нервової системи. Щоб ви порадили батькам Ірини?
Батьки Оксани звернулись до вчителя. Оксана — підліток. Вона скаржиться на приступи запаморочення, особливо при різкій зміні положення тіла, холодний липкий піт на долонях тощо.
Як ви поясните батькам і дівчинці ці процеси, враховуючи діяльність автономної нервової системи у підлітковому періоді. Сформулюйте ваші рекомендації Оксані.
4.2. Тестові завдання (приклади)
1. Вкажіть помилкову відповідь.
В центральній нервовій системі для забезпечення складних форм поведінки людини використовуються фізіологічні механізми, які полягають в прояві:
А. Умовних рефлексів
Б. Безумовних рефлексів
В. Розумового мислення
Г. Інстинктів
Д. Сухожильних та вестибулярних рефлексів
2. Основні відмінні характеристики умовного рефлексу:
А. Набутий
Б. Уроджений
В. Індивідуальний
Г. Видовий
Д. Вроджено-обумовлена взаємодія нейронів в рефлекторній дузі
Е. Рефлекторна дуга формується в процесі навчання.
3. Основні відмінні характеристики безумовного рефлексу:
А. Набутий
Б. Уроджений
В. Індивідуальний
Г. Видовий
Д. Вроджено-обумовлена взаємодія нейронів в рефлекторній дузі
Е. Рефлекторна дуга формується в процесі навчання.
4. Однією із форм, яка забезпечує взаємодію організму і навколишнього середовища, являються інстинкти. Для них характерно:
А. Набутий
Б. Уроджений
В. Індивідуальний
Г. Видовий
Д. Вроджено-обумовлена взаємодія нейронів в рефлекторній дузі
Е. Рефлекторна дуга формується в процесі навчання
5. Вкажіть неправильну відповідь.
Важливою формою прояву функцій ЦНС, які базуються на набутих протягом життя взаємодій нервових центрів, являються умовні рефлекси. Їх формування відбувається:
А. Постійно протягом життя
Б. При низькому тонусі інтегративних механізмів мозку
В. На базі аферентної частини вроджених безумовних рефлексів
Г. При активному стані кори („увага”)
Е. На базі еферентної частини вроджених безумовних рефлексів.
6. Вкажіть неправильну відповідь.
Важливою формою прояву функцій ЦНС, які базуються на набутих протягом життя взаємодій нервових центрів, являються умовні рефлекси. Їх формування відбувається:
А. Шляхом іррадіації нервових імпульсів
Б. При наявності домінантного стану центру безумовного рефлексу
В. При наявності домінантного стану центру індиферентного подразника
Г. За участю механізму сумації збудження в ЦНС.
7. Вкажіть неправильну відповідь.
Важливою формою прояву функцій ЦНС, які базуються на набутих протягом життя взаємодій нервових центрів, являються умовні рефлекси. Для їх формування необхідні наступні умови:
А. Поява умовного подразника повинна передувати безумовному
Б. Поява безумовного подразника повинна передувати умовному
В. Наявність сильного стороннього подразника
Г. Активний стан кори великих півкуль
Д. Нормальний тонус ретикулярної фармації.
8. Довготривале не підкріплення умовного сигналу безумовним приводить до розвитку:
А. Позамежного гальмування
Б. Згасаючого гальмування
В. Диференційованого гальмування
Г. Зовнішнього гальмування.
9. Вкажіть, яким особливостям нервової системи відповідає сангвінічний темперамент:
А. Сильний, врівноважений, рухливий
Б. Сильний, неврівноважений, інертний
В. Сильний, неврівноважений, рухливий
Г. Слабкі процеси збудження і гальмування.
10. Вкажіть, яким особливостям нервової системи відповідає меланхолічний темперамент:
А. Сильний, врівноважений, рухливий
Б. Сильний, неврівноважений, інертний
В. Сильний, неврівноважений, рухливий
Г. Слабкі процеси збудження і гальмування.
