- •Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби»
- •Навчальне видання Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни „Епізоотологія та інфекційні хвороби”
- •Вимоги до написання курсової роботи
- •План і оформлення курсової роботи
- •Орієнтовний перелік тем курсових робіт
- •Правила оформлення списку літературних джерел при написані курсової роботи
Вимоги до написання курсової роботи
Курсова робота − це складова частина навчального процесу. Тематика курсової роботи повинна бути актуальною, ґрунтуватись на матеріалах виробничих дослідів та аналітичних даних.
Теми курсових робіт визначаються викладачами кафедри з врахуванням програми дисципліни «Епізоотологія та інфекційні хвороби». Місцем виконання курсової роботи є сільськогосподарські підприємства різних форм власності, учбові господарства НУБіП України, господарства промислового типу, державні та приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії і т.п.), а також, лабораторія кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи, де проводяться основні клініко-експериментальні дослідження. Теми курсових робіт закріпляються за студентами перед виходом на виробничу практику.
При виконанні курсової роботи необхідно скласти план роботи, дотримуючись поставлених завдань, визначити місце проведення дослідів, об'єм досліджень і спостережень та розробити схему досліду, описати й опанувати методику проведення досліджень.
Важливе місце в роботі займає аналіз епізоотичного стану господарства, регіону чи території, розробка профілактичних і оздоровчих заходів з інфекційних хвороб тварин та проведення необхідних лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних, серологічних та інших).
Студенти на базі виробничої практики безпосередньо в господарстві або районі повинні провести епізоотологічне обстеження і з’ясувати епізоотичний стан щодо інфекційних хвороб, провести аналіз заходів боротьби, перевірити або порівняти ефективність препаратів, які використовують в господарстві, чи клініці, брати безпосередню участь у проведенні лікувальних і профілактичних заходів та навчитись розробляти заходи ліквідації й профілактики конкретних інфекційних захворювань тварин, птахів, риб чи бджіл. Результати цих досліджень і спостережень представляють в курсовій роботі.
Роботу бажано ілюструвати якісними і змістовними рисунками (оригінальними фотографіями, схемами, діаграмами, тощо). Про власні результати, викладені в курсовій роботі, студент може звітувати на засіданнях студентського наукового гуртка кафедри, виступити з доповіддю на студентській науковій конференції.
Захист курсової роботи студентом відбувається на кафедрі епізоотології та організації ветеринарної справи по закінченні виробничої практики. При виявленні в курсовій роботі плагіату, робота до розгляду не приймається. Роботи виконані не за вимогами даних методичних рекомендацій не приймаються.
Зразок оформлення титульної сторінки
УКРАЇНА
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра епізоотології та організації ветеринарної справи
Курсова робота
на тему:
«НАЗВА ТЕМИ РОБОТИ»
Виконав:
студент __ курсу __ групи _________________ Прізвище, Ім’я та по-Батькові
підпис
Перевірив:
______________________ Прізвище та ініціали
підпис
Здана на перевірку:
”_____” ____________ 20___ р.
201__ р.
Зразок змісту
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП |
1-2 |
|
3-20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21-40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
41-43 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ |
|
ДОДАТКИ |
|
|
|
ВСТУП. У вступі студент коротко викладає актуальність обраної теми. Разом з тим він зазначає у встановленому порядку джерела інформації, попередньо помістивши їх до списку літератури. В подальшому – обґрунтовує вибір теми та чітко формулює мету і зміст поставлених завдань, об'єкт і предмет дослідження, вказується вибраний метод.
Актуальність. Висвітлення актуальності має бути стислим. Досить в межах однієї сторінки показати головне – суть проблеми, з чого і буде видно актуальність теми. Здатність автора визначитись з темою свідчить про те, наскільки правильно він розуміє тему роботи і вважає актуальною, що й характеризує його професійну підготовку.
Мета. Від обґрунтування актуальності вибраної теми поступово перейти до формулювання мети дослідження. Слід пам'ятати, що метою курсової роботи не може бути здобуття кваліфікації «лікаря ветеринарної медицини», це – мета Вашого навчання на факультеті ветеринарної медицини. Мета, як правило, стосується назви роботи.
