Стадії класичного “життєвого циклу” галузі

та можливі стратегії

Стадії ЖЦГ	Перша похідна ємності ринку в часі, dQ / dt	Характеристика ринку	Можливі стратегії
Зародження	Більше 0	Правила гри не сформовано Невідомі: домінантна технологія, параметри ринку, потреби спо-живачів, постачаль-ники Відсутні галузеві стандарти, галузеві лідери Майбутнє підприєм-ства значною мірою залежить від вибору стратегії	Початок нової справи, створення підприєм-ства з “нуля”, ство-рення спільного під-приємства, придбання підприємства
Зростання	Більше 0	Відбувається форму-вання галузі Основа конкурентної боротьби – захват ринкової частки, пла-нування перспектив-них обсягів вироб-ництва та виробничих потужностей, бороть-ба за постачальників	Концентрація зусиль Вертикальна інтегра-ція
Рання зрілість (сповільнення зростання)	Більше 0	Галузь сформовано Визначені лідери, послідов-ники, конкурентна боротьба за якість, ціни, сервіс Досягнення економії за рахунок ефекту масштабу та досвіду	Стратегія інновацій

Закінчення табл. 1.1

Стадії ЖЦГ	Перша похідна ємності ринку в часі, dQ / dt	Характеристика ринку	Можливі стратегії
Зрілість (“старіння”)	Дорівнює 0	Зниження прибутковості, посилення форм і методів конкуренції	Споріднена диверсифікація Неспоріднена диверсифікація Стратегія інновацій
Припинення діяльності (захід)	Менше 0	Посилення конкурентної сили постачальників, значення якості, сервісу, ціни, посилення міжнародної конкуренції зростання кількості об’єднань підприємств	Оборонна стратегія Стратегія агресивного захисту Терміновий вихід через продаж або ліквідацію Стратегія “збирання врожаю”

У фрагментарних галузях необхідно використовувати такі стратегії:

• розроблення та використання стандартних послуг;

• глобальна економія;

• збільшення споживчої вартості шляхом інтеграції товарів та послуг;

• використання вузького кола споживачів;

• робота в межах вузької географічної зони.

1.8. Стратегія конкуренції на міжнародних ринках

Можна виділити декілька причин інтернаціоналізації діяльності підприємств:

• бажання опанувати нові ринки збуту;

• прагнення знизити собівартість продукції;

• наміри здійснення вертикальної інтеграції.

На процес інтернаціоналізації підприємства впливають такі чинники:

• різниця в виробничих витратах завдяки відмінностям у заробітній платі, податках, вартості енергії, сировинних ресурсів;

• коливання обмінних курсів;

• відмінності державного регулювання, що проявляються в тарифах, квотах, границях цін, технічних стандартах, сертифікації, регулюванні вивезення валюти;

• відмінності в культурі.

Можна виділити такі міжнародні стратегії:

• надання ліцензійних прав на виробництво та просування продукції в формі ліцензійних угод шляхом надання права користування патентами, поставок унікальних комплектуючих, деталізованої технічної документації, технологічного обладнання, надання фірмової торгової марки та ін.;

• виробництво в одній країні, а експорт в іншій на основі схем генеральної або ексклюзивної дистрибуції, авторизованого ділерства, представництва;

• задоволення специфічних потреб споживачів у різних країнах (поставка спеціальних верстатів, обладнання, хімікатів, програмних продуктів);

• задоволення стандартних потреб у вигляді поставок готової продукції таких галузей, як автомобіле-, літако-, машинобудування, виробництво обчислювальної техніки.