11. Вкажіть, яким особливостям нервової системи відповідає флегматичний темперамент:
А. Сильний, врівноважений, рухливий
Б. Сильний, неврівноважений, інертний
В. Сильний, неврівноважений, рухливий
Г. Слабкі процеси збудження і гальмування.
12. Вкажіть, яким особливостям нервової системи відповідає холеричний темперамент:
А. Сильний, врівноважений, рухливий
Б. Сильний, неврівноважений, інертний
В. Сильний, неврівноважений, рухливий
Г. Слабкі процеси збудження і гальмування.
13. Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку і навпаки. Як впливають емоції на функції гіпоталамусу:
А. Покращують процеси мислення
Б. Забезпечують більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів
В. Покращують процеси пам’яті
Г. Забезпечують швидке включення ВНС при формуванні і прояві емоцій
Д. Нема правильної відповіді
14. Вкажіть неправильні відповіді.
Найважливішою формою прояву функцій ЦНС, які базуються на набутих протягом життя взаємодіях нервових центрів, являються умовні рефлекси. Для їх закріплення необхідно:
А. Багаторазове сполучення умовного і безумовного подразників
Б. Стан мотиваційного збудження центру безумовного рефлексу
В. Активний стан кори великих півкуль
Г. Понижений тонус ретикулярної фармації мозкового стовбура
Д. Дія стороннього подразника
15. У людей художнього типу:
А. В мисленні переважає 1-а сигнальна система
Б. В мисленні переважає 2-а сигнальна система
В. Використовується переважно образний спосіб мислення
Г. Різко виражена здатність до абстрагування
Д. Переважає в мисленні синтетична діяльність
Е. Домінує логічний спосіб мислення
16. У людей розумового типу:
А. В мисленні переважає 1-а сигнальна система
Б. В мисленні переважає 2-а сигнальна система
В. Використовується переважно образний спосіб мислення
Г. Різко виражена здатність до абстрагування
Д. Переважає в мисленні синтетична діяльність
Е. Домінує логічний спосіб мислення
17. Поява стороннього подразника під час здійснення умовного рефлексу приводить до розвитку:
А. Позамежного гальмування
Б. Згасаючого гальмування
В. Диференційованого гальмування
Г. Зовнішнього гальмування
18. Збільшення сили і тривалості умовного подразника може привести до розвитку:
А. Позамежного гальмування
Б. Згасаючого гальмування
В. Диференційованого гальмування
Г. Зовнішнього гальмування
19. Для формування мовного способу викладу думки потрібна взаємодія центрів мови, розміщених в більшості людей в корі лівої півкулі. Який порядок залучення їх?
А. Центр Брока – центр Верніке – тім’яна область кори – мотонейрони передцентральної звивини
Б. Центр Верніке – центр Брока – тім’яна область кори – мотонейрони передцентральної звивини
В. Тім’яна область кори – центр Брока – центр Верніке – мотонейрони передцентральної звивини
Г. Центр Верніке – центр Брока – мотонейрони передцентральної звивини.
20. Людина похилого віку час від часу почала забувати слова. В якому відділі мозку почали розвиватися склеротичні процеси, які приводять до даного стану:
А. В лобових частках великих півкуль
Б. В тім’яній області кори великих півкуль
В. В потиличній області кори великих півкуль
Г. У скроневій області кори великих півкуль
Д. В стовбурі мозку.