Завдання належить вирішувати відповідно до поставленої мети. Це варто робити у вигляді перерахувань (вивчити…, описати..., встановити..., виявити... і тому подібне). Врахуйте, що висновки, які Ви робите по завершенню роботи, – це виконані завдання.
Об'єкт – це процес або явище, що створює проблемну ситуацію і вибране для вивчення. У об'єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження.
Предмет – це те, що знаходиться у межах об'єкту. Саме на нього і спрямована основна увага студента і саме предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка позначається на титульній сторінці як її заголовок.
Досить важливим етапом роботи є вибір методів дослідження, які є інструментом в добуванні матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої мети.
Огляд літератури. Важливе місце в дослідженнях студента займає відбір, вивчення і реферування літературних джерел (публікацій) за темою курсової роботи. Особливу увагу слід приділяти першоджерелам. Дані реферативних журналів, довідники й посібники мають допоміжне значення.
Провідне місце в цитованій літературі повинні займати оригінальні наукові праці, а також, автореферати дисертацій та нормативні документи – розпорядження, інструкції, настанови, рекомендації Державної та фіто санітарної служби України.
Недоцільно в курсових роботах робити посилання на матеріали підручників і навчальних посібників, оскільки в більшості випадків, вони не містять власне результатів досліджень авторів.
Літературні джерела краще вивчати, переходячи від простих до складніших. Необхідно чітко відрізняти головне від другорядного, тобто того, що не має прямого зв'язку з темою дослідження.
Інформацію в огляді літератури варто розмішувати в хронологічному порядку: спочатку більш ранні, а згодом – пізніш опубліковані праці. Найбільшу цінність, як правило представляють нові (не пізніше 10-ти останніх років) публікації за темою роботи.
Літературні дані потрібно викладати коротко, ясно, не вносячи плутанину в дані і погляди авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми курсової роботи. Посилання на автора приводяться в кінці абзацу цифрами в прямокутних дужках.
Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують його ініціали та прізвище, а в дужках пишуть номер, під яким ця робота знаходиться в списку літератури, а далі в короткій формі викладають зміст роботи (як правило, в одному абзаці). Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.
В огляді літератури повинні бути використані лише ті першоджерела, які опрацьовані студентом і мають пряме відношення до теми курсової роботи. Не потрібно використовувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними інші роботи.
Огляд літератури розкривають за попередньо створеним планом. Він повинен бути системним, цілісним та послідовним. Не потрібно допускати повторень. Критичні зауваження необхідно аргументувати посиланнями на літературні джерела. При наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину цих розбіжностей. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного при проведенні експериментів чи з інших причин.
Висновок з огляду літератури. Огляд літератури закінчують "Висновок з огляду літератури", в якому коротко викладають стан і рівень вирішення означеної проблеми за даними літератури.
В курсовій роботі необхідно користуватися загальноприйнятими скороченнями: грам - г, кілограм - кг, центнер - ц, тонна - т, гривня - грн., копійка - коп., міліметр - мм, сантиметр - см, метр - м, рисунок - рис.
Знаки №, % та інші застосовуються лише при цифрах. В інших випадках їх потрібно писати словами.
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Одним з основних пунктів даного розділу є «ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ», в якому необхідно подати назву господарства, його місце знаходження, виробниче спрямовання, склд поголів’я по видах тварин, умови утримання, годівлі та догляду за тваринами. Крім того характеризують ветеринарно-санітарний стан місця зберігання кормів, водойм, пасовища, ізолятора, забійного пункту, тваринницьких приміщень, пологового відділення, профілакторію, біотермічної ями і т.ін.
Можна створити схему розміщення тварин в господарстві, та у відділенні, із зазначенням кількості тварин в стадах, гуртах, групах, в кожному приміщенні.
У розділі «ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ» описують матеріали і методи, що використовувались для дослідження.
