Рис. 1. Регулювання бухгалтерського обліку та фінансової

Звітності в Україні

Регулювання загальних питань методології бухгалтерського обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Окрім того на Міністерство фінансів України покладено ще й такі функції: розробку і затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку, інших нормативних актів з питань бухгалтерського обліку, а також визначення системи принципів, правил і способів ведення бухгалтерського обліку в цілому та зокрема суб'єктами господарювання, що класифікуються як підприємства та організації (торговельні, постачальні, сільськогосподарські, будівельні); розробку та затвердження форм бухгалтерського обліку для всіх галузей економіки країни; відпрацювання та встановлення загальних обов'язкових вимог до складання, перевірки й використання бухгалтерських документів; регулювання періодичності та порядку проведення інвентаризацій; розробку системи національних кваліфікаційних характеристик бухгалтерів; забезпечення участі України в міжнародних заходах із розвитку практики бухгалтерського обліку та звітності; узагальнення й опрацювання міжнародного та вітчизняного досвіду ведення бухгалтерського обліку.

Міністерство фінансів України, маючи на меті уніфікувати облік та гармонізувати його в межах системи національних показників, узгоджують всі питання, що стосуються методології бухгалтерського обліку з Державним комітетом статистики, який здійснює загальне керівництво системою обліку і статистики країни.

Принципи й методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Порядок ведення та організації обліку в банках і бюджетних установах характеризується певними особливостями, які відмінні від бухгалтерського обліку підприємств. З урахуванням цього порядок обліку та складання звітності в банках віднесено до компетенції Національного банку України. Відповідно Державному казначейству України надані повноваження відносно встановлення порядку обліку в бюджетних установах.

З урахуванням галузевих особливостей, Міністерства й інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. Окремі питання щодо порядку оподаткування об'єктів бухгалтерського обліку перебувають у віданні Державної податкової служби України. Поряд з тим форми фінансової звітності підприємств і банків погоджуються з Державним комітетом статистики України. Функціями Держкомстату у сфері бухгалтерського обліку є також вивчення стану первинного обліку й статистичної звітності та перевірка достовірності статистичних даних.

У межах підприємства організація обліку і контролю повинна задовольняти потреби системи управління підприємством, в умовах якої облік і контроль можуть розглядатися з одного боку як види діяльності, а з іншого – як види інформації, що підрозділяється на технічну, соціальну, економічну тощо. В загальному вигляді організація нормативно-правового забезпечення обліку передбачає узагальнення нормативних документів за ієрархічними рівнями, поданими на рис. 2.

Рис. 2. Ієрархія нормативного регулювання обліку в Україні

Отже, правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється на підставі: законів і постанов Верховної Ради, що стосуються господарської діяльності підприємств (оподаткування, оплати праці, зовнішньоекономічної діяльності тощо); указів і розпоряджень Президента України з економічних питань; постанов кабінету міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, калькуляції собівартості тощо; постанов Національного банку з питань організації розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті тощо; постанов органів статистики, якими затверджуються форми статистичної звітності; нормативних актів міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, галузевих міністерств та інших органів, перед якими звітують підприємства (Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна комісія з питань цінних паперів та фондового ринку, Пенсійного фонду та інших).

Для кожного з наведених на рис. 2 рівнів нормативного регулювання облікового процесу на підприємствах проводиться систематизація документації, обираються законодавчі акти, проводиться їхня кодифікація й оформлюються відповідні переліки (табл. 1). За умови використання автоматизованих інформаційних систем дана робота дозволяє організувати відповідні нормативні довідники.

Таблиця 1