21. У хворого відбувся інсульт. Серед інших його прояв у хворого зникла здатність промовляти слова. Де локалізується джерело поразки:
А. В нижньому відділі 3-ї лобової звивини
Б. В задній частині верхньої скроневої звивини
В. В задньому відділі середньої лобової звивини
Г. В кутовій звивині тім’яної частки
22. Поразка центра мови Брока приводить до порушення:
А. Рахунку (акалькулії)
Б. Відтворення письмової мови
В. Відтворення усної мови
Г. Поняття усної мови
Д. Поняття письмової мови
23. Поразка центра мови Верніке приводить до порушення:
А. Рахунку (акалькулії)
Б. Відтворення письмової мови
В. Відтворення усної мови
Г. Поняття усної мови
Д. Поняття письмової мови
24. У хворого відбувся інсульт. Серед інших його прояв у хворого зникла здатність розуміти усну мову. Де локалізується джерело поразки:
А. В нижньому відділі 3-ї лобової звивини
Б. В задній частині верхньої скроневої звивини
В. В задньому відділі середньої лобової звивини
Г. В кутовій звивині тім’яної частки
25. У хворого відбувся інсульт. Серед інших його прояв у хворого зникла здатність читати. Де локалізується джерело поразки:
А. В нижньому відділі 3-ї лобової звивини
Б. В задній частині верхньої скроневої звивини
В. В задньому відділі середньої лобової звивини
Г. В кутовій звивині тім’яної частки
26. У хворого відбувся інсульт. Серед інших його прояв у хворого зникла здатність писати слова. Де локалізується джерело поразки:
А. В нижньому відділі 3-ї лобової звивини
Б. В задній частині верхньої скроневої звивини
В. В задньому відділі середньої лобової звивини
Г. В кутовій звивині тім’яної частки
27. Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку і навпаки. Вкажіть найбільш важливі впливи лобової частки на емоції:
А. Свідомо керує виникненням емоцій
Б. Свідомо керує проявом емоцій
В. Забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів
Г. Забезпечує підключення пам’яті
Д. Забезпечує підключення вегетативної нервової системи для прояву емоціональної поведінки.
28. Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку і навпаки. Вкажіть найбільш важливі впливи тім’яної області кори на емоції:
А. Свідомо керує виникненням емоцій
Б. Свідомо керує проявом емоцій
В. Забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів
Г. Забезпечує підключення пам’яті
Д. Забезпечує підключення вегетативної нервової системи для прояву емоціональної поведінки.
29. Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку і навпаки. Вкажіть найбільш важливий вплив верхніх відділів скроневої області кори великих півкуль на емоції:
А. Свідомо керує виникненням емоцій
Б. Свідомо керує проявом емоцій
В. Забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів
Г. Забезпечує підключення пам’яті
Д. Забезпечує підключення вегетативної нервової системи для прояву емоціональної поведінки.
30. Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку і навпаки.
Вкажіть найбільш важливий вплив на емоції гіпоталамуса:
А. Свідомо керує виникненням емоцій
Б. Свідомо керує проявом емоцій
В. Забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів
Г. Забезпечує підключення пам’яті
Д.Забезпечує підключення вегетативної нервової системи для прояву емоціональної поведінки.
31.Найбільш фізіологічними механізмами сенсорної пам’яті являються:
А. Структурно-функціональні зміни синапсів
Б. Реверберація імпульсів по нейронним ланцюгам („пасткам”)
В. Іонні зрушення в мембранах рецепторів і аферентних нейронах
Г. Структурні перебудови нейронів
Д. Функціональні зміни синапсів новоутворених нейронних ланцюгів.
32. Найбільш фізіологічним механізмом короткочасної пам’яті являється:
А. Структурно-функціональні зміни синапсів
Б. Реверберація імпульсів по нейронним ланцюгам („пасткам”)
В. Іонні зрушення в мембранах рецепторів і аферентних нейронах
Г. Структурні перебудови нейронів
Д. Функціональні зміни синапсів новоутворених нейронних ланцюгів.
33. Найбільш фізіологічним механізмом довготривалої пам’яті являються:
А. Структурно-функціональні зміни синапсів
Б. Реверберація імпульсів по нейронним ланцюгам („пасткам”)
В. Іонні зрушення в мембранах рецепторів і аферентних нейронах
Г. Структурні перебудови нейронів
Д. Функціональні зміни синапсів новоутворених нейронних ланцюгів.
34. Вкажіть неправильну відповідь.
Мислення характеризується:
А. Утворенням загальних уявлень
Б. Здатністю передбачати майбутнє
В. Використанням мови як засобу викладу думки
Г. Проявою безумовних рефлексів.
35. Парадоксальна фаза сну характеризується:
А. Появою на ЕЕГ високочастотних низькоамплітудних хвиль
Б. Швидкими рухами очей
В. Повільної високоамплітудної активності на ЕЕГ
Г. Розслабленням скелетних м’язів
Д. Підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи
36. Коркові відділи лівої („логічної”) півкулі:
А. Впливають в більшій мірі на формування позитивних емоцій
Б. Впливають в більшій мірі на формування негативних емоцій
В. Не впливають на формування емоцій
Г. Уповільнюють формування емоцій
37. Коркові відділи правої („художньої”) півкулі:
А. Впливають в більшій мірі на формування позитивних емоцій
Б. Впливають в більшій мірі на формування негативних емоцій
В. Не впливають на формування емоцій
Г. Уповільнюють формування емоцій
38. Фізіологічне призначення емоцій полягає:
А. В „знятті” стресів
Б. У роз’єднанні окремих відділів ЦНС для кращої організації поведінки
В. У мимовільному об’єднанні відділів ЦНС для кращої організації поведінки
Г. У покращенні інстинктивної поведінки
39. Повільний сон характеризується:
А. Появою на ЕЕГ високочастотних низькоамплітудних хвиль
Б. Швидкими рухами очей
В. Повільної високоамплітудної активності на ЕЕГ
Г. Розслабленням скелетних м’язів
Д. Підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи
40. В здійсненні яких функцій приймає участь ліва півкуля у правшів:
А. Відтворення та поняття мови
Б. Послідовна обробка інформації
В. Паралельна (одночасна) обробка інформації
Г. Забезпечення логічного мислення
Д. Забезпечення образного мислення
41. В здійсненні яких функцій приймає участь права півкуля у правшів:
А. Відтворення та поняття мови
Б. Послідовна обробка інформації
В. Паралельна (одночасна) обробка інформації
Г. Забезпечення логічного мислення
Д. Забезпечення образного мислення
42. До появи парадоксального сну приводить збудження:
А. Серотонінергічних нейронів ядер шву (центр Геса)
Б. Норадренергічних нейронів блакитної плями мосту
В. Нейронів висхідної ретикулярної фармації стовбура мозку
Г. Переключаючих ядер зорового бугра
43. Вкажіть неправильні відповіді.
Одним із механізмів, який забезпечує збереження набутих умовних рефлексів, інформації, являється пам’ять. Із наведеного переліку фаз необхідно відмітити ті, які забезпечують процес запам’ятовування:
А. Відбиток
Б. Зберігання
В. Консолідація
Г. Витяг
Д.Спогад
44. Фізіологічне призначення емоцій полягає:
А. В „знятті” стресів
Б. У роз’єднанні окремих відділів ЦНС для кращої організації поведінки
В. У мимовільному об’єднанні відділів ЦНС для кращої організації поведінки
Г. У покращенні інстинктивної поведінки
45.Вкажіть, яка стадія сну, як правило, супроводжується сновидіннями:
А. Перша фаза
Б. Друга фаза
В. Третя фаза
Г. Парадоксальний сон
Д. Повільний сон
46. Процес засинання обумовлений переважно збудженням:
А. Серотонінергічних нейронів ядер шву (центр Геса)
Б. Норадренергічних нейронів блакитної плями мосту
В. Нейронів висхідної ретикулярної фармації стовбура мозку
Г. Переключаючих ядер зорового бугра
47. До пробудження приводить збудження:
А. Серотонінергічних нейронів ядер шву (центр Геса)
Б. Норадренергічних нейронів блакитної плями мосту
В. Нейронів висхідної ретикулярної фармації стовбура мозку
Г. Переключаючих ядер зорового бугра
48. Сон різної глибини характеризують зміни зі сторони ЕЕГ. Для першої фази сну характерні наступні хвилі:
А. Швидкий β-ритм
Б. α-ритм
В. Поява одиничних повільних високоамплітудних хвиль
Г. Високоамплітудних δ-хвиль стає більше 20%
Д. Повільні хвилі змінюються β-ритмом
49. Сон різної глибини характеризують зміни зі сторони ЕЕГ. Для другої фази сну характерні наступні хвилі:
А. Швидкий β-ритм
Б. Поява α-ритму
В. Поява одиничних повільних високоамплітудних хвиль
Г. Високоамплітудних δ-хвиль стає більше 20%
Д. Повільні хвилі змінюються β-ритмом
50. Сон різної глибини характеризують зміни зі сторони ЕЕГ. Для повільної фази сну характерні наступні хвилі:
А. Швидкий β-ритм
Б. Поява α-ритму
В. Поява одиничних повільних високоамплітудних хвиль
Г. Високоамплітудних δ-хвиль стає більше 20%
Д. Повільні хвилі змінюються β-ритмом
51. Сон різної глибини характеризують зміни зі сторони ЕЕГ. Для швидкого сну характерні наступні хвилі:
А. Швидкий β-ритм
Б. Поява α-ритму
В. Поява одиничних повільних високоамплітудних хвиль
Г. Високоамплітудних δ-хвиль стає більше 20%
Д. Повільні хвилі змінюються β-ритмом
52. При засинанні поступово порушується контакт організму з навколишнім середовищем. Це відбувається у зв’язку із зміною центральних механізмів обробки сенсорної інформації. В першу фазу сну відбувається:
А. Майже повна відсутність контакту, розбудити важко
Б. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, розбудити легко
В. Чутливість до зовнішніх подразників підвищена, розбудити легко
Г. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, але розбудити важко
53. При засинанні поступово порушується контакт організму з навколишнім середовищем. Це відбувається у зв’язку із зміною центральних механізмів обробки сенсорної інформації. У фазу повільного сну відбувається:
А. Майже повна відсутність контакту, розбудити важко
Б. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, розбудити легко
В. Чутливість до зовнішніх подразників підвищена, розбудити легко
Г. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, але розбудити важко
54. При засинанні поступово порушується контакт організму з навколишнім середовищем. Це відбувається у зв’язку із зміною центральних механізмів обробки сенсорної інформації. У фазу швидкого сну відбувається:
А. Майже повна відсутність контакту, розбудити важко
Б. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, розбудити легко
В. Чутливість до зовнішніх подразників підвищена, розбудити легко
Г. Контакт із зовнішнім світом ще збережений, але розбудити важко
55. В період сну організм відпочиває. Які механізми забезпечують це:
А. Підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС
Б. Підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС
В. Підвищення утворення гормону росту
Г. Зниження утворення гормону росту
Д. Підвищення утворення кортизолу
Е. Зниження утворення кортизолу
56. Одним із механізмів, який забезпечує адекватну поведінку в реальних умовах зовнішнього середовища, являється стан уваги. Впливом яких відділів ЦНС головним чином забезпечується довільна увага:
А. Ретикулярна фармація стовбура мозку
Б. Неспецифічні ядра таламуса
В. Асоціативні зони кори великих півкуль
Г. Передцентральна звивина кори великих півкуль
Д Базальні ядра
57. Одним із механізмів, який забезпечує адекватну поведінку в реальних умовах зовнішнього середовища, являється стан уваги. Впливом яких відділів ЦНС головним чином забезпечується недовільна увага:
А. Ретикулярна фармація стовбура мозку
Б. Неспецифічні ядра таламуса
В. Асоціативні зони кори великих півкуль
Г. Передцентральна звивина кори великих півкуль
Д Базальні ядра
58. Вкажіть неправильну відповідь.
