- •Методичні вказівки до лабораторних занять
- •Луцьк 2013
- •Планування лабораторних занять з дисципліни “Хімія”
- •Заняття № 1
- •І. Правила роботи в лабораторії
- •Іі. Правила роботи з реактивами
- •Ііі. Правила техніки безпеки
- •Основні закони хімії.
- •IV. Надання першої допомоги
- •Теоретичні відомості Основні поняття хімії
- •Приклади розв’язування задач
- •0,232 Г газу займає об’єм 0,2 л
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 2
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Розрахунки
- •Задачі та вправи
- •Заняття №3
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 4
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття №5
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі та вправи
- •Заняття №6
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 7
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 8
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •1. Гідроліз солей, утворених взаємодією сильних основ і слабких кислот.
- •2. Гідроліз солей, утворених взаємодією сильної кислоти і слабкої основи.
- •3. Гідроліз солей, утворених взаємодією слабкої основи і слабкої кислоти.
- •4. Солі, утворені взаємодією сильної основи і сильної кислоти.
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 9 Модульна контрольна робота №1
- •Заняття № 10
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 11
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 12
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Теоретичні відомості
- •Взаємодія з кислотами hCl, h2so4, hno3 металів
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 15
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 16
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Приклади розв’язування задач
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 17
- •Питання для підготовки
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Задачі та вправи
- •Заняття № 18 Модульна контрольна робота №2
- •Додатки
- •Тиск насиченої водяної пари залежно від температури
- •Назви найважливіших кислот та кислотних залишків
- •Відносна електронегативність деяких атомів
- •Густина водних розчинів кислот
- •Навчально-методичне видання
- •43018, М. Луцьк, вул, Львівська, 75
IV. Надання першої допомоги
При попаданні кислоти на руки або обличчя їх треба негайно витерти сухою ватою, старанно змити уражене місце сильним струменем води, а потім 5% розчином гідрокарбонату натрію (питної соди).
При попаданні лугу на руки або обличчя їх потрібно спочатку витерти ватою, змити водою, а потім – 2% розчином борної кислоти.
При попаданні лугу або кислоти в очі треба добре помити очі великою кількістю води, а потім 3% розчином гідрокарбонату натрію, якщо в очі попала кислота, або 2% розчином борної кислоти, якщо в очі попав луг, і негайно звернутись до лікаря.
При опіках гарячими предметами треба прикласти на обпечене місце вату, змочену етиловим спиртом або 3-5% розчином перманганату калію і перев’язати бинтом. При серйозних опіках необхідно відразу звернутись до лікаря.
У випадку порізів рук слід насамперед видавити з рани осколки скла, потім змити кров 2% розчином перманганату калію, змастити рану 3% спиртовим розчином йоду, а тоді забинтувати.
При отруєнні необхідно відразу звернутись до лікаря.
Теоретичні відомості Основні поняття хімії
Хімічний елемент – сукупність атомів, що мають однаковий заряд ядра і характеризуються певною атомною масою.
Атом – найменша частинка хімічного елемента, що зберігає його типові властивості.
Молекула – найменша частинка речовин, яка здатна самостійно існувати і має всі хімічні властивості речовин.
Простою речовиною називають індивідуальну речовину, молекули або кристали якої складаються з атомів одного елемента, наприклад: Н2, N2, алмаз, сірка, графіт.
Хімічною сполукою (складною речовиною) називають індивідуальну речовину, молекули або кристали якої складаються з атомів двох або більше елементів, наприклад: HCl, NaCl, HNCS, CaC2.
Атомна маса – це маса атома, виражена в атомних одиницях маси.
Атомна одиниця маси (а.о.м.) дорівнює 1,66710-24 г.
Атомна маса показує у скільки разів маса даного елемента більша за 1/12 маси нукліду вуглецю (1.а.о.м.).
Молекулярна маса речовини – це відносна маса молекули, що виражена в атомних одиницях маси. Молекулярна маса речовини дорівнює сумі атомних мас елементів, що входять до складу молекули.
Моль – це кількість речовин, що містять стільки структурних одиниць (молекул, атомів, іонів, еквівалентів, тощо), скільки атомів містить 12 г нукліду вуглецю.
Кількість структурних одиниць (молекул, іонів, атомів, електронів), що містить один моль речовини, дорівнює 6,021023. Ця величина носить назву числа Авогадро.
Молярна (мольна) маса – маса одного моль даної речовини в грамах. Молярну масу вимірюють в грамах на моль (г/моль). Чисельно вона дорівнює молекулярній масі тієї або іншої речовини.
М= m/ (г/моль), m=M (г), = m/M (моль)
Молярна маса сполуки дорівнює сумі атомних мас елементів, що складають молекулу, помножених на кількість атомів данного елемента.
Основні закони хімії.
Закон збереження маси: маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, які утворилися внаслідок реакції.
Закон постійного складу: кожна хімічна сполука, яким би із способів вона не була отримана, має один і той же склад.
Закон кратних відношень: у двох сполуках, які утворені з одних і тих же елементів, на одну і ту ж масову кількість одного елементу припадають такі кількості другого елементу, які відносяться, як невеликі цілі числа.
Закон об’ємних відношень: об’єми речовин, які вступають в реакцію відносяться між собою, а також до об’ємів газоподібних продуктів, як невеликі цілі числа.
Закон Авогадро: в однакових (рівних) об’ємах різних газів, при однакових зовнішніх умовах, міститься однакове число молекул.
З закону Авогадро випливає :
1моль різних газів за нормальних умов (температура 273,16 К і тиск 1,013105 Па) займає об’єм 22,4 л (0,0224 м3) та містить 6,021023 (постійна Авогадро NA)структурних одиниць (атомів, молекул).
Відношення мас однакових об’ємів двох різних газів називають відносною густиною першого газу за другим.
D2= М1/М2 , DН2= М/МН2 , Dпов= М/Мпов,
де М1 – молярна маса першого газу;
М2 – молярна маса другого газу;
D2 – відносна густина першого газу за другим;
DH2 – відносна густина газу за воднем;
Dпов – відносна густина газу за повітрям.
Рівняння стану газу Медєлєєва – Клапейрона:
pV= m/M RT,
де V – об’єм газу, м3;
р – тиск газу, Па;
Т – температура газу, К;
m – маса газу, г;
M – молярна маса газу, г/моль;
R = 8,31 Дж/град моль – універсальна газова постійна.
