Лабораторна робота 1. Обчислення і операції в mathcad Мета: закріплення теоретичних знань; набуття практичних навичок обчислення у роботі в mathcad

Робоче місце: учбове місце в кабінеті (комп’ютерний клас)

Тривалість заняття: 90 хв.

Метеріально-технічне оснащення: методичні вказівки, комп’ютер

Хід роботи

1. Основи роботи з MathCad

MathCAD працює з документами. З погляду користувача, документ - це чистий аркуш паперу, на якому можна розміщати блоки трьох основних типів: математичні вирази, текстові фрагменти і графічні області.

Розташування нетекстових блоків у документі має принципове значення – зліва направо і зверху вниз.

1.1. Математичні вирази

До основних елементів математичних виразів MathCAD відносяться типи даних, оператори, функції і керуючі структури.

Оператори - елементи MathCAD, за допомогою яких можна створювати математичні вирази. До них, наприклад, відносяться символи арифметичних операцій, знаки обчислення сум, добутків, похідної, інтегралу і т.д.

Оператор визначає:

1. дію, що повинна виконуватися при наявності тих чи інших значень операндів;

2. скільки, де і які операнди повинні бути введені в оператор.

Операнд – число чи вираз, на яке діє оператор. Наприклад, у виразі 5! + 3 число 3 і вираз 5! – операнди оператору + (плюс), а число 5 операнд оператору факторіал (!). Після вказівки операндів оператори стають блоками, що виконуються у документі. У Додатку 2 даного посібника наведено список операторів, що найбільш часто використовуються.

1.2. Типи даних

До типів даних відносяться числові константи, звичайні і системні змінні, масиви (вектори і матриці) і дані файлового типу.

Константами називають пойменовані об'єкти, що зберігають деякі значення, що не можуть бути змінені. Змінні є пойменованими об'єктами, що мають деяке значення, що може змінюватися по ходу виконання програми. Тип змінної визначається її значенням; змінні можуть бути числовими, рядковими, символьними і т.д. Імена констант, змінних і інших об'єктів називають ідентифікаторами. Ідентифікатори в MathCAD являють собою набір латинських чи грецьких букв і цифр.

У MathCAD міститься невелика група особливих об'єктів, які не можна віднести ні до класу констант, ні до класу змінних, значення яких визначені одразу після запуску програми. Їх вірніше вважати системними змінними, що мають визначені системою початкові значення (див. Додаток 1). Зміну значень системних змінних роблять у вкладці Вбудовані змінні діалогового вікна Math Options команди Математика  Опції.

Рис 1. Математичні вирази

Звичайні змінні відрізняються від системних тим, що вони повинні бути попередньо визначені користувачем, тобто їм необхідно хоча б один раз присвоїти значення. У якості оператора присвоєння використовується знак :=, тоді як знак = відведений для виводу значення чи константи змінної.

Якщо змінній присвоюється початкове значення за допомогою оператора := викликається натисканням клавіші : (двокрапка) на клавіатурі, таке присвоєння називається локальним. До цього присвоєння змінна не визначена і її не можна використовувати. Однак за допомогою знака  (клавіша ~ на клавіатурі) можна забезпечити глобальне присвоєння (див. Приклад 1 Малюнка 1). MathCAD прочитує весь документ двічі зліва направо і зверху вниз. При першому проході виконуються всі дії, запропоновані глобальним оператором присвоєння (), а при другому – виробляються дії, запропоновані локальним оператором присвоєння (:=), і відображаються всі необхідні результати обчислень (=).

Існують також жирний знак рівності = (комбінація клавіш Ctrl + =), що використовується, наприклад, як оператор наближеної рівності при розв’язку систем рівнянь, і символьний знак рівності  (комбінація клавіш Ctrl + .).

Дискретні аргументи - особливий клас змінних, який у пакеті MathCAD найчастіше заміняє керуючі структури, називані циклами (однак повноцінною така змінна не є). Ці змінні мають ряд фіксованих значень, або цілочисельних (1 спосіб), або у вигляді чисел з визначеним кроком, що міняються від початкового значення до кінцевого (2 спосіб).

1. Name := Nbegin .. Nend,

де Name – ім'я змінної, Nbegin – її початкове значення, Nend – кінцеве значення, .. – символ, що вказує на зміну змінної в заданих межах (вводиться клавішею ;). Якщо Nbegin < Nend, то крок змінної буде дорівнює +1, інакше –1.

2. Name := Nbegin, (Nbegin + Step) .. Nend

Тут Step – заданий крок зміни змінної (він повинний бути додатнім, якщо Nbegin < Nend, чи від’ємним в іншому випадку).

Дискретні аргументи значно розширюють можливості MathCAD, дозволяючи виконувати багаторазові обчислення чи цикли з повторними обчисленнями, формувати вектори і матриці (Приклад 3 Малюнки 1).

Масив - сукупність, що має унікальне ім'я, кінцевого числа числових чи символьних елементів, впорядкованих деяким чином і що мають визначені адреси. У пакеті MathCAD використовуються масиви двох найбільш розповсюджених типів:

• одновимірні (вектори);

• двовимірні (матриці).

Порядковий номер елемента, що є його адресою, називається індексом. Індекси можуть мати тільки цілочисельні значення. Вони можуть починатися з нуля чи одиниці, у відповідності зі значенням системної змінний ORIGIN (див. Додаток 1).

Вектори і матриці можна задавати різними способами:

• за допомогою команди Вставка  Матриця, чи комбінації клавіш Ctrl + M, чи щигликом на кнопці панелі Матриця, заповнивши масив порожніх полів для не занадто великих масивів;

• з використанням дискретного аргументу, коли має місце деяка явна залежність для обчислення елементів через їхні індекси (Приклад 3 Малюнку 1).