Характеризуючи об’єкт дослідження зазначають загальні відомості про заклади чи підприємства, на базі яких виконувалась курсова робота; їх рентабельність та основні економічні показники; напрямок спеціалізації; види та статево-вікові групи тварин, птахів, риб чи бджіл, їх поголів'я (кількість); породний склад і продуктивність; методи утримання й годівлі тварин; благополуччя щодо інфекційних хвороб; природно-кліматичні особливості регіону; найбільш часті інфекційні захворювання та причини їх виникнення на основі даних про епізоотичну ситуацію в районі, отриманих із матеріалів офіційної статистики (дані "Журналу для реєстрації хворих тваринних" (Форма №1), "Журналу для запису протиепізоотичних заходів" (Форма №2), "Журналу для запису епізоотичного стану району" (Форма №3), актів, звітів і інших матеріалів, що відображають результати проведених раніше обстежень, даних іншої облікової й звітної документації, регламентовані "Інструкцією по ветеринарному обліку і ветеринарній звітності"), а також останнього епізоотологічного обстеження господарства та результатів власних діагностичних досліджень.
Описуючи результати власних досліджень, наводять інформацію про пацієнтів, загальну кількість обстежених тварин. Визначають середню живу масу дорослої тварини. Вказують умови утримання, тип годівлі, основні та додаткові методи діагностики, терапії, профілактики та ін. показники, що мають безпосереднє відношення до проведеної роботи.
Цей розділ є основою курсової роботи і має складати понад 50% загального об'єму роботи. Він включає детальний опис одержаних результатів та їх обговорення.
Проведення клініко-експериментальних досліджень є обов'язковим елементом курсової роботи і передбачає дотримання правил формування (однієї чи двох) дослідних та контрольної групи тварин (по 5-6 гол. в кожній).
Важливим моментом контролю за станом тварин дослідної та контрольної груп є реєстрація даних клінічного дослідження (температури тіла, частоти дихання, пульсу, стану видимих слизових оболонок, лімфовузлів та ін.), яке проводять в одні і ті ж години доби, до моціону, годівлі і водопою тварин.
Терміни і кратність лабораторних досліджень регламентовані методиками чи відповідними настановами Комітету ветеринарної медицини України.
Статистичну обробку отриманих цифрових даних проводять обов'язково з визначенням таких показників: М (середня статистична), m (відхилення від середньої), та р (вірогідність результатів).
Відомо, що результативність наукових досліджень знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеню їх опанування і точності виконання. Тому необхідно підбирати більш сучасні методи досліджень, але враховувати можливість їх виконання в конкретних виробничих умовах.
В цьому розділі вказують також методи застосування лікувальних і профілактичних препаратів та зазначають спосіб контролю їх ефективності. Окрім цього проводять систематизацію й детальний опис результатів проведених експериментальних досліджень і спостережень.
обговорення результатів. В кінці розділу власних досліджень проводять обговорення отриманих результатів, спираючись на дані літературних досліджень аналізують особливості проведеної роботи.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.
Курсова робота закінчується завершальною частиною, яка називається «ВИСНОВКИ». Ця частина курсової роботи виконує роль кінцівки, обумовленої логікою проведених досліджень, яка носить форму синтезу накопиченої в основній частині роботи інформації. Цей синтез – послідовний виклад отриманих підсумків і їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі.
Висновки не повинні підмінятися механічним дублюванням висновків в кінці розділів основної частини роботи, що представляють коротке резюме. Вони повинні містити те нове, істотне, що складає підсумкові результати дослідження, які оформляються у вигляді деякої кількості коротко сформульованих пронумерованих абзаців. Їх послідовність визначається логікою побудови курсової роботи. Тут вказують витікаючу їх практичну цінність з кінцевих результатів, яка випливає з кінцевих результатів, формулюється у вигляді стисло викладеної пропозиції виробництву.
Якщо студент знаходиться на виробничій практиці в господарстві, благополучному по інфекційних захворюваннях сільськогосподарських тварин, для написання курсової роботи може бути рекомендована тема, що відображає досвід ліквідації будь-якої інфекційної хвороби, яка раніше спостерігалася в цьому господарстві.
Подібна курсова робота повинна складатися з тих самих розділів, які передбачаються даною методикою. Виконується вона шляхом вивчення документів ветеринарного обліку і звітності, що зберігаються в господарстві, районному управлінні ветеринарної медицини, лабораторії ветеринарної медицини.