Структурною основою емоцій являється лімбічна система, до якої входять наступні відділи мозку:
А. Кора великих півкуль
Б. Гіпокамп
В. Передгіпокампова звивина
Г. Нюховий мозок
Д. Мигдалина
Е. Поясна звивина
4.3. Тематика розділів, які винесені на самостійне вивчення.
Прогресивні вчені й філософи ХVІІ-ХVІІІ ст. про природничо-наукове пояснення психічних явищ. Й.Прохазка про рефлекторний характер психічної діяльності. 1[8-10].
Психологія як самостійна галузь знань (друга половина ХІХ ст.). Значення еволюційного вчення Ч.Дарвіна. 1[10-11].
Передумови виникнення вчення І.П.Павлова про фізіологію вищої нервової діяльності. Прогресивні погляди мислителів ХІХ ст. С.П.Боткіна, І.М.Сєченова. 1[14-20].
Принцип етапності розвитку нервової системи. Біогенетичний закон Мюллера-Геккеля. 1[44-46].
Концепція „гетерохронного системогенезу” Анохіна П.К. Кореляція між ступенем спеціалізації в структурах мозку та властивостями рефлекторної діяльності в процесі філогенезу. 1[46-50].
Гіпотеза „критичних періодів”. Принцип стадійності розвитку в процесі онтогенезу людини. 1[50-54].
Форми пам’яті – чуттєво-образна, логічно-смислова. Процедурна та декларативна пам’ять. Види пам’яті за характером запам’ятовування: образна, емоційна, умовнорефлекторна. Забування. 5[47-57].
Ансамблі нервових клітин. Роль невромедіаторних систем організму, специфічних білків, невропептидів, нуклеїнових кислот. Пептиди пам’яті. Дослідження Г.Унгара. Біологічна роль та значення пам’яті. 5[206-238].
Рис. 2. Розподілення функцій в мозку людини.
4 3 1 2 5
21 20 22
Рис. 3. Модифікована карта Бродмана.
Відмічається перекривання суміжних областей кори; використані символи були вибрані так, щоб показати подібність, а не відмінність суміжних областей кори.
А. Внутрішня поверхня півкулі.
Б. Бічна поверхня півкулі.
а – мозолисте тіло;
5. Питання до заліку.
Визначити предмет, мету, задачі, методи та історію фізіології ВНД.
Проаналізувати дві головні сторони рефлекторної діяльності головного мозку: ВНД та ННД.
Принцип етапності розвитку нервової системи. Біогенетичний закон Мюллера-Геккеля.
Опишіть стадії становлення людської особистості, форми навчання.
Дайте визначення функціональному стану (ФС). Опишіть чинники, що впливають на ФС. Експеримент Мангини.
Головні принципи рефлекторної теорії вищої нервової діяльності – детермінізму, структурності, аналізу і синтезу.
Функціональна організація мозку. Перший блок прийому та переробки сенсорної інформації. Другий блок модуляції, активації нервової системи. Рухові системи мозку – вищі структури третього функціонального блоку.
Теорія функціональних систем П.К. Анохіна.
Описати схему цілеспрямованого поведінкового акту.
Дати визначення рефлексу. Рефлекторна дуга. Безумовний рефлекс. Навести класифікацію рефлексів: за складністю, за біологічною значимістю, за функцією, що виконують.
Обґрунтувати поняття про умовні рефлекси. Проаналізуйте правила утворення умовних рефлексів. Значення умовних рефлексів. Що спільного і чим відрізняються умовні рефлекси від безумовних. Приклади.
Описати механізми замикання тимчасового зв’язку при утворенні умовних рефлексів. Теорії утворення умовних рефлексів.
Дати поняття про умовні рефлекси другого та вищого порядків. Наведіть приклади. Інстинкти. Еволюція ВНД.
Дати оцінку біологічному значенню та видам гальмування умовних рефлексів.
Проаналізувати типи темпераментів за Гіпократом-Галеном, дайте їм поведінкові характеристики.
Проаналізувати типи вищої нервової діяльності за І.П. Павловим. Методи їх визначення.
Дати оцінку вченню І.П. Павлова про першу та другу сигнальні системи. Проаналізувати типи вищої нервової діяльності в залежності від переважаючої долі першої та другої сигнальних систем.
Біологічні передумови виникнення членороздільної мови. Центри мови в корі великих півкуль.
Асиметрія мозку людини. Мислення та свідомість.
Дати оцінку аналітичної та синтетичної діяльності кори великих півкуль. Формування динамічного стереотипу.
Аналіз і синтез умовних подразників. Теорії, які пояснюють цілісне сприйняття подразників мозком людини.
Процес сприйняття та пізнання матеріального світу. Проблеми оптимізації процесу навчання.
Визначити біологічне значення та об’єм зберігання інформації. Габітуація та сенситизація.
Дати визначення пам’яті, її види.
Обґрунтувати біологічне значення та дайте характеристику процесу запам’ятовування, види та механізми пам’яті.
Характеристика емоцій. Класифікація і функції.
Описати види і механізми сну. Поняття про гіпноз.
Теорії та фази сну, їх електроенцефалограма.
Формування ВНД дитини. Зміни ВНД під впливом факторів середовища та різних станів організму. Чуттєві періоди.
Патологічні зміни ВНД.
ЛІТЕРАТУРА:
Данилова Н.М., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480с.
Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков. – М.: Изд. Центр „Академия”, 2000. – 400с.
Батуев А.Г. Высшая нервная деятельность. - М.: Высшая школа, 1991. – 256с.
Воронин Л.П. Высшая нервная деятельность человека и животных. – М.: Наука, 1991. – 256с.
Чайченко Г.М. Основы физиологии высшей нервной деятельности. – М.: Высшая школа, 1988. – 368с.
Филимонов В.Н. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. Информационное агенство, 2002. – 958с.
Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. Физиология человека: 3 т. / Под ред. Шмидта Р. и Тевса Г. – М.: Мир, 1996. – 323с.
Психологические тесты. Ахмеджанов Э.Р. Составление, подготовка текста, библиография. – М.: ТОО Лист, 1996. – 320с.
Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварини. Практикум. – К.: Вища школа, 1991. – 175с.
Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Агаджаняна Н.А.- М.: Высшая школа, 1983. – 328с.
Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии.- М.: Просвещение, 1990. – 239с.
Руководство к практическим занятиям по физиологии с основами анатомии человека /Под ред. проф. Л.Н. Малоштан. – Харьков.: Издательство НФАУ, 2000. – 232с.
Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / за ред.. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 204с.
Дэвид Гэмон, Аллен Брэгдон. Аэробика для ума.- М.: Изд-во Эскимо, 2002. – 352с.
Данилова Н.Н. Психофизиология. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 373с.
Кроль В.М. Психофизиология человека. – С. Петербург: Питер, 2003. – 304с.
Санюкевич Л.И., Лабораторные занятия по анатомии и физиологии ребенка с основами школьной гигиены: [Для пед. ин-тов по спец. 2121 «Педагогика и методика нач. обучения»]. – Мн.,: Выш. шк., 1985. – 159с.
Практические занятия по психологии /Под ред. А.Ц.Пуни. – М., 1977. – 68с.
Казаков В.Н., Леках В.А., Тарапата Н.И. Физиология в задачах: учебное пособие, - 1996. – 411с.
Михалевич Р.Ф. Анатомія та фізіологія з основами патології в запитаннях і відповідях. – К.: Здоров’я, 2001. – 176с.
Навчально-методичний комплекс
Жиденко Алла Олександрівна
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА БОФВЗС