Фактори ризику.
Виділяють екзогенні та ендогенні фактори ризику гіпертонічної хвороби.
Екзогенні фактори :
тривалі та часті психоемоційні стреси;
перенесені травми черепа і контузії;
малорухливий спосіб життя;
тютюнопаління;
алкоголь;
часте підсолювання їжі;
надлишкова маса тіла;
вживання препаратів, що підвищують артеріальний тиск (нестероїдні протизапальні засоби, оральні контрацептиви, адреноміметики, і антидепресанти,);
Ендогенні фактори:
спадкову обтяженість;
"випадкове" і непостійне підвищення артеріального тиску;
артеріальний тиск у межах "пограничної зони";
гіперліпідемію та цукровий діабет, особливо в молодому віці;
вік після 40 років;
порушення функцій гіпоталамуса, надниркових залоз та обміну речовин;
вагітність;
клімакс.
3.
Класифікація.
Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія або гіпертензивна хвороба) — це підвищений АТ за відсутності очевидної причини його підвищення.
Вторинна гіпертензія (симптоматична) — це гіпертензія, причина якої може бути встановлена
Виділяють такі групи симптоматичних артеріальних гіпертензій:
Ниркові:
гломерулонефрит (гострий та хронічний)
хронічний пієлонефрит;
полікістоз нирки;
травми нирки;
пухлини нирки. .
2. Ендокринні:
а) феохромоцитома;
б) гіперкортицизм (хвороба та синдром Іценка —Кушінга);
в) гіпертиреоз;
г) гіперпаратиреоз;
д) акромегалія.
3. Нейрогенні :
а) підвищенні внутрішньочерепного тиску;
б) травми голови;
в)пухлини головного мозку;
г) енцефаліт.
4. Серцево-судинні (гемодинамічні) :
а) атеросклероз аорти;
б) коарктація аорти;
в) недостатності аортального клапана;
г) повній атріовентрикулярній блокаді;
д) застійній серцевій недостатності;
е) еритремії.
5. Лікарські (ятрогенні):
гормональні оральні контрацептиви;
глюкокортикостероїди;
НПЗЗ;
антидепресанти.
6. Токсичні:
а) зловживанні алкоголем;
б) гострому отруєнні свинцем.
7. Іншого генезу:
а)при пізньому гестозі вагітних
4
Відповідно до останніх рекомендацій ВООЗ та Міжнародного товариства гіпертензії (1999 р.) виділяють декілька рівнів АТ — погранична гіпертензія м’яка, помірна, важка, ізольована систолічна тощо
Класифікація артеріальної гіпертензії за рівнем АТ (ВООЗ/Міжнародне товариство з гіпертензії, 1999)
Перебіг гіпертензивної хвороби.
Г.Ф. Лангом запропоновано виділяти три стадії гіпертензивної хвороби (легку, середньої важкості і важку ,які зберігаються дотепер
Стадія артеріальної гіпертензії встановлюється за класифікацією залежно від ураження органів-мішеней. Вона застосовується для встановлення стадії як гіпертензивної хвороби (есенціальної гіпертензії), так і вторинної гіпертензії .
Таблиця. Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней
Перша стадія. Рівень АТ коливається в межах 140 — 159/90 — 99 мм гт. ст. Органічні зміни з боку серцево-судинної системи відсутні. АТ . лабільний, його показники спонтанно змінюються впродовж доби, нормалізація відбувається під час відпочинку. Хворого періодично турбує головний біль, важкість і шум у голові, порушення сну, зниження розумової працездатності, особливо увечері, іноді — запаморочення, носові кровотечі, кардіалгія. Відсутні органічні ураження органів мішеней.
Друга стадія. Рівень АТ у межах 160 — 179/100—109 мм рт. ст. Такі особи становлять основну групу амбулаторних і стаціонарних хворих. її турбує біль у скронях, потилиці, над очима (від короткочасного до тривалого), запаморочення, дзвін та шум у вухах, періодичне погіршення зору, напади стенокардії, задишка. Під час аускультації визначають посла6лення І тону над верхівкою серця, акцент II тону над аортою, систолічний шум над аортою (кальциноз клапана аорти).Виникають функціональні порушення зі сторони органів мішеней.
Третя стадія. Рівень АТ становить 180 — 209/110—119 мм рт. ст. і практично ніколи не повертається до норми. виникають ускладнення гіпертонічної хвороби, які загрожують життю пацієнта: з боку серця—інфаркт міокарда, серцева недостатність 2а—3 стадії;
з боку мозку—інсульт головного мозку, транзиторна ішемічна атака; з боку очного дна—крововиливи в сітківку ока; судини—розшаровуюча аневризма аорти